Різдвяна зірка
“Якщо ти знайдеш цю зірку, то завжди зможеш знайти дорогу додому”. Це були слова мого батька, коли він навчав мене в дитинстві знаходити Полярну зірку. Тато служив у Збройних силах під час війни, і були моменти, коли його життя залежало від уміння орієнтуватися по нічному небу. Тому він подбав про те, щоб я знав назви та розташування кількох сузір’їв, але найбільше значення мало вміння знаходити Полярну зірку. Знання розташування цієї зірки означало, що я міг зорієнтуватися на місцевості і знайти те місце, де я повинен бути.
Спільність у Христі
Я не знаю, хто відповідальний за те, щоб вимкнути світло і замкнути церковне приміщення після недільного богослужіння, але знаю одну річ про цю людину – недільний обід у неї буде відкладений. Чому? Тому що багато людей люблять залишатися в церкві після богослужіння і говорити про життєві проблеми, труднощі та багато чого іншого. Приємно озирнутися через двадцять хвилин після богослужіння і побачити так багато людей, які все ще насолоджуються спілкуванням одне з одним.
Стіну зруйновано, єдність відновлено
Починаючи з 1961 року, сім’ї та друзі були розділені Берлінським муром. Зведений східнонімецьким урядом бар’єр утримував громадян від втечі до Західної Німеччини. За оцінками дослідників, з 1949 року до дня зведення стіни на Захід втекли понад 2,5 мільйони східних німців. У 1987 році біля стіни стояв президент США Рональд Рейган, який промовив: “Знесіть цю стіну!” Його слова відобразили хвилю змін, кульмінацією яких стало зруйнування стіни в 1989 році, що призвело до радісного возз’єднання Німеччини.
Світло надії
Блискучий червоний хрестик моєї мами мав би висіти біля її ліжка в онкологічному центрі. А я мала би готуватися до святкових візитів у перервах між плановими процедурами. Все, чого я хотіла на Різдво, – це провести ще один день з мамою. Натомість я була вдома… і вішала її хрестик на ялинку.
Прощення і забуття
Джилл Прайс народилася з гіпертимезією – здатністю пам’ятати в найдрібніших подробицях усе, що з нею коли-небудь траплялося. Вона може відтворити у своїй уяві точну картину будь-якої події, яку пережила за своє життя.
Шрами
Фей торкнулася шрамів на своєму животі. Вона перенесла чергову операцію з видалення ракової пухлини. Цього разу лікарі видалили частину шлунка і залишили нерівний шрам, який свідчив про масштаби їхньої роботи. Фей сказала своєму чоловікові: “Шрами – це символи страждання або зцілення. Я вибираю друге. Це знаки мого зцілення”.
Господь близько
Понад тридцять років Лурдес, викладачка вокалу в Манілі, навчала студентів віч-на-віч. Але коли її попросили проводити заняття онлайн, вона занепокоїлась. “Я не дуже добре розбираюся в комп’ютерах, – сказала вона. – Мій ноутбук старий, і я не знайома з платформами для відеоконференцій”.
