Біжучи до Ісуса
Під час подорожі до Парижа Бен та його друзі відвідали один із відомих музеїв. Хоча Бен і не вивчав мистецтво, він із захопленням розглядав картину Ежена Бурнанда “Учні Петро та Іван біжать до могили в день воскресіння”. Вирази облич Петра та Івана і жести їхніх рук говорять самі за себе, викликаючи в глядачів бажання опинитися на їхньому місці та відчути їхні особливі емоції.
Червоні краплі
Під час відвідин Шотландської національної галереї я звернула увагу на живописну манеру та яскраві кольори однієї з багатьох картин нідерландського художника Вінсента Ван Гога “Оливкові дерева”. На думку багатьох істориків, на цей живопис його надихнув досвід Ісуса в Гефсиманському саду на Оливній горі. Втім мою увагу привернули маленькі червоні краплини фарби на полотні серед старовинних дерев.
Виклик служити
Тринадцятирічний ДіЕвіон прийняв виклик послужити іншим. Він та його мати почули історію про чоловіка, який закликав дітей безкоштовно покосити п’ятдесят газонів під час літніх канікул. Мета полягала в допомозі ветеранам, самотнім матерям, людям з інвалідністю, усім, хто просто потребував допомоги. За словами організатора акції (який сам покосив п’ятдесят газонів у п’ятдесяти штатах), це мало навчити важливості дотримання робочої етики та надання допомоги громаді. Попри спеку та можливості зайнятися чимось іншим влітку, ДіЕвіон вирішив послужити нужденним і впорався з викликом.
Більше, ніж частину
Ми всі лишаємо частину себе, коли перебираємось на нове місце. Втім для довготривалого перебування в селищі Вілья-лас-Естрельяс в Антарктиці, у холодному та безлюдному місці, треба в буквальному сенсі залишити частину себе. Враховуючи, що найближча лікарня розташована на відстані 625 миль, людина зазнає серйозної проблеми в разі запалення апендикса. Отже, перед тим як туди переїхати, у кожного мешканця має бути видалений апендикс.
Перебуваючи в Ісусі
Декілька років тому ми взяли з місцевого притулку для тварин дорослого чорного кота на ім’я Юно. Я хотів лише зменшення популяції мишей, однак решта родини хотіла мати домашнього улюбленця. У притулку нам надали чіткі інструкції, як у перший тиждень організувати годування кота, аби він зрозумів, що наш будинок віднині є його домом, місцем його приналежності, де він завжди матиме їжу і перебуватиме в безпеці. І навіть якщо Юно кудись піде, він обов’язково повернеться додому.
Сила в Бозі
Футболіст Крістіан Пулішич отримав декілька травм, які вплинули на його кар’єру. Він дуже засмутився, коли дізнався, що його не буде в стартовому складі команди в півфіналі Ліги чемпіонів, однак він розповів, як Бог відкрив йому Себе. “Я завжди звертаюсь до Бога, і Він дає мені силу, – сказав він. – Я відчуваю Того, Хто завжди поруч зі мною. Не знаю, чи зміг би я що-небудь зробити без цього відчуття”. Пулішич, зрештою, суттєво вплинув на хід гри, коли згодом замінив гравця та ініціював розумну гру, яка призвела до перемоги і забезпечила подальшу участь команди в чемпіонаті. Цей досвід надав йому цінний урок: ми завжди можемо сприймати свої слабкості за можливості для Бога виявити Його неймовірну силу.
Церковні дзвони з синього каменю
Синій камінь – це дивовижний різновид каміння. Якщо по ньому вдарити, деяке каміння може задзвеніти. У валлійському селищі Маєнклоког, чия назва означає “дзвін” або “каміння, яке дзвенить”, синє каміння до вісімнадцятого століття використовували в якості церковних дзвонів. Цікаво, що руїни Стоунхенджу в Англії були побудовані з синього каменю, що наводить декого на думку: а чи не пов’язана початкова мета пам’ятки з музикою. Дослідники стверджують, що синє каміння Стоунхенджу привезли з місцевості поблизу Маєнклокогу (приблизно за двісті миль), через його унікальні акустичні властивості.
Більше, ніж чиста шкіра
Жозе, молодий віруючий в Ісуса, відвідав церкву свого брата. Коли він ввійшов до зали поклоніння, на нього з невдоволенням подивився його брат. Жозе одягнув футболку, і на обох його руках виднілися татуювання. Брат сказав йому піти додому і перевдягнутися в сорочку з довгими рукавами, оскільки багато татуювань відображали його минуле. Жозе раптом відчув себе брудним. Однак розмову братів почув інший чоловік, який привів Жозе до пастора, розповівши йому, що сталось. Пастор усміхнувся і, розстібнувши свою сорочку, показав велике татуювання на своїх грудях, яке лишилось від його минулого. Пастор запевнив Жозе, що йому не треба ховати руки, оскільки Бог очистив його зсередини.