Наші автори

Переглянути усе
David H. Roper

Давид Роупер

Давид Роупер понад 30 років ніс служіння пастора, а тепер керує служінням “Айдахо Маунтін” – центром духовно-моральної реабілітації пасторів та їхніх дружин. Давид полюбляє рибалення, туризм, і прогулянки з дружиною Керолін біля річки. Його улюблений книжковий герой – маленьке мишеня Ріпічіп з “Хронік Нарнії” Клайва Льюїса, що всіх надихає на мужність. А улюблений біблійний герой Давида – Калев, незламний старий святий, хто ніколи не здавався і “дерся вгору” до самої смерті.

Статті Давид Роупер

Батьки і діти

Мій татко був хорошим батьком, і я в багатьох відношеннях був слухняним сином. Але я був закритим для батька, через що у значній мірі позбавляв його радості.

Досконаліші, ніж раніше

Розповідають, що одного разу шотландські рибаки, які цілий день ловили лосося, ввечері зібралися у заїжджому дворі. Один із них, показуючи руками розмір спійманої рибини, збив рукою келих зі столу, і той розбився об стіну, залишивши на штукатурці велику пляму. Чоловік вибачився перед господарем і запропонував відшкодувати збитки. Але раптом якийсь чоловік, що сидів поруч, сказав: “Не хвилюйтесь”. Підвівшись, він дістав зі своєї сумки необхідне приладдя й почав малювати навколо потворної плями. Поступово перед усіма почала вимальовуватися голова величного оленя. Тією людиною був сер Едвін Генрі Ландсир, відомий шотландський художник.

Незмінне щастя

Ми часто чуємо, що щастя – то результат наших намагань будувати життя по-своєму. Однак це неправда. Така філософія веде до внутрішньої порожнечі, тривог і душевного болю.

Такі ж грішники, як і ми

Одна моя знайома на ім’я Едіт розповіла мені про той день, коли вона вирішила слідувати за Ісусом.

Що є вашою пристрастю?

На віконці одного касира у моєму банку висить фотографія “Шелбі Кобри” – кабріолета високого класу, виготовленого автомобільною компанією “Форд” .

Обличчя

Коли наша внучка Сара була ще малою дівчинкою, вона одного разу вирішила пояснити мені, що відбувається з людьми після смерті: “На небо йде лише твоє обличчя, а не тіло. Ти отримуєш нове тіло, а обличчя залишається те ж саме”.

Божі обітниці

В дитинстві брат мого друга переконав свою сестру, що парасолька підніме її у повітря – потрібно лише “повірити” в це. Отже, вона з “вірою” стрибнула з даху сараю, в результаті чого впала і втратила свідомість.

Місце очікування

“Хтось чекає, що клюне риба, хтось чекає вітру для повітряного змія. А хтось не дочекається суботи… Чогось чекати – кожного турбота”, – так писав д-р С’юс, автор багатьох дитячих книжок.

Залишити спадщину

Кілька років тому ми з синами провели тиждень на залишеному ранчо у віддаленій місцевості на річці Салмон, яку індіанці Айдахо називали “Ріка Неповернення”.

Відкрити для зцілення

Ще в дитинстві я споглядав за тим, як мій батько орав цілину. В перший раз плуг вивертав великі камені, які мій батько відразу ж прибирав із поля. Потім він орав поле знову й знову. І з кожним разом плуг вивертав камінці все меншого розміру – їх батько теж відкидав. Так тривав процес оброблення землі.

Трава або благодать

Одного разу мій друг Арчі приїхав з відпустки й побачив, що його сусід побудував дерев’яний паркан, який “заліз” на його територію аж на півтора метра. Протягом кількох тижнів Арчі намагався якось домовитись із сусідом, щоб прибрати той паркан. Він пропонував допомогу й навіть хотів розділити витрати, але все марно. Звісно, Арчі міг звернутися зі скаргою до цивільної влади, але вирішив цього разу не воювати з сусідом, а краще явити йому в якійсь мірі Божу ласку.

Слухати Його голос

У мене проблеми зі слухом. Як казав мій татко, “на одне вухо глухий, а друге вухо не чує”. Отже, я змушений носити слуховий апарат.

Так, як мій Отець

На підлозі мого кабінету лежать вкриті пилом, зношені ковбойські чоботи мого батька – щодня вони нагадують мені, ким він був.

Лагідність

Життєві негаразди можуть зробити нас постійно роздратованими, в поганому настрої, але ми не повинні виправдовувати прояви гніву несприятливими обставинами. Ми не виконуємо свого християнського обов’язку перед іншими, якщо ще не навчилися бути лагідними та ввічливими.

Бажання серця

Вже багато років у нас є собачка породи вест-хайленд-тер’єр. Ці маленькі песики залазять у борсукові нори, щоб діставати “ворога” в його ж лігві. Одного разу наша собачка ніяк не могла заспокоїтись через якусь “тваринку” під камінцем на подвір’ї. Керуючись інстинктом, вона рила землю, аж поки не вирила під камінцем нору.