Наші автори

Переглянути усе
Lisa M. Samra

Ліза Самра

Ліза Самра прагне прославити Христа в своєму житті та різноманітних служіннях, в яких вона задіяна. Вона народилась і виросла в Техасі. Має ступінь бакалавра журналістики від Техаського університету та магістра біблійних досліджень від Далласької Теологічної семінарії. В даний час Ліза разом із чоловіком Джимом та чотирма дітьми живе в Гранд Репідз (штат Мічиган). В додаток до письменницької праці вона займається душеопікунством серед жінок і організовує групи з духовного формування та розвитку лідерства. Ліза часто подорожує і знаходить натхнення у знайомстві з різними культурами та людьми. Вона любить смачну каву, біг і читання.

Статті Ліза Самра

Самотні, однак не забуті

Слухаючи історії в’язнів, стає зрозумілим, що, ймовірно, найскладнішим для них є ізоляція та самотність. Згідно з дослідженням, до більшості в’язнів, незалежно від часу їхнього перебування за ґратами, друзі або родичі навідуються лише два рази. Для них самотність є постійною дійсністю.

Згадування в молитві

Щороку у Великій Британії відбувається церемонія, в ході якої правлячий монарх роздає спеціально випущені для цього випадку монети “Гроші Монді”. У 2021 році честі отримати ці монети з рук королеви Єлизавети II був удостоєний Малкольм Клаутт. Цей служитель, якому виповнилося рівно сто років, за своє довге життя роздав тисячу Біблій. Він записував імена всіх, кому дарував Біблію, і регулярно за них молився.

Сила щодня

“Кожна мить свята” – це прекрасна книга з молитвами на різні випадки життя, включаючи звичайні, такі як приготування їжі або прання. Повсякденні справи часто створюють відчуття монотонності і перетворюються на рутину. Книга нагадала мені слова письменника Гілберта Честертона: “Ви дякуєте Богові перед їжею. Це добре. Але я також дякую Богові перед малюванням, плаванням, фехтуванням, боксом, прогулянками, іграми... І ще я дякую Йому перед тим, як вмочити перо в чорнило”.

Джерело енергії

Я знала, що після урагану в будинку не буде електрики (неприємне, але звичне явище в нашій місцевості), проте, входячи до кімнати, все одно інстинктивно простягла руку і клацнула вимикачем. Зрозуміло, нічого не сталося. Я, як і раніше, залишалася в темряві.

Божа могутня сила

У серпні 2021 року, коли на узбережжя Луїзіани налетів ураган Іда, сталося те, що здавалося неможливим. Сила вітру виявилася настільки величезною, що течія могутньої річки Міссісіпі повернула у зворотному напрямку. У новинах це назвали “зворотною течією”: вода кілька годин текла вгору.

Життя у свободі

Я виросла в штаті Техас, де багато церков, членами яких є афроамериканці. Щороку 19 червня вони влаштовують святкові ходи та пікніки. Але лише в дев’ятнадцять років я дізналася про походження цього свята. Його почали відзначати в 1865 році, коли поневолені жителі Техасу дізналися, що президент Лінкольн подарував їм свободу, підписавши Прокламацію про звільнення рабів два з половиною роки тому! Вони продовжували жити в рабстві, бо не знали про свою свободу.

Збирання частин

Пішовши на карантин через пандемію, наша сім’я взялася за амбітний проєкт: зібрати пазл із дев’ятнадцяти тисяч елементів. Ми працювали майже щодня, і часто здавалося, що нічого не змінюється. Нарешті через п’ять місяців ми вставили в потрібне місце останній шматочок пазла. Картина розміром три на два метри зайняла більшу частину підлоги у вітальні.

Керівництво з любов’ю

Популярний відеоролик, у якому ведмедиця намагається перевести чотирьох непосидючих ведмежат через вулицю зі жвавим рухом, викликав у мене посмішку з розумінням. Було зворушливо спостерігати, як вона одного за одним бере ведмежат і переносить їх через дорогу, а ті одразу прямують назад. Після низки безуспішних спроб мама ведмедиця нарешті змогла зігнати всіх чотирьох до купи, і перешкода була успішно подолана.

Червоні краплі

Під час відвідин Шотландської національної галереї я звернула увагу на живописну манеру та яскраві кольори однієї з багатьох картин нідерландського художника Вінсента Ван Гога “Оливкові дерева”. На думку багатьох істориків, на цей живопис його надихнув досвід Ісуса в Гефсиманському саду на Оливній горі. Втім мою увагу привернули маленькі червоні краплини фарби на полотні серед старовинