Дисфункція
Слово “дисфункція” часто використовується у медицині і техніці. Але інколи його використовують стосовно людей, сімей, стосунків, організацій і навіть урядів. Цей термін вказує на відмову чи поломку – на те, що щось не працює належним чином, не функціонує згідно зі своїм призначенням.
Готуйте дітей до життя
В Інтернеті на багатьох сторінках з тематики виховання дітей є фраза: “Приготуй дитину для дороги, а не дорогу для дитини”. Замість того, щоб прибирати з дороги всі перешкоди й мостити для наших діточок гладеньку доріжку, маємо спорядити їх і навчити долати ті труднощі, що можуть їх спіткати.
Посіяні зернятка
Якось я отримав електронною поштою приємного листа від однієї жінки. “Ваша мама у 1958 році була вчителькою першого класу в одній із шкіл міста Оклахома. Вона була чудовим викладачем – дуже добрим і водночас вимогливим! Вона давала нам завдання вчити напам’ять Псалом 22 і потім декламувати його перед усім класом. Я дуже боялась це робити. Але це було єдине моє знайомство з Біблією аж до 1997 року, коли я стала християнкою. І кожен раз, коли я читаю цей Псалом, згадую місіс Маккасланд”.
Користь спогадів
Коли ми зазнаємо втрат і переживаємо гіркі розчарування, це може викликати в нас почуття гніву, провини й розгубленості. Коли наші рішення зачиняють перед нами двері без надії знову їх відкрити, або коли не з нашої вини трагедія вривається в наше життя, в результаті ми опиняємося в такому стані, який Освальд Чеймберс назвав “бездонним смутком через те, що «все могло бути інакше»”. Ми можемо намагатись подавити болісні спогади, але це не завжди вдається.
Не здавайтесь
Боб Фостер – мій друг і духовний наставник – ніколи не переставав піклуватися про мій духовний стан. Навіть у найчорніші дні мого життя його незмінна дружба й підбадьорення допомагали мені йти далі.
Він розуміє
Один чоловік, коли його спитали, чи справді невігластво та апатія є проблемами сучасного суспільства, відповів жартома: “Не знаю. Мені байдуже!”
Подорож віри
Починаючи з першої публікації у 1880 році, роман Лью Уоллеса “Бен-Гур” ніколи не переставав друкуватись. Його називають найбільш впливовою християнською книгою 19 століття. Цей роман і тепер приваблює читачів, тому що вплітає історію про реального Ісуса в сюжет, в якому йдеться про видуманого героя – єврейського аристократа Юду Бен-Гура.
Його Слово – останнє
Доусон Тротман – динамічний лідер середини 20 століття і засновник організації “Навігатори” – підкреслював важливість Біблії в житті кожного християнина. У Тротмана була благочестива звичка закінчувати кожний день духовною практикою, яку він називав: “Його Слово – останнє слово”. Перед тим, як лягти спати, він розважав над вивченим напам’ять біблійним вiршем або уривком, потім молився, щоб прочитане впливало на його життя. Він хотів, щоб Боже Слово було останнім, про що він думає перед сном.
Найвеличніше запрошення
Протягом останнього тижня на мою електронну пошту прийшло кілька запрошень. Я відразу видалив пропозиції відвідати “безкоштовні” семінари на тему пенсій, нерухомості та страхування життя. Але на запрошення прийти на день народження нашого старого друга я, не роздумуючи, відповів: “Обов’язково прийду”. Формула проста: треба мати бажання.
Біг та відпочинок
Заголовок у журналі, що привернув мою увагу, звіщав: “Відпочинок важливий для перемог”. То була стаття колишнього члена команди легкоатлетів. Він підкреслював один важливий принцип, що його часто ігнорують занадто заповзяті спортсмени: тіло потребує часу для спочинку і відновлення після навантажень. “Психологічно адаптація, що є одним із результатів тренувань, можлива лише під час відпочинку, – писав автор. – Це означає, що відпочинок в такій же мірі важливий, що й фізичні вправи”.
Вибирай першим
В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.
Мейдей!
Міжнародний сигнал біди “мейдей” завжди повторюється тричі підряд, щоб не було сумнівів, що виникла загрозлива для життя ситуація. Це слово у 1923 році придумав Фредерік Стенлі Мокфорд, головний радіо-службовець Лондонського аеропорту Кройдон, який тепер закритий, а раніше приймав багато літаків з паризького аеропорту Лє-Бурже. Як свідчать працівники Національного музею, Мокфорд запозичив цей термін із французького слова “майдез”, що означає “допоможи мені”.
Один із нас
Під час похоронної церемонії на честь Чарльза Шульца (1922–2000) – творця популярних коміксів “Пінатс” – Кеті Гайсвайт, його колега, свідчила про людяність покійного, його здатність співчувати. “Він дав усьому світу героїв, яким відомі всі наші почуття, – сказала вона. – А потім він подарував нам самого себе. Він завжди підбадьорював нас. Щиро співчував. Він викликав у нас стійке відчуття, що він – такий самий, як ми”.
Від щирого серця!
Калев мав щире серце. Він та Ісус Навин були в числі 12 розвідників, що досліджували Обітовану Землю, а потім звітували Мойсею та всьому народу. “Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!” – сказав Калев (Чис. 13:30). Але десять розвідників почали доводити, що немає жодних шансів заволодіти тією землею. Незважаючи на всі Божі обітниці, вони бачили перед собою лише перешкоди (Чис. 13:31-33).
Вірусне Євангеліє
Проект “Вірусні тексти” Північно-східного Університету, що у Бостоні, досліджує, як друковані тексти на початку 19 століття розповсюджувались через газети – соціальну мережу того часу. Якщо статтю друкували не менше 50 разів, вона вважається “вірусною” для тієї індустріальної епохи. У своїй статті в журналі “Смітсоніан” Брітт Петерсон вказував, що одну новину про страту послідовників Христа за віру було надруковано в 110 різних газетах того часу.