Сила простих слів
В лікарняній палаті, де лежав мій батько, лунав хриплуватий регіт. То сміялися двоє старих водіїв вантажівок, один колишній співак у стилі кантрі, один майстер, дві жінки з сусідніх ферм і я. “…І потім він піднявся і розбив об мою голову пляшку”, – завершив майстер свою розповідь про бійку в барі.
Ніколи не запізнюється
Інколи я жартома кажу, що збираюсь написати книгу під назвою “Вчасно” . Ті, хто знають мене, посміхнуться, почувши це, бо я часто запізнююсь. Я пояснюю це своїм зайвим оптимізмом, а не замалими зусиллями щось змінити. Я постійно сподіваюсь, що “цього разу” зроблю більше за коротший проміжок часу, і такі оманливі сподівання часто мене підводять. Отже, я не встигаю – просто не можу встигнути, – і все закінчується тим, що я змушена в котрий раз вибачатися за запізнення.
Радість усім людям
В останній день конференції працівників християнських видавництв, що проходила в Сінгапурі, 280 учасників з 50 країн зібрались на майданчику біля готелю, щоб зробити групове фото. Фотограф багато разів клацав фотоапаратом з різних ракурсів. Нарешті він сказав: “Все, готово”. І хтось з полегшенням сказав: “Добре. Радість прийшла у світ!” Інший відповів на це гімном “Господь прийшов”. Решта почала приєднуватись до співу, і дуже швидко вся група вже співала відому різдвяну пісню, насолоджуючись чудовою гармонією. То була дуже зворушлива демонстрація радості й єдності, що назавжди залишилась у моїй пам’яті.
Різдво в концтаборі
Відомий німецький пастор Мартін Німьоллер майже вісім років провів у концтаборі через свою відкриту опозицію Гітлеру. У святвечір 1944 року Німьоллер сказав своїм товаришам-в’язням в Дахау наступні слова: “Мої дорогі друзі, цього Різдва… давайте шукати Немовля, що з Віфлеєму – Того, Хто прийшов у цей світ, щоб понести тягар всього того, що пригнічує нас… Сам Бог побудував міст між Ним та нами! Схід із висоти нас відвідав!”
Що подарувати Йому?
Одного разу люди, що прикрашали для Різдва свою церкву, вирішили зробити це тематично: “різдвяні дарунки для мене й Бога”. Замість того, щоб розвішувати різні золотисті та срібні прикраси, вони вручили кожному присутньому зелену або червону бирочку. На одному боці люди мали написати, якого подарунка вони б попросили в Ісуса. А на іншому – що б вони подарували Тому, Чий день народження вони святкують.
Найкращий дарунок у житті
Під час зимового спілкування з друзями хтось запитав: “Який у вашому житті був найулюбленіший дарунок?” Один парубок спортивної статури відразу ж сказав: “Кілька років тому я закінчив коледж, маючи цілковиту впевненість, що буду професійно грати у футбол. Але цього не трапилось, і я озлобився. Гіркота роз’їдала мою душу, і я виливав її на кожного, хто пробував допомогти мені”.
Особисте свідоцтво
В яслах різдвяного вертепу біля однієї церкви в Нью-Йорку знайшли немовля, що народилось лише кілька годин тому. Молода мати у розпачі тепло завернула дитину й поклала туди, де її могли швидко знайти…
Нести радість
Коли Джанет поїхала в одну заокеанську країну викладати в школі англійську мову, то потрапила в дуже пригнічену атмосферу. Люди просто виконували свою роботу – без радості, натхнення й ентузіазму. Ніхто нікому не допомагав, нікого не підбадьорював. Але Джанет була вдячна Богу за все, що Він вчинив для неї, тому виражала свою радість у всіх своїх діях. Вона посміхалась. Була до всіх приязною. Часто допомагала людям, забуваючи про себе. А ще наспівувала пісні та гімни.
Любити ворогів
Коли у 1950 році в Кореї розпочалася війна, п’ятнадцятирічний Кім Чен-Кюнг приєднався до південнокорейської армії, щоб захищати свою батьківщину. Однак дуже швидко зрозумів, що ще не готовий до всіх жахів бойових дій. Коли навколо вмирали друзі, він благав Бога врятувати йому життя, і обіцяв, що якщо виживе, навчиться любити своїх ворогів.
За кого Його маєте?
У 1929 році під час інтерв’ю для газети “Вечірня Субота” Альберт Ейнштейн сказав: “У дитинстві мене виховували на Біблії і Талмуді. Я єврей. Але мене зачарувала ця видатна Постать з Назарету… Неможливо читати Євангелія, не відчуваючи реальної присутності Ісуса. В кожнім слові пульсує Його особистість. Неймовірно, щоб таке життя було міфом”.
Наше покриття
Інколи, розказуючи іншим про Ісуса, ми використовуємо без пояснень слова, що не завжди і не цілком зрозумілі. Одне з таких слів – “праведний”. Ми кажемо, що Бог має праведність , і що Він робить людей праведними . Але іноді людям важко ухопити справжню сутність цієї концепції.
Інша сторона любові
Тема табору для дорослих була “Втішайте мій народ”. Один спікер за іншим пропонували слово підбадьорення. Але останній проповідник різко змінив загальний тон. Він вибрав для проповіді текст Єремії 7:1-11 і головною його темою був заклик “ Пробудіться від сну”.
Коротенький сон
Генрі Дурбанвіл – шотландський пастор іншої епохи – розповідав історію про стару жінку його общини, яка жила у віддаленому куточку Шотландії. Вона дуже хотіла побачити місто Единбург, але боялась вирушити туди, так як поїзд мав проїжджати через довгий темний тунель.
Жити у світлі
То був темний ранок. Небо вкрили низькі, металевого кольору хмари. Хмарність була така густа, що я змушена була для читання книги включити світло. Але не встигла я вмоститися, як кімната несподівано заповнилась світлом. Глянувши у напрямку вікна, я побачила, що вітер відігнав хмари на схід, і на чистім небі засяяло сонечко.
Добра новина!
Світові новини бомбардують нас з Інтернету, телеекранів та мобільних приладів. І більшість з них, здається, повідомляють щось погане – злочини, тероризм, війни, економічні проблеми. Однак буває, що серед темряви смутку й відчаю з’являється промінь позитивних повідомлень. Наприклад, про якесь медичне досягнення, жертовний вчинок або про якісь кроки до миру в місцях бойових дій.