Наші автори

Переглянути усе
Sheridan Voysey

Шерідан Войсі

Шерідан Войсі – автор, лектор і радіоведучий в Оксфорді, Англія. Написав кілька книг, серед яких“Рік воскресіння: від розбитих мрій до нового початку” й “Радісне запрошення до життя, зміненого Ісусом”. Протягом багатьох років Шерідан вів радіопрограму “Відкриті Двері” – ток-шоу у прямому ефірі, що досліджувало питання життя, віри й культури, і яке можна було чути по всій Австралії. Регулярно виступає на різних конференціях і заходах по всьому світі. Має вчені ступені з теології та комунікації. Займався різноманітним лідерським служінням у багатьох церковних та міжцерковних організаціях. Його можна знайти в Інтерненті на сайті – www.sheridanvoysey.com. а також на Facebook (facebook.com/sheridanvoysey) і Twitter (@sheridanvoysey).

Статті Шерідан Войсі

День смирення

Мене часто забавляють неофіційні святкові дні. У США тільки в одному лютому є День липких булочок, День тих, хто ковтає мечі, навіть День печива для собак! Сьогоднішній день названий Днем смирення. Смирення – загально визнана чеснота, варта того, аби це святкувати. Втім так було не завжди.

Йде відродження

Орукун – це маленьке містечко на півночі Австралії. Аборигени, які населяють його, походять з семи кланів. Хоч євангельська звістка досягла Орукуну ще століття тому, в громаді іноді й досі практикувався звичай: “око за око”. У 2015 році в стосунках між кланами зросла напруга, і коли сталося вбивство, принцип помсти вимагав, аби з родини вбивці також хтось помер.

Створені для пригод

Нещодавно я виявив дивовижну знахідку. Ідучи стежкою до скупчення дерев неподалік від мого будинку, я знайшов прихований ігровий майданчик: драбина, зроблена з палиць, яка вела до оглядового майданчика; гойдалки, зроблені з котушок старих канатів, що висіли на гілках. Там навіть був підвісний міст, розташований між гілками. Хтось перетворив стару деревину і старі канати на творчу пригоду!

Ким ви є

У 2011 році після десяти років бездітності ми з дружиною вирішили переїхати в іншу країну. Хоча було цікаво переїжджати, але мені довелося залишити роботу на радіо, яку я любив. Відчуваючи себе спустошеним, я попросив поради у свого друга Ліама.

Іди зі мною

Декілька років тому на верхні позиції музичних чартів піднялася популярна пісня, у якій хор співає приспів: “Ісус іде зі мною”. За цими словами криється вражаюча історія.

Як сестра з братом

Служитель попросив мене поговорити з Карен. Я знайшов її в кімнаті для розмов з червоними очима і мокрим від сліз обличчям. Сорокадворічна Карен довго мріяла про шлюб. І ось один чоловік виявив до неї інтерес. Але це був її начальник, і він уже був одружений.

Це ще не кінець історії

Коли британський драматичний серіал “ За службовими обов’язками ” завершувався, його заключну серію переглянула рекордна кількість телеглядачів, аби побачити, чим завершиться битва з організованою злочинністю. Однак фінал розчарував багатьох глядачів, бо натякав на перемогу зла. Один шанувальник телесеріалу сказав: “Я прагнув торжества справедливості. Ми потребували морального фіналу”.

Знайти притулок

Одного разу ми з дружиною відпочивали в чудовому готелі на березі моря. У ньому були великі стулчасті вікна і товсті кам’яні стіни. Якось опівдні почалася гроза, здіймаючи морські хвилі і з гуркотом б’ючи по нашим вікнам. Однак ми перебували в безпеці. Фундамент і стіни готелю були дуже міцними! І хоча за вікном лютувала гроза, наш номер був нашим притулком.

Метафора шлюбу

Після двадцяти двох років спільного життя я іноді дивуюся нашому щасливому шлюбу з Меррін. Я – письменник, а Меррін – статист. Я працюю зі словами, вона працює з числами. Я прагну краси, а вона прагне функціональності.

Покликані зростати

Асцидії – це дивні створіння. Тримаючись за каміння та мушлі, вони нагадують пластикові трубки, що гойдаються під дією течії. Харчуючись поживними речовинами, які отримують з води, вони ведуть пасивний спосіб життя.

Божа турбота

Колись я почув історію про бізнесмена, який казав, що через депресію у свої студентські роки він часто почувався “безпорадним і безнадійним”. На жаль, він ніколи не спілкувався з лікарем на цю тему, а натомість почав розробляти ще більш радикальні плани. Він замовив у місцевій бібліотеці книгу про суїцид і визначив дату, коли планував учинити самогубство.

Щедрість і радість

Дослідники кажуть, що між щедрістю і радістю існує зв’язок. Ті, хто жертвує іншим свої гроші і свій час, щасливіші за тих, хто цього не робить. Це наштовхнуло одного психолога на висновок: “Перестаньмо вважати жертвування моральним обов’язком, почнімо думати про це, як про джерело насолоди”.

У кінці

Я часто отримую привілей проводити духовні спілкування. Виїзд за місто на декілька днів для молитви та роздумів дуже збагачує. Під час програми я іноді закликаю учасників відповісти на питання: “Уявіть, що ваше життя закінчилось, і ваш некролог вже опублікований. Що б ви хотіли, аби в ньому було сказано?” Після цього деякі учасники докорінно змінюють свої пріоритети, прагнучи добре завершити своє життя.

Заспівати знову

Бородавчасті медососи, які мешкають в Австралії, перебувають у біді: птахи забувають свій спів. Цей вид птахів поступово зникає; їх залишилося лише три сотні. Самці забувають свій унікальний спів, оскільки тих, у кого можна цьому співу навчитися, залишилося небагато, і їм складно привабити самок.

Піднятись для торжества

У широко розповсюдженому відео літня елегантна жінка сидить в інвалідному візку. Марта Гонсалес Салданья, колись відома балерина, тепер страждає від хвороби Альцгеймера. Однак на відео відбувається дещо неймовірне. Коли їй вмикають “Лебедине озеро” Чайковського, її кволі руки повільно піднімаються, і вона починає виконувати балетні рухи прямо у візку. Хоч її розум і тіло марніють, її талант досі присутній.