Наші автори

Переглянути усе
Kirsten Holmberg

Кірстен Холмберг

Кірстен Холмберг – авторка, спікер, мати, дружина, послідовниця Христа і просто хороший друг. Вона щиро радіє кожній цій ролі, бо в різні періоди життя принаймні одна з цих ролей здавалась неможливою. Батько Кірстен помер, коли їй було лише дев’ять років. Тоді вона вирішила відвернутись від Бога, Хто попустив її зазнати такої гіркої втрати. Після 13 років відчуття гніву на Бога й смутку, Кірстен нарешті скорилась перед Ним і знайшла зцілення для своєї душі. У 1995 році вона вийшла заміж за Майка (місто, Боулдер, штат Колорадо). Тепер вони живуть біля міста Бойсе (штат Айдахо), де виховують разом дітей. Дорогоцінні моменти вільного часу, який можна викроїти в календарі, Кірстен найчастіше витрачає на читання, біг, фотографування або на чашечку кафи з подругою.

Статті Кірстен Холмберг

Міцно заплющені очі

Він знав, що непотрібно було цього робити. Розумів, що нашкодив, – це було написано у нього на обличчі! Коли я сіла поруч поговорити з ним про його шкоду, мій трирічний племінник міцно заплющив очі. Він сидів отак, вважаючи, що якщо він не бачить мене, то і я не бачу його. А якщо я “не бачу” його, тоді він зможе уникнути неприємної бесіди і наслідків цієї розмови.

В достатку та горі

Книга Енн Воскамп “Тисяча дарунків” спонукає читачів щодня досліджувати, що Господь вчинив для них. В цій книзі письменниця розповідає, як щодня помічає рясні Божі щедроти, починаючи від простої краси райдужних бульбашок під час миття посуду до незрівнянного дару спасіння грішників. Енн стверджує, що вдячність є головним секретом, як можна бачити Бога навіть у найважчих періодах життя.

Рука допомоги

Моїм дітям подобається кататися на ковзанах. Для цього ми робили їм ковзанку на задій частині двору. Холодні зими в штаті Айдахо сприяли цьому. Спочатку було дуже важко вмовити їх стати в ковзанах на лід – вони знали, що таке біль від падіння. Щоразу, коли вони посковзалися, ми з чоловіком хапали їх, піднімали на ноги, допомагаючи втримати рівновагу.

Те, що маємо

Моя подруга вирішила запросити до себе на свято рідних та друзів. Кожен із гостей намагався частково покрити її витрати на їжу для такої великої кількості людей. Хтось приніс хліб; інші – салат або гарнір. Проте в однієї гості було надзвичайно скрутно з грішми. Хоча вона з великою радістю чекала на таку зустріч з тими, кого любила, вона нічого не могла запропонувати з їжі. Тому в якості дарунку запропонувала свої послуги прибиральниці в хаті господині.

Взаємне пiдбадьорення

“Багатоніжка” – це біг по пересічній місцевості довжиною в 3 милі. Ці змагання проводять в пам’ять Стівена Томпсона. Команди складаються з семи бігунів, кожний з яких є однією “ніжкою” протягом перших двох миль – тобто біжить, тримаючись за мотузку, що поєднує всю команду. На відмітці “дві милі” команда відкидає мотузку, і кожен біжить окремо.

Скарб у гарбузі

Ще молодою мамою я вирішила задокументувати перший рік життя своєї доньки. Щомісяця я робила фото, щоб проілюструвати її розвиток і зміни у зовнішності. Один із моїх улюблених знімків зображує, як вона сидить всередині великого порожнього гарбуза, що я його купила у місцевого фермера. Там, у цьому перезрілому гарбузі, сиділа втіха моїх очей. За кілька тижнів гарбуз зіпсувався, проте донька росла здоровою та щасливою.

