Маленький огонь
Була ніч вересневої неділі, і більшість людей спали, коли невеличкий огонь спалахнув у пекарні Томаса Фаррінера на вулиці Паддінг Лейн. Огонь поширювався від будинку до будинку, і незабаром Лондон був охоплений полум’ям Величезної пожежі. Це сталося у 1666 році. Понад 70 000 людей залишились без даху над головою. Пожежа знищила 80 відсотків міста. Ось що спричинив маленький огонь!
Щось негаразд
Того ранку, коли народився мій син Аллен, лікар сів на стілець біля мого ліжка й сказав: “Щось негаразд…” Наш синок, такий здоровий зовні, мав життєзагрозливий дефект і потребував негайної хірургічної операції.
Вибирай першим
В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.
Крізь пальці
Коли я через необережність зачепила й перекинула склянку з напоєм, що стояла на стойці в ресторані, рідина почала текти на підлогу невеличким струмочком. Вкрай зніяковівши, я намагалася зібрати її, підставивши долоні. Але мої спроби загалом були невдалими – напій просочувався крізь пальці. Зрештою, в моїх долонях залишилась мізерна кількість рідини, в той час як сама я стояла посеред калюжі.
Добра спадщина
Мої бабуся та дідусь не мали багато грошей, але їм вдавалось кожне Різдво зробити особливим, незабутнім для мене й моїх двоюрідних братів і сестер. Було багато їжі. Панувала атмосфера радості й любові. З раннього дитинства ми знали, що саме завдяки Христу це велике свято стало можливим.
Відкриті обійми
Коли я і мій чоловік Ден вирішили взяти на себе піклування про батьків похилого віку, то першого дня, взявши один одного за руки, почувались наче перед стрибком у безодню. Ми не знали тоді, що з тих труднощів, що на нас чекали, найбільшим буде – дозволити Богу досліджувати й формувати наші серця, дозволити Йому використати цей час таким чином, щоб по-новому змінювати нас за подобою Ісуса.
Несподіване інтерв’ю
Якось вранці в переповненій приміській електричці один чоловік штовхнув і образив іншого пасажира. Це був звичний епізод про який можна лише забути. Але пізніше того дня сталась несподіванка. “Скривджений” виявився комерційним директором. І він написав своїм друзям у соцмережі: “Здогадайтесь, хто тільки-но з’явився до мене для співбесіди стосовно роботи?” Коли він додав пояснення ситуації, люди по всьому світі посміхались і водночас кривились. Уявіть лише, ви заходите до директора з надією отримати роботу і впізнаєте в ньому людину, яку ще сьогодні вранці штовхали й ображали.
Це не моє
Нещодавно під час відпустки я почав відрощувати бороду. Реакція друзів та колег була різноманітною – по більшості, позитивною. Але одного дня я глянув у дзеркало і сказав: “Це не моє”. І пішов по бритву.
Мейдей!
Міжнародний сигнал біди “мейдей” завжди повторюється тричі підряд, щоб не було сумнівів, що виникла загрозлива для життя ситуація. Це слово у 1923 році придумав Фредерік Стенлі Мокфорд, головний радіо-службовець Лондонського аеропорту Кройдон, який тепер закритий, а раніше приймав багато літаків з паризького аеропорту Лє-Бурже. Як свідчать працівники Національного музею, Мокфорд запозичив цей термін із французького слова “майдез”, що означає “допоможи мені”.
Батьківщина
Молодий африканський біженець, якого всі звуть Стівен, – це людина без батьківщини. Він каже, що народився у Мозамбіку або Зімбабве, але ніколи не знав свого батька і рано залишився без матері. Він уникнув громадянської війни, подорожуючи з країни в країну як вуличний торгівець. Не маючи жодних документів, щоб довести місце свого народження, Стівен пішов до британського поліцейського відділку і попросив, щоб його заарештували. Перебування в тюрмі здавалося Стівену кращим за намагання якось вижити на вулицях міста без будь-яких прав.
Просто помилився
“Були допущені помилки”, – сказав головний виконавчий директор під час обговорення незаконної діяльності, до якої була залучена його компанія. Він був сумним, але намагався вигородити себе.
Намалювати портрет
Національна галерея в Лондоні містить справжню скарбницю портретів різних часів, включаючи 166 зображень Уїнстона Черчилля, 94 − Уїльяма Шекспіра і 20 − Джорджа Вашингтона. І чим старіше полотно, тим більше виникає сумнівів: “Чи дійсно таку зовнішність мала та чи інша людина?”
Повелитель хвиль
Існує відома легенда про те, як Кнуд, король Данії, − один з наймогутніших монархів 11 століття − спробував повеліти морським хвилям. Король звелів поставити на узбережжі трон під час приливу. “Ви – мої піддані, – звернувся він до хвиль. – Я наказую вам не затопляти мою землю і не мочити ніг свого пана”. Але вода продовжувала прибувати, і зрештою промочила не тільки ноги, а й одяг короля.
Досконала любов
Голос жінки тремтів, коли вона розповідала про свої проблеми з донькою. Дуже стурбована сумнівними друзями доньки, вона відібрала в неї мобільний телефон і постійно стежила за нею. Через це їхні стосунки стали ще гіршими.
Дар гостинності
Назавжди в нашій пам’яті залишиться той чудовий вечір, коли ми запросили на вечерю сім’ї з п’ятьох країн. Сталося, що співрозмовники не розділились парами, але всі приймали участь в обговоренні життя в Лондоні. Наприкінці вечора ми з чоловіком зрозуміли, що самі більше отримали, ніж віддали. Особливо це стосувалось того приємного відчуття, коли зав’язується дружба з новими людьми і коли взнаєш багато цікавого про інші культури.