Божа любов
Відео 2017 року, на якому батько заспокоює свого двомісячного сина, коли дитині роблять планове щеплення, привернуло увагу багатьох глядачів у світі, бо воно передає любов батька до своєї дитини. Після того, як медсестра закінчила робити щеплення, батько ніжно притиснув сина до своєї щоки, і хлопчик перестав плакати за лічені секунди. Немає нічого більш заспокійливого, ніж ніжна турбота люблячих батьків.
Життєвий вибір
У розкладі пастора Даміана було заплановано відвідування двох людей, які перебували при смерті, але вирішили рухатись двома різними життєвими шляхами. В одній лікарні лежала жінка, яку любила вся її родина. Її самовіддане громадське служіння припало до душі багатьом. Віруючі в Ісуса зібралися навколо неї, і поклоніння, молитва та надія наповнили кімнату. В іншій лікарні помирав родич члена церкви пастора Даміана. Закам’яніле серце цього чоловіка призвело до важкого життя, а його родина жила в розпачі від його поганих рішень та вчинків. Різниця в атмосфері, яка панувала навколо кожного з цих двох, відображала разючу відмінність їхніх способів життя.
Готові слідувати за Господом
У книзі “ Приховані фігури ” розповідається про підготовку Джона Гленна до польоту в космос. У 1962 році комп’ютери були ще схильні до збоїв. Гленн не довіряв їм і хвилювався за розрахунки для запуску. Однак він знав, що одна розумна жінка може прорахувати необхідні цифри. Він їй довіряв. “Якщо вона скаже, що все гаразд, – говорив Гленн, – я готовий іти”.
Вдома з Ісусом
“Немає кращого місця, ніж дім”, – каже Дороті, клацаючи підборами своїх рубінових черевичків. У книзі “ Чарівник країни Оз ” це було все, що потрібно, аби дивовижним чином перенести Дороті і Тото з країни Оз до їхнього будинку в Канзасі.
Бог знає наші потреби
Ландо, водій джипні (вид громадського транспорту на Філіппінах), пив каву в придорожньому кіоску. Після скасування карантину через Covid-19 відновилися і щоденні поїздки по місту. “А сьогоднішня спортивна подія, – думав Ландо, – гарантує велику кількість пасажирів. Нарешті я зможу розрахуватись із боргами”.
Бог порядку
Сет прийняв усі ліки, які тільки міг знайти в аптечці. Він виріс у родині, сповненій розладу та безладу, і його власне життя було хаотичним. Його мати регулярно зазнавала насильства з боку батька, поки той не наклав на себе руки. Тепер і Сет хотів “покінчити” з собою. Але тут йому спало на думку: “Куди я піду, коли помру?” З Божої милості Сет не помер того дня. Згодом після вивчення Біблії з другом він прийняв Ісуса Христа як свого Спасителя. Частково Сета привело до Бога те, що він побачив красу і порядок у творінні: “Я… бачу речі, які просто прекрасні. Хтось все це створив”.
Божі миротворці
Нора долучилася до мирного протесту, бо її хвилювало питання справедливості. Як і планувалося, демонстрація була мовчазною. Протестувальники в цілковитій тиші пройшли через центр міста. Однак потім під’їхали два автобуси, з яких вискочили агітатори з іншої місцевості. Незабаром спалахнув бунт. Із розбитим серцем Нора залишила демонстрацію. Здавалося, що добрі наміри протестувальників були марними.
Співаючі долини
Я часто ласкаво жартую зі своєю свекрухою стосовно її здатності розмовляти зі своїми собаками. Вона з любов’ю та розумінням реагує на їхній гавкіт. Можливо, тепер вона і власники собак у всьому світі також будуть прислухатися до сміху своїх чотирилапих друзів, бо вчені виявили, що багато тварин, включаючи собак, корів, лисиць, тюленів і папуг, мають “вокальні ігрові сигнали”, відомі як сміх. Ідентифікація цих супроводжуючих звуків допомагає відрізнити ігрову поведінку тварини від того, що для людей може виглядати як бійка.
Відкрити незрячим очі
Женев’єва була “очима” для своїх трьох дітей, які з’явилися на світ із вродженою катарактою. Щоразу, коли вони прямували до свого села в Республіці Бенін на заході Африки, вона прив’язувала немовля до своєї спини, а двох старших тримала за руки, і завжди остерігалася небезпеки. У культурі, де сліпота вважалася наслідком чаклунства, Женев’єва була у відчаї і благала Бога про допомогу.
Зодягнені в Христа
Я була дуже схвильована, коли вперше одягнула свої нові окуляри, однак вже через декілька годин мені захотілося їх викинути. Мої очі сльозились, а в голові відчувалася пульсація. Вуха боліли від незручної оправи. Наступного дня я стогнала, коли згадувала, що мушу їх носити. Мені доводилось щодня по декілька разів вирішувати, чи користуватися окулярами, аби мій організм до них пристосувався. Цей процес тривав декілька тижнів, однак після цього я вже майже не помічала, що їх носила.
Радість у місті
У 2022 році Франція та Аргентина зустрілися у фіналі Чемпіонату світу з футболу. Це був неймовірний поєдинок. На останніх секундах додаткового часу рахунок був нічийним – 3:3, і футбольні команди були змушені пробивати післяматчеві пенальті. Після того, як Аргентина забила переможний гол, країна вибухнула святкуванням. Понад мільйон аргентинців заповнили центр Буенос-Айреса. У соціальних мережах з’явилися кадри з дронів, які показували цю бурхливу сцену. В одному з репортажів BBC описано, як місто здригнулося від “вибуху радості”.
П’ять добрих речей
Згідно з дослідженням, люди, які свідомо вдячні за те, що в них є, мають кращий сон, меншу кількість симптомів хвороб і більше відчуття щастя. Це вражаючі переваги. Психологи навіть пропонують вести “щоденник вдячності” для покращення нашого самопочуття, щотижня записуючи п’ять речей, за які ми вдячні.
Нова природа в Христі
Наша блакитна ялина скидала шишки та голки. Спеціаліст по хворобах дерев подивився на неї і пояснив, у чому проблема: “Це просто ялина”. Я сподівалася на краще пояснення або на ліки. Але лісничий знизав плечима і повторив: “Це просто ялина”. За своєю природою дерево скидає хвою, і це не може змінитись.
Божа вічна присутність
Моніка вагалася. У неї були друзі, які вірили в Ісуса, і вона поважала те, як вони справлялися з життєвими труднощами. Вона навіть трохи заздрила їм. Однак Моніка вважала, що не зможе жити так, як вони, бо думала, що віра в Христа полягає в дотриманні правил. Зрештою, однокурсниця допомогла їй зрозуміти, що Бог не хоче зіпсувати їй життя, навпаки – Він бажає для неї найкращого, незважаючи на її злети й падіння. Усвідомивши це, Моніка була готова довіритись Ісусу, як своєму Спасителю, і прийняла чудову істину про Божу любов до неї.
У Божих обіймах
Звук бормашини налякав п’ятирічну Сару. Вона вискочила із стоматологічного крісла і відмовилася повертатися назад. Тоді стоматолог сказав її батьку: “Будь ласка, сідайте у крісло”. Джейсон подумав, що той хотів показати доньці, як це просто. Але потім лікар повернувся до дівчинки і сказав: “А тепер сідай таткові на коліна”. Коли батько пригорнув її до себе, Сара повністю розслабилась, і стоматолог зміг продовжити роботу.