Наші автори

Переглянути усе
James Banks

Джеймс Бенкс

Д-р Джеймс має дружину і двох дорослих дітей. Він живе в містечку Дарем (Північна Кароліна), де несе служіння пастора в Церкві Миру. Він є автором книг “Втрачене мистецтво загальної молитви”, “Молимося Біблійними молитвами”, “Молитви за важких підлітків” і “Молитви за дітей”.

Статті Джеймс Бенкс

Визнання глибокої залежності

Мама Лори хворіла на рак. Якось вранці Лора молилася за неї разом зі своєю подругою, яка протягом багатьох років мала інвалідність через церебральний параліч. Вона молилася так: “Господи, Ти все робиш для мене. Будь ласка, роби все й для Лориної мами”.

Смиренна любов

В молоді роки Бенджамін Франклін склав список із дванадцяти чеснот, які він хотів розвивати в собі протягом життя. Коли він показав цей список своєму другу, той запропонував додати до списку “смирення”. Франкліну сподобалася ця ідея. Він також додав до кожного пункту деякі рекомендації для успішного досягнення своєї мети. Коли Франклін розважав над смиренням, то прагнув наслідувати приклад Ісуса Христа.

Період жування

Нещодавно моя дружина подарувала мені цуценя, і ми назвали його Максом. Одного дня, коли я працював у своєму кабінеті, пес був зі мною. Я був зосереджений на своїй роботі – аж ось почув позаду звук, наче хтось шматує папір. Я озирнувся і побачив своє цуценя. В нього був винуватий вигляд, а з пащі звисали сторінки відкритої книги.

Плутанина зі словами

Не так давно я відправив своїй дружині Карі текстове повідомлення, користуючись лише голосовими підказками. Я щойно вийшов із дому, щоб привезти її з роботи, і хотів надіслати наступні слова: “Де тебе забрати, моя старенька?”

Прагнення Бога

Одного дня до мене в гості завітала моя донька зі своїм однорічним сином. У той момент мені потрібно було відлучитися в справах, але як тільки я виходив із кімнати, мій онук починав плакати. Так було двічі: він плакав, а я повертався до нього на хвилинку. Коли ж я втретє рушив до дверей – губи малюка знову задрижали від плачу. Тоді донька сказала мені: “Тату, чому б тобі не взяти його з собою?”

Бог і життєві дрібниці

Коли мій “шоколадний” лабрадор був ще тримісячним цуценятком, я повіз його до ветеринарної лікарні для щеплень та огляду. Коли жінка-ветеринар уважно його оглядала, то помітила на лівій задній лапі маленьку білу плямочку. Посміхнувшись, вона сказала: “Ось де Бог тримав тебе, коли занурював у шоколад”.

Розділена розрада

“Сам Бог послав мені сьогодні вас!” − сказала жінка на прощання, коли ми вийшли з літака.

Дар молитви

“Я навіть не уявляла, який то великий дар – молитва, поки не захворів мій брат, і ви всі не почали молитися за нього. Не в силі навіть висловити, яка то була втіха для мене!”

Дорогоцінні в очах Бога

Його звали Девід, але люди прозвали його “вуличним скрипалем”. Це був кошлатий вже немолодий чоловік, якого постійно можна було бачити у найбільш багатолюдних місцях нашого міста. Він грав перехожим на скрипці, демонструючи незвичну техніку. Деякі за цю чудову музику клали один долар у відкритий футляр, що стояв поруч на тротуарі. Девід зазвичай посміхався, вдячно кивав головою і продовжував грати.

Спасіння втечею

Навчаючись у середній школі, я почав ходити на фехтування. Мій тренер, нападаючи на мене, вигукував правильні захисні позиції. Коли він робив випад, намагаючись дістати мене своєю рапірою, я мав уважно слухати й миттєво реагувати.

Справжня надія

Не так давно я разом зі своїм другом відвідав Емпайр-Стейт-Билдінґ (хмарочос висотою 381 м, має 102 поверхи). Черга виглядала зовсім невеличкою: починалася за квартал від будівлі і закінчувалася за рогом. Але коли ми зайшли всередину, то побачили, що черга була і у вестибюлі, продовжувалась на сходах, йшла до іншої кімнати. Кожен поворот показував нам ще нову дистанцію, яку потрібно було подолати.

Останні будуть першими

Нещодавно я був останній у черзі на пасажирський літак та ще й без вказаного місця у квитку. Я знайшов вільне місце біля крила, але для мого багажу знайшлося місце у хвостовій частині. Це означало, що мені прийдеться чекати, поки всі інші вийдуть з літака, перш ніж я зможу дістатися до своїх речей.

Гра в хованки

Коли маленькі дітки граються в хованки, то інколи вважають, що надійно сховались, просто прикривши чимось своє лице. “Якщо я нікого не бачу, то й мене ніхто не бачить”, – думають вони.

Наші молитви і Божі строки

Інколи Бог не відповідає на наші молитви відразу, і нам не завжди буває легко це зрозуміти.

Безкінечна краса

Я люблю милуватися Великим Каньйоном. Кожного разу, коли стою на його краю, помічаю нові штрихи у Божій творчості, від яких перехоплює дух.