Дещо значно більше
Понад двісті волонтерів допомагали книжковому магазину “October Books” в Саутгемптоні (Англія) переїхати в іншу будівлю на тій самій вулиці. Помічники вишикувалися вздовж тротуару і один одному з рук в руки передавали книги. Один із працівників магазину, спостерігаючи за діями волонтерів, сказав: “То був… справді зворушливий досвід людської допомоги… Вони хотіли бути частиною чогось більшого”.
Щось нове
Складно займатися фермерством у місцевості, де бракує прісної води. Для вирішення цієї проблеми компанія “Seawater Greenhouse” створила щось нове, а саме “освіжаючі теплиці”, розмістивши їх у африканському Сомаліленді та в інших країнах з подібним кліматом. За допомогою насосів, які працюють на сонячній енергії, по стінах теплиці з гофрованого картону перекачується морська вода, сіль якої осідає на панелях, а більший об’єм вже прісної води випаровується всередині, утворюючи вологе середовище, придатне для вирощування фруктів та овочів.
Паперові корони
Після святкової вечері в моєму домі кожен із присутніх відкрив святкові подарунки з цукерками та іграшками. Однак у подарунках було ще дещо – паперові корони для кожного з нас. Звичайно, ми їх наділи і з усмішками дивилися один на одного. У ту мить ми були царями і царицями, хоча нашим царством була лише вітальня із залишками їжі на столі.
Ранковий туман
Одного ранку я пішла до ставка неподалік від свого дому. Сівши на перекинутий човен, я спостерігала, як легкий західний вітерець проганяв туман над поверхнею води. Хмарки туману колихалися і перекочувалися. Маленькі вихори піднімалися вгору, а потім падали вниз. Але незабаром виглянуло сонце, і туман зник.
Усім і кожному
У Сан-Сальвадорі, столиці республіки Сальвадор, у самій середині міста знаходиться статуя Ісуса Христа. І хоч вона стоїть у центрі жвавого транспортного кільця, її можна легко побачити. Назва “Божественний Спаситель світу” передає благоговіння перед Його піднесеним статусом.
У вогні
Пожежа в іспанській Андильї знищила майже 50 000 акрів лісу. Втім посеред спустошеної місцевості неушкодженими залишилися приблизно 1000 яскраво-зелених кипарисів. Здатність дерев утримувати вологу допомогла їм безпечно пережити пожежу.
Ти побачиш її знову
В кімнаті було темно і тихо. Я підсунула стілець ближче до ліжка Жаклін. Три роки тому, ще до початку боротьби з раком, моя подруга була енергійною і життєрадісною людиною. Я й досі могла уявити її усміхненою з живими очима. Однак тепер вона була тиха і безмовна. Я відвідувала її у спеціалізованому медичному центрі.
Співчуття на роботі
Моя подруга Еллен нараховує заробітну плату в аудиторській фірмі. Може здатися, що ця робота нескладна, однак іноді роботодавці несвоєчасно надають необхідну інформацію. Через це Еллен часто працює понаднормово, аби працівники без затримки отримали заробітну плату. Вона це робить з міркувань турботи про родини, які саме завдяки цим грошам можуть придбати продукти, ліки і сплатити за житло.
Божественний дует
Під час дитячого музичного концерту я спостерігала, як вчитель і учень сіли за фортепіано. Перед початком свого спільного виступу вчитель нахилився до учня і прошепотів останні настанови. Слухаючи музику, я звернула увагу, що учень грав просту мелодію, тоді як акомпанемент вчителя додавав пісні глибини і вишуканості. Під кінець виступу вчитель схвально кивнув головою.
Банани, що говорять
“Ніколи не здавайтеся. Спонукайте інших усміхатися. Ви дивовижні. Важливо, куди ви йдете, а не звідки ви прийшли”. Ці та інші вислови, написані на бананах, школярі з Вірджинії-Біч знайшли у кафетерії. Завідувачка кафетерію Стейсі Труман вирішила написати підбадьорливі слова на бананах, які діти прозвали “бананами, що говорять”.
Посередницька молитва
У суботу пополудні ми з родиною вирішили пообідати в місцевому ресторані. В той час як офіціант викладав на стіл хрустку картоплю фрі і товсті бургери, мій чоловік подивився на нього і запитав, як його звати. Потім він додав: “Ми в родині молимося перед їжею. Можливо, у вас є прохання, за яке ми також могли б помолитися?” Аллен (так звали офіціанта) здивовано і схвильовано подивився на нас. Після короткої паузи офіціант сказав, що тимчасово мешкає у свого друга, його машина щойно зламалася, і він перебуває в розпачі.
Він про це знає все
Фінн, сіамська бійцівська рибка, жив у нас два роки. Моя молодша дочка часто розмовляла з ним після того, як кидала їжу в акваріум. Якщо у дитячому садку піднімалася тема домашніх тварин, дочка з гордістю називала Фінна своїм улюбленцем. Зрештою Фінн помер. Дочка була вбита горем.
Час для краси
Одного січневого ранку я прокинулась, очікуючи побачити такий самий похмурий зимовий пейзаж, який зустрічав мене вже кілька тижнів поспіль: бліду траву, що видніється крізь товщі снігу, сіре небо і скелетоподібні дерева. Однак за ніч трапилось щось незвичайне. Мороз вкрив усе льодовим кришталем. Неживий і гнітючий пейзаж перетворився на прекрасну картину, яка виблискувала на сонці й засліплювала мене.
Наша провідна зоря
Під час відвідин музею я затрималася біля виставки стародавніх світильників. На вивісці зазначалося, що вони походили з Ізраїлю. Прикрашені вирізьбленими візерунками, ці глиняні посудини овальної форми мали два отвори – один для палива, інший для ґноту. Хоч ізраїльтяни зазвичай використовували світильники в настінних нішах, кожен із них був настільки малим, що помістився би в людській долоні.
Небезпечні матеріали
Звук сирени досяг критичного рівня, коли біля мого автомобіля швидко проїхала машина рятувальної служби. На ній виднілися слова “небезпечні матеріали”, освітлені мигаючими вогнями, що сліпуче світили через моє лобове скло. Пізніше я дізналася, що ця машина їхала до наукової лабораторії, де почав протікати резервуар із сірчаною кислотою об’ємом у 400 галонів. Рятувальники мали одразу усунути протікання речовини, бо вона здатна шкодити усьому, що з нею контактує.