Принесіть свої човни

У 2017 році ураган Харві спричинив катастрофічну повінь у східній частині Техасу. Шалена злива не дала можливості тисячам людей втекти від стихії. Чимало приватних осіб доставляли з інших регіонів країни човни, щоб допомогти евакуювати людей. Ці човни отримали назву “Техаська флотилія”.

Для всього свій час

Вчора я купила квиток на літак для своєї старшої доньки, що вступила до коледжу. Дивуюсь, що клавіатура на моєму комп’ютері ще працює, якщо взяти до уваги ту кількість сліз, що я пролила на неї під час оформлення квитка на сайті авіакомпанії.

Набуття сили

Готуючись до змагань, культуристи проходять жорсткий цикл тренувань. Перші місяці вони зосереджені на тому, щоб м’язи мали найбільшу форму та силу. Коли ж наближається час змагань, їхній фокус зміщується на те, щоб позбутися будь-якого жиру, що приховує м’язи. За кілька днів до змагань культуристи споживають меншу кількість води, щоб найкраще було видно їхню м’язову тканину. Через менше споживання їжі учасники змагань є насправді найслабкішими за весь цикл підготовки, хоча й виглядають вражаюче міцними.

Ти дійсно кохаєш мене?

Коли я була підлітком, то проходила крізь звичний для цього віку період бунту проти влади своєї мами. Мій батько відійшов у вічність, отже мама змушена була самотужки спрямовувати мене крізь буремні хвилі мого дорослішання.

Бурхливі води

Довівши нас до берега річки, інструктор дав команду надіти рятівні жилети і взяти весла. Коли ми залізли у човен, він розсадив нас так, щоб човен зберігав рівновагу і не перекинувся на порогах. Нагадавши про ті небезпечні моменти, що на нас чекають під час сплаву, інструктор докладно перечислив команди, які можемо від нього почути, і які потребуємо виконувати, щоб наш човен міг найкращим чином пройти крізь бурхливі води. Інструктор запевнив нас, що хоча на шляху можуть бути напружені моменти, загалом подорож буде захоплюючою і безпечною.

Долаючи перешкоди

Ми збиралися щомісяця для звітування один перед одним про свої цілі та досягнення. Моя подруга Мері планувала до кінця року змінити оббивку на кухонних стільцях. І коли ми зібрались у листопаді, вона з дотепним гумором сказала: “Мені знадобилося десять місяців і дві години, щоб змінити оббивку стільців”. Вона мала на увазі, що десять місяців не могла знайти відповідну тканину і вільного часу. А сам процес зайняв лише дві години.

Поручитель непотрібен

Якщо людина не має позитивної кредитної історії, але бажає взяти позику для придбання будинку чи машини, то банки бояться брати на себе фінансовий ризик. В таких випадках замало однієї обіцянки сумлінно виплачувати борг. Потенційний позичальник зазвичай змушений шукати когось, хто має позитивну кредитну історію і погодився б поставити свій підпис на договорі. Це означає: той, хто поручився, гарантує вчасну й цілковиту виплату позики.

Не зважайте на критику

Щорічно ми з командою влаштовуємо в нашій церкві один важливий захід. Протягом одинадцяти місяців ми обмірковуємо купу деталей: вибираємо дату та місце проведення заходу; встановлюємо вартість квитків тощо. Ми вирішуємо буквально все. Коли подія наближається, ми проводимо публічні опитування і потім даємо відповідні вказівки. Після заходу ми знову проводимо опитування, щоб знати думку людей. Наша команда вислуховує як сповнені захвату відгуки, так і неприємні дорікання. Негативні відгуки інколи так засмучують нас, що виникає бажання кинути все.

Ніхто мене не любить

В дитинстві, коли я почувалася самотньою й знехтуваною, моя мама інколи намагалася підбадьорити мене однією популярною пісенькою: “Ніхто мене не любить, ненавидять усі – піду поїм я черв’ячків”. На моєму пониклому обличчі з’являлася усмішка, після чого мама вказувала мені на деякі особливі моменти в моєму житті, чому я мала бути вдячною.