Бог невидимих
“Іноді я почуваюся, наче невидимка, а так хочеться, щоб Бог мене використав”.
Коли настає мир
Це сталося в холодний Різдвяний Святвечір 1914 року в Бельгії. З окопів, у яких сиділи солдати, почав лунати спів. Спочатку слова гімну “Тиха ніч, дивна ніч” звучали німецькою мовою, а потім – англійською. Солдати, які раніше стріляли один в одного, склали зброю і вийшли з окопів, щоб на буферній зоні потиснути один одному руки, привітати з Різдвом і пригостити своїми їстівними припасами. Не стріляли солдати і наступного дня. Вони просто спілкувалися, сміялися і навіть провели кілька футбольних матчів.
Різдвяна присутність
“Нечутно й невидимо, посеред шуму, бур та гроз, готовим Господа прийняти з’являється Христос”. Ці рядки з улюбленого гімну Філліпса Брукса “О, мале місто Віфлеєм!” вказують на суть Різдва. Ісус Христос прийшов у грішний світ, аби врятувати нас від гріха і всім віруючим у Нього дарувати нові й важливі стосунки з Богом.
Бог усе чує
Одна з найдовших зафіксованих в історії поштових затримок сягнула вісімдесят дев’ять років. У 2008 році громадянка Англії отримала запрошення на вечірку, що було відправлене в 1919 році колишньому мешканцю її будинку. Запрошення було доставлене Королівською поштою, втім причина такої тривалої затримки залишається таємницею.
Слухати поза зорями
Уявіть життя без мобільних телефонів, Wi-Fi, GPS, Bluetooth або мікрохвильових печей. Саме таким є життя у маленькому містечку Грін-Бенк у Західній Віргінії, яке назвали “найтихішим містом Америки”. У цьому місті розташована обсерваторія Грін-Бенк– найбільший у світі параболічний радіотелескоп. Телескоп потребує “тиші”, щоб “слухати” природні радіохвилі, створені рухом пульсарів і галактик у відкритому космосі. Площа поверхні телескопа більша за футбольне поле, і він розташований у центрі Національної зони “радіотиші” – території, площею у 13 000 квадратних миль, яка має запобігати будь-якому електронному втручанню у надчутливий прилад.
Любов через молитву
“За мене й досі моляться?” Таким було одне з перших питань, які місіонер задавав своїй дружині кожного разу, як вона приходила до нього у в’язницю. Його несправедливо звинуватили та на два роки ув’язнили за віру. Через погані умови та вороже ставлення у в’язниці його життя часто перебувало в небезпеці, тому віруючі в усьому світі щиро за нього молилися. Місіонер хотів бути впевненим, що вони не перестали молитися, бо він вірив, що Бог дієвим чином використовував їхні молитви.
Найбільша хвиля
Людям подобається утворювати “хвилю”. На спортивних змаганнях і концертах в усьому світі “хвиля” починається з декількох людей, які встають і піднімають руки. За мить ці рухи повторюють ті, хто сидять поруч із ними. Метою цього дійства є створення єдиного плавного руху, який тягнеться через увесь стадіон. Коли цей рух досягає кінця, ті, хто його почав, усміхаються, радіють і починають нову “хвилю”.
Життя з метою
“Ми їдемо у відпустку!” – із запалом промовила моя дружина нашому трирічному внуку Остіну, коли ми від’їхали від дому. Маленький Остін замислено подивився на неї і відповів: “Я не їду у відпустку. Я їду на місію!”
Наполегливо працюйте!
Богу подобається використовувати людей, якими нехтує світ. Вільям Кері зростав у маленькому селі в 1700-х роках і отримав незначну шкільну освіту. Торгівля, якою він займався, не принесла успіху – він жив у бідності. Однак Бог сповнив його бажанням звіщати Євангелію і покликав бути місіонером. Кері вивчив грецьку мову, іврит, латинь і вперше переклав Новий Завіт на бенгальську мову. Тепер його називають “батьком сучасних місій”. У листі до племінника Кері так про себе сказав: “Я можу вперто працювати і бути наполегливим”.
Якщо друг помилився
Троє шукачів скарбів у супроводі знімальної групи 27 листопада 1939 року почали розкопувати заасфальтовану площу за межами амфітеатру “Голівудська чаша” у Південній Каліфорнії. Вони шукали золото, діаманти і перли, які, за чутками, були сховані тут ще 75 років тому.
Надія на навернення
Здавалося, що цей чоловік не виправиться ніколи. Йому інкримінували 8 випадків стрілянини зі вбивством шістьох людей, а також 1500 підпалів, якими він тероризував Нью-Йорк у 1970-х роках. На місці злочину він залишав листи, в яких висміював поліцію. Зрештою чоловіка затримали і присудили по 25 років ув’язнення за кожне вбивство.
Найкраще попереду
Як ви вважаєте: ваші найкращі дні вже позаду чи ще попереду? З плином часу змінюються наші погляди на життя, тому й відповідь на це питання може бути різною. В молодості ми з надією дивимося в майбутнє, прагнемо зростання і зрілості. Коли ж дорослішаємо, то сумуємо за минулим, бажаємо знову бути молодими. Але коли крокуємо з Богом, то за будь-якого віку знаходимося в положенні, коли найкраще все ще попереду!
Хранителі світла
Їх називають “хранителями світла”. На мисі Хаттерас недалеко від побережжя Північної Кароліни в США є маяк та пам’ятник тим, хто його обслуговував, починаючи з 1803 року. Невдовзі через ерозію берегової лінії існуючу споруду перемістили вглиб острова, а на старому фундаменті вигравірували імена доглядачів і розмістили їх у формі “амфітеатру” навпроти нового місця маяка. Як сказано на вивісці, сучасні відвідувачі можуть пройти історичними стежками охоронців маяка та “наглянути” за ним.
Той, Хто бачить
“О, ні!” – пролунав голос моєї дружини, коли вона ввійшла до кухні. У ту саму мить з неї вибіг наш 40-кілограмовий лабрадор Макс.
Той, Хто рятує
Його називали “одним із найхоробріших людей на землі”, хоча він не був тим, ким його уявляли інші. Десмонд був солдатом, який відмовився взяти зброю. Будучи медиком, він без сторонньої допомоги врятував під час бою 75 поранених солдатів, включаючи тих, хто називав його боягузом і висміював його віру. Бігаючи під гарматним вогнем, Десмонд постійно молився: “Господи, будь ласка, допоможи мені витягти ще одного”. За проявлений героїзм його нагородили Медаллю Пошани.