Ти зараз голодний?
Томас знав, що потрібно робити. Народившись у бідній індійській родині та усиновлений американцями, він під час подорожі до Індії побачив злиденне життя дітей у своєму рідному місті. Отже, Томас зрозумів, що повинен допомогти їм. Він почав будувати плани: повернутися до США, закінчити навчання, заощадити багато грошей і в майбутньому повернутися назад.
Молитва Еббі
Коли Еббі навчалася на другому курсі, вона разом з мамою почула в новинах про молодого чоловіка, який зазнав важких травм у авіакатастрофі, під час якої загинули його батько і мачуха. Хоч вони і не знали цю людину, мама Еббі сказала: “Ми повинні помолитися за нього і його родину”. Так вони й зробили.
Порожнє ліжко
Я з нетерпінням чекав повернення до “Лікарні святого Якова” в Монтего-Бей на Ямайці, щоб побачитися з Ренделлом, який два роки тому дізнався про любов Ісуса Христа. Еві, дівчина зі шкільного хору, з яким я подорожував кожної весни, читала з Ренделлом Писання і пояснювала йому Євангелію, і той особисто прийняв Ісуса, як свого Спасителя.
Розірвана завіса
В околицях Єрусалима було темно і похмуро. На пагорбі за межами міських мурів на дерев’яному хресті висіла зганьблена й уражена Людина, за Якою протягом трьох минулих років слідував натовп палких прихильників. Плакальники ридали і тужливо голосили. Світло сонця померкло опівдні. Сильні страждання Людини на хресті скінчилися Її гучним вигуком: “Звершилось!” (Мт. 27:50; Ів. 19:30).
Лагідний, але могутній
Під час Другої світової війни, коли фашисти окупували Нідерланди, сім’я Анни Франк, підготувавшись, сміливо вирушила в одне таємне місце, щоб уникнути небезпеки. Вони переховувалися два роки, аж поки їх не схопили і не відправили до концтабору. Там Анна написала у своєму знаменитому “Щоденнику маленької дівчинки” відомі слова: “Наймогутнішою зброєю є ласкавий та лагідний дух”.
Підбадьорююча атмосфера
Я щодня відчуваю підбадьорення, тому що відвідую фітнес-центр неподалік від мого дому. Там мене оточують люди, які також намагаються поліпшити своє здоров’я і свій фізичний стан. Вивішені плакати нагадують, щоб ми не судили один одного, бо тут завжди вітаються слова та дії, які спрямовані на підтримку зусиль інших, що дбають про свою фізичну форму.
Альтернатива неспокою
Один законослухняний чоловік отримав голосове повідомлення: “Вам дзвонив із поліцейського відділку такий-то поліцейський. Передзвоніть мені, будь ласка, за цим номером”. Чоловіка відразу охопила тривога. Він боявся, що, можливо, десь порушив закон, тому так і не наважився передзвонити. Кілька ночей він не спав, прокручуючи в голові можливі сценарії. Поліцейський більше не дзвонив, але знадобилися тижні, щоб цей чоловік заспокоївся.
Рідна домівка
Нещодавно від раку померла наша добра приятелька Патсі, що продавала житлові будинки. Коли ми згадували її життя, моя дружина Сью пригадала, як колись дуже давно завдяки їй до Ісуса Христа навернулась одна людина, що потім стала нашим хорошим другом.
Подяка Богу за те, Хто Він є
Серед тисяч приємних побажань на вітальних листівках більш за все, можливо, зворушують прості слова: “Дякую за те, що ти є”. Отримуючи таку листівку, ви знаєте, що та чи інша людина цінує вас не за те, що ви зробили для неї щось вражаюче, а просто за те, що ви є в цьому світі. Мені стало цікаво, чи може таке відношення стати для нас одним із найкращих способів подяки Богу? Звісно, бувають моменти, коли Божа сила проявляється в нашому житті явно, відчутно, і ми можемо сказати, наприклад: “Дякую Тобі, Господи, за те що я знайшов роботу”. Але найчастіше ми можемо просто сказати: “Дякую Тобі, Боже, за те, що Ти є”.
Тепла привітність
Нещодавно на вихідних ми з дружиною поїхали до одного відомого спортивного комплексу. Ворота були широко відкриті. Здавалося, що нас тут раді бачити. Ми із задоволенням ходили по території, милуючись доглянутими спортивними майданчиками. Коли вже збиралися залишити цю територію, до нас підійшов один чоловік і прохолодно сказав, що стороннім особам сюди вхід заборонено. Нам стало дуже прикро.
Відкрив таємницю
Коли одного дня я приїхав з роботи і побачив біля воріт пару жіночих туфель з високими шпильками, то був упевнений, що знаю, кому вони належать. Я заніс їх у гараж, щоб потім віддати своїй доньці Лізі, коли вона приїде за своїми дітьми. Але коли я розповів про це Лізі, виявилося, що то не її туфлі. З’ясувалося, що вони не належать нікому з нашої родини, тому я відніс їх туди, де знайшов. Наступного дня туфлі щезли. Справжня таємниця!
Корисне для вас?
Я люблю чорний шоколад. Одного разу я ввів у пошукову систему Google запитання: “Чи корисний чорний шоколад?” Звичайно, відповідей було багато – деякі позитивнi, а деякі негативні. Ви можете зробити запит про будь-який інший продукт. Чи корисне молоко? Чи корисна кава? Але ви отримаєте таку плутанину, що маєте подумати, а чи не нашкодять вам такі пошуки відповідей.
Лист улюбленому другу
Те, що апостол Іван зробив стосовно свого друга Гая у першому столітті, стало вмираючим мистецтвом у 21 столітті. Він написав йому листа.
Справжня розрада
Серед сотень статей, що я написав для книги “Хліб Наш Насущний” з 1988 року, декілька закарбувались у моїй пам’яті. В одній із них, яка датується 90-ми роками, розповідається про той час, коли наші три доньки були у таборі, а ми з шестирічним Стівом залишилися в “чоловічій компанії”.
Величне Боже творіння
Під час нещодавнього відвідування наших онуків ми з насолодою споглядали життя однієї орлиної сім’ї, чиє гніздо у Флориді можна було побачити через веб-камеру. Щодня ми “перевіряли”, що робить татко-орел, орлиця та їхнє пташеня у гнізді високо в горах. Щодня орли-батьки пильнували своє орлятко – захищали його та годували, приносячи рибу зі струмка неподалік.