Наші автори

Переглянути усе
Alyson Kieda

Елісон Кіеда

Елісон Кіеда більше десяти років працювала редактором служіння “Хліб Наш Насущний”, а взагалі має 35-річний редакторський досвід. Елісон любить писати ще з дитинства і з великим натхненням пише статті для ХНН. Мати Елісон теж багато років тому писала статті для іншого християнського видання. Вона заміжня, має трьох дорослих дітей і онуків, кількість яких постійно зростає. Елісон любить читати, прогулюватись лісом і просто проводити час зі своєю сім’єю.

Статті Елісон Кіеда

Коли ми втомлюємося

Інколи втомлюєшся від намагань робити правильні речі й запитуєш себе: “Чи щось взагалі змінять мої слова та дії, сповнені благих намірів?” Саме так я подумала нещодавно, коли після молитовних роздумів надіслала своїй подрузі повідомлення з метою підбадьорити її, а у відповідь отримала гнівного листа. Моєю першою реакцією були біль та гнів. Чому вона так хибно мене зрозуміла?

Божа турбота

Мої маленькі онуки люблять вдягатися самі. Інколи вони натягують сорочки навиворіт, а менший часто взуває черевики не на ту ногу. Зазвичай у мене язик не повертається зробити їм зауваження. Крім того, їхня дитяча невинність здається мені такою милою!

Ісус знає чому

У мене є друзі, що змогли частково вилікуватись, але їм все ще дошкуляють різні болі, пов’язані з їхніми хворобами. Також маю друзів, що отримали зцілення від різних залежностей, але й досі страждають через відчуття неповноцінності та самозневаги. І я думаю: “Чому Бог не зцілив їх цілковито – раз і назавжди?”

А якщо ні...

Інколи життя завдає вбивчого удару. А інколи в житті трапляються чудеса.

Як маленькі діти

Маленька дівчинка радісно й граціозно хиталась під музику хваління. Вона була єдиною дитиною в ряду, але це не заважало їй махати й вертіти ручками в такт пісні. Її мама лише посміхалась і не намагалась зупинити.

Служити Богу будь-де

В дитинстві я завжди з нетерпінням чекала на вечірні недільні богослужіння. Вони мені дуже подобалися, так як на цих служіннях часто були присутні місіонери та проповідники з інших общин. Промови цих людей дуже надихали мене через їхню готовність залишити родину й друзів (а інколи – навіть домівку, майно та кар’єру), щоб вирушити до далекої, чужої, можливо, небезпечної країни і там служити Богу.

Дивні друзі

Мої друзі на Фейсбуці часто розміщують цікаві відеоролики про неймовірну дружбу між тваринами. Наприклад, нещодавно я бачила відеоролики про нерозлучну парочку щеняти й свині; оленя й кота; і ще як самка-орангутанг виховує тигренят, як своїх дітей.

Радість

Я швидко наближуюся до нового періоду в житті − до “зими”, до похилого віку. Але я ще не в ньому. Хоча роки пролітають повз й інколи у мене виникає бажання сповільнити їх, я маю радість, яка наповнює моє серце. Кожен день – то новий день, який дав нам Господь. Разом із автором Псалма я можу сказати: “То добре, щоб дякувати Господеві… вранці розповідати про милість Твою, а ночами – про правду Твою” (Пс. 91:2-3).

Ісус любить Мейсель

Коли моя сестра Мейсель була ще маленькою, вона за своєю манерою співала відому християнську пісню: “Ісус любить мене – я знаю. Біблія каже Мейсель”. Це дуже дратувало мене! Як старша і більш мудра сестра, я знала, що правильні слова – “Біблія каже так”. Однак сестра все одно співала по-своєму.

Велика любов

Нещодавно ми взяли до себе на ночівлю нашу внучку Моріа. Їй лише один рік і 10 місяців, і вона вперше була в нас без своїх старших братів. Ми виливали на неї багато любові, приділяли їй всю свою увагу і з радістю виконували всі її забаганки. Наступного дня ми привезли її додому, попрощались і попрямували до дверей на вихід. Але коли Моріа побачила це, то, не кажучи ані слова, схопила свою сумочку (яка все ще стояла біля дверей) і почала йти за нами.

Якби я тоді знав

По дорозі на роботу я слухала пісню, в якій були такі слова: “Якби ти міг повернути час назад і знав би те, що знаєш тепер, що б ти сказав собі в молодості?” Я слухала цю пісню й думала про ті мудрі речі, попередження й поради, які могла б запропонувати собі в юності. В житті кожного з нас наступає такий момент, коли ми починаємо замислюватись над тим, що б ми зробили інакше, якби могли почати все спочатку.

Шматочок раю

Я дивилась у вікно і милувалась співом птахів та тим, як вітер ніжно колихає гілки дерев. Наші сусіди нещодавно зібрали урожай зернових культур, і тепер поле було вкрите тюками соломи. На фоні яскраво синього неба було добре видно білі купчасті хмари.

Від смутку до радості

У Келлі під час вагітності виникли ускладнення, тому лікарі вирішили зробити їй кесарський розтин. Та незважаючи на всі муки, Келлі швидко забула про всі свої страждання, коли в її руках опинився новонароджений син.

Зодягніться Христом!

У своїй книзі “Зодягнуті Богом” Лорен Віннер стверджує, що наш одяг може завуальовано посилати іншим сигнали щодо того, хто ми є. Те, що ми носимо, може вказувати на нашу кар’єру, місце проживання, соціальний статус, настрій. Подумайте зараз про футболку з якимось написом, про діловий костюм, уніформу, порвані джинси. Що цей одяг може сказати про людину? Лорен пише: “Ідея, що своїм одягом християни можуть передавати іншим якусь невербальну інформацію, – дуже цікава й приваблива!”

Радісне серце

Моя внучка дуже любить мелодію одного з маршів Джона Філіпа Суса. Американського композитора, який писав свої твори у другій половині 19 століття, вважали “королем маршів”. Внучка Морія не грає у духовому оркестрі – їй ще не виповнилось і два роки. Вона просто любить цю мелодію, так як марш асоціюється в неї з радісними подіями. Коли наша родина збирається разом, ми часто слухаємо цей марш – гучно вигукуємо, ляскаємо в долоні, а онуки марширують в такт по колу. І все це закінчується тим, що у дітей починає паморочитися в голові, вони падають, і всі сміються.