Царський вінок
Ми сиділи за столом, втикаючи зубочистки в круг з декоративної піни, який лежав посередині. Протягом кількох тижнів перед Великоднем під час вечірньої трапези ми робили терновий вінок – кожна зубочистка означала якийсь поганий вчинок, про який ми шкодуємо, і за який Христос заплатив Своєю смертю. Цей невеличкий щовечірній ритуал доводив до нашої свідомості, які ми грішні та винні, і як сильно потребуємо Спасителя. Він також нагадував, що Ісус Христос звільнив нас від покарання за гріх Своєю хресною смертю.
Вмивальниця любові
Одного разу, коли я ще вчилась у школі, вчитель фізики попросив нас, не озираючись назад, сказати якого кольору стіна за нашими спинами. Проте ніхто не зміг відповісти. Ми просто не звертали на це уваги.
Свобода від страху
Наші тіла реагують на почуття страху. Коли у вас смокче під ложечкою, пульс частішає і перехоплює подих, це сигналізує про відчуття тривоги. Ми так створені, що тіло попереджає нас про небезпеку через ці неприємні симптоми.
Останнє слово
Одного разу в університеті на лекції з філософії студент зробив провокаційні зауваження щодо поглядів професора. На подив студентам, викладач подякував йому та перейшов до іншого пункту. Пізніше відповідаючи на питання, чому він не відреагував на слова студента, викладач сказав: “Я практикую у своєму житті принцип не залишати за собою останнього слова”.
Сила молитви
Одного дня, коли я була дуже стурбована добробутом однієї з моїх близьких подруг, я знайшла підбадьорення в Старому Заповіті в історії Самуїла, мудрого лідера Ізраїльтян. Читаючи, як Самуїл заступався за народ Божий, коли вони дивилися в очі проблемам, моє рішення молитися за того, кого люблю, зміцнилося.
З нами Бог
“Христос зі мною, Христос переді мною, Христос позаду мене, Христос в мені, Христос піді мною, Христос наді мною, Христос праворуч, Христос ліворуч…”, – слова цього старого кельтського гімну, написаного святим Патриком ще у п’ятому столітті, приходять мені на пам’ять, коли я читаю розповідь євангеліста Матвія про народження Ісуса Христа.
Чекання
“Коли вже буде Різдво?” – постійно запитували мене діти, коли ще були маленькими. Користуючись різдвяним календарем, ми відраховували кожний день в очікуванні свята.
Наш могутній Бог
Одного дня я на березі моря з насолодою споглядала, як серфінгісти, використовуючи повітряного змія, стрибають по хвилях завдяки силі вітру. Коли один із них дістався берега, я запитала в нього, чи дійсно йому було так важко, як це здавалося мені з берега. “Ні, – відповів він. – Насправді це легше за звичайний серфінг, тому що ти використовуєш силу вітру”.
Укорінені в Господі
Мої друзі, які переїхали в інше помешкання, посадили біля свого паркану гліцинію і чекали на появу пишних квітів, що зазвичай з’являються аж на п’ятому році. Протягом двох десятиліть вони насолоджувалися цвітінням гліцинії і ретельно доглядали за цією рослиною. Але несподівано вона засохла. Як виявилося, по інший бік паркану сусіди обробили землю гербіцидами, щоб знищити бур’яни. Отрута просочилася до коріння гліцинії, і дерево загинуло. Але на їх подив наступного року крізь землю пробилися нові паростки.
Утаєний Ісус
Одна моя подруга доглядала свою свекруху, що вже була дуже немічною. Якось вона запитала свекруху, чого та хоче більше за все. “Щоб помили мені ноги”, – відповіла жінка. “Я терпіти не могла цю роботу! – зізналась мені подруга. – Щоразу, коли вона просила мене це зробити, я дуже злилась і просила Бога, щоб допоміг мені приховати обурення”.
Добрий Пастир
Я разом із чоловіком сиділа в холі лікарні і дуже нервувала. Нашому маленькому синочку робили операцію на оці, і в мене все стискалося всередині. Я надзвичайно хвилювалась, тому намагалась молитися, щоб Бог дав мені спокій. Гортаючи Біблію, я згадала про 40-й розділ Книги пророка Ісаї і звернулась до знайомого уривка з надією знайти щось таке, що могло б торкнутися мого серця.
У тіні Його крил
Донька моєї подруги Бетті повернулась із закордонної поїздки з поганим самопочуттям. Її мучив біль. Коли ж він став нестерпний, Бетті з чоловіком відвезла доньку до лікарні. Лікарі та медсестри взялися до роботи. І за кілька годин одна з медсестер сказала Бетті: “З нею все буде гаразд! Ми зробимо все потрібне і вона видужає”. В цей момент Бетті відчула, як її огорнуло відчуття миру й любові. Вона зрозуміла, що в той час, як вона “ширяє над донькою”, сповнена тривоги, наш Небесний Отець піклується про Своїх дітей, втішає і підбадьорює їх за важких часів.
Жити в наметах
Моє дитинство проминуло в штаті Міннесота, відомому своїми чарівними озерами. Тому я часто любила ходити в походи, щоб насолодитися красою Божого творіння. Але єдине, що мені не дуже подобалося, − це спати в тоненькому наметі, особливо, коли вночі йде дощ.
Написання листів
Моя мати й сестри полюбляють писати листи, що тепер стає втраченим мистецтвом. Щотижня вони пишуть з такою постійністю, що один із листоношів вже починає хвилюватись, якщо в їхніх поштових скриньках нічого нема! Їхні листи дихають життям, радістю, а також можуть містити сумні речі, залежно від того, чим сповнені дні.
Очищення
Коли я одного разу відкрила двері посудомийної машини, то помітила, що щось не так. Замість блискучого чистого посуду я витягнула тарілки й склянки вкриті брудними плямами. Але я не знала, в чому була справа: чи то жорстка вода в нашому районі призвела до якихось руйнацій, чи зламалась сама машина?