Правдивий імідж
Британський парламент доручив художнику Г. Сазерленду намалювати портрет Уїнстона Черчилля на честь його 80-річчя. Черчилль запитав митця: “Як ви збираєтесь відобразити мене на полотні? Як херувима чи як бульдога?” Політику подобались ці два популярні порівняння. Але Сазерленд відповів, що намалює таким, яким він його бачить.
Східне та західне мислення
Один вчитель із Північної Америки приїхав викласти свій курс учням у Південно-Східній Азії. Сталося, що після першого тесту, в якому потрібно було вибрати правильну відповідь, багато хто з учнів залишили деякі питання без відповідей взагалі. І це дуже здивувало вчителя. Роздавши студентам виправлені роботи, він запропонував їм наступного разу поставити відповідь навмання, замість того щоб нічого не писати. Тоді один з учнів підняв руку і здивовано спитав: “Але якщо я цілком випадково вгадаю відповідь? Це означатиме, що я знаю правильну відповідь, хоча це не так”. Учні та вчитель мали різне мислення й різний досвід.
Не ти
Давид зробив проект будівлі. Зібрав необхідні матеріали. Зробив усі приготування (1 Хр. 28:11-19). Але перший храм, що був побудований в Єрусалимі, відомий нам як Соломонів храм, а не Давидів.
Світло Його лиця
Мій чотирьохрічний син постійно щось запитує і без угаву розмовляє. Я люблю спілкуватись з ним, але в нього з’явилась погана звичка розмовляти зі мною навіть тоді, коли він стоїть до мене спиною. Тому я змушена казати: “Я не чую тебе. Дивись на мене, будь ласка, коли розмовляєш зі мною”.
Заколисані Божою втіхою
Моя подруга дала мені потримати на руках крихітну доньку, якій було лише чотири дні. Та не встигла я взяти крихітку на руки, як вона почала нервувати. Я притулила її ближче до себе, щоб її голівонька торкнулась моєї шоки. Потім почала ніжно колихати і тихенько наспівувати колискову, щоб її заспокоїти. Однак, незважаючи на всі мої щирі спроби, на весь мій п’ятнадцятирічний материнський досвід, немовля почало плакати. Маленька плакала все гучніше, поки я не віддала її знову до рук матері. Крихітка майже миттєво заспокоїлась. Її тільце відразу розслабилось, відчувши знайомі обійми, яким вона вже звикла довіряти. Моя подруга точно знала, як потрібно тримати і пестити свою доньку, щоб угамувати її неспокій.
Чим ви запам’ятаєтесь?
У Китаї, на місці де колись був японський табір військовополонених, стоїть меморіальний камінь, присвячений одній людині, що померла в тім таборі у 1945 році. На ньому написано: “Ерік Ліддел. Народився в 1902 році у місті Тяньцзінь, в сім’ї шотландців. Піком його кар’єри стало здобуття золотої медалі на стометрівці на Олімпійських Іграх у 1924 році. Потім він повернувся до Китаю, де працював вчителем у Тяньцзіні… Все своє життя він надихав молодих людей робити свій посильний внесок у те, щоб людям у всьому світі жилося краще”.
Весняні дощі
Щоб відпочити від роботи, я пішла прогулятись до парку. Мою увагу привернуло стрімке появлення зелені навколо. Усюди на чорній землі з’являлись ознаки життя – стеблинки, що за пару тижнів мали перетворитись на блідо-жовті нарциси, що радісно сповіщають прихід весни й теплих днів… Разом ми пережили ще одну зиму!
Біг та відпочинок
Заголовок у журналі, що привернув мою увагу, звіщав: “Відпочинок важливий для перемог”. То була стаття колишнього члена команди легкоатлетів. Він підкреслював один важливий принцип, що його часто ігнорують занадто заповзяті спортсмени: тіло потребує часу для спочинку і відновлення після навантажень. “Психологічно адаптація, що є одним із результатів тренувань, можлива лише під час відпочинку, – писав автор. – Це означає, що відпочинок в такій же мірі важливий, що й фізичні вправи”.
Маленький огонь
Була ніч вересневої неділі, і більшість людей спали, коли невеличкий огонь спалахнув у пекарні Томаса Фаррінера на вулиці Паддінг Лейн. Огонь поширювався від будинку до будинку, і незабаром Лондон був охоплений полум’ям Величезної пожежі. Це сталося у 1666 році. Понад 70 000 людей залишились без даху над головою. Пожежа знищила 80 відсотків міста. Ось що спричинив маленький огонь!
Щось негаразд
Того ранку, коли народився мій син Аллен, лікар сів на стілець біля мого ліжка й сказав: “Щось негаразд…” Наш синок, такий здоровий зовні, мав життєзагрозливий дефект і потребував негайної хірургічної операції.
Вибирай першим
В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.
Крізь пальці
Коли я через необережність зачепила й перекинула склянку з напоєм, що стояла на стойці в ресторані, рідина почала текти на підлогу невеличким струмочком. Вкрай зніяковівши, я намагалася зібрати її, підставивши долоні. Але мої спроби загалом були невдалими – напій просочувався крізь пальці. Зрештою, в моїх долонях залишилась мізерна кількість рідини, в той час як сама я стояла посеред калюжі.
Добра спадщина
Мої бабуся та дідусь не мали багато грошей, але їм вдавалось кожне Різдво зробити особливим, незабутнім для мене й моїх двоюрідних братів і сестер. Було багато їжі. Панувала атмосфера радості й любові. З раннього дитинства ми знали, що саме завдяки Христу це велике свято стало можливим.
Відкриті обійми
Коли я і мій чоловік Ден вирішили взяти на себе піклування про батьків похилого віку, то першого дня, взявши один одного за руки, почувались наче перед стрибком у безодню. Ми не знали тоді, що з тих труднощів, що на нас чекали, найбільшим буде – дозволити Богу досліджувати й формувати наші серця, дозволити Йому використати цей час таким чином, щоб по-новому змінювати нас за подобою Ісуса.
Несподіване інтерв’ю
Якось вранці в переповненій приміській електричці один чоловік штовхнув і образив іншого пасажира. Це був звичний епізод про який можна лише забути. Але пізніше того дня сталась несподіванка. “Скривджений” виявився комерційним директором. І він написав своїм друзям у соцмережі: “Здогадайтесь, хто тільки-но з’явився до мене для співбесіди стосовно роботи?” Коли він додав пояснення ситуації, люди по всьому світі посміхались і водночас кривились. Уявіть лише, ви заходите до директора з надією отримати роботу і впізнаєте в ньому людину, яку ще сьогодні вранці штовхали й ображали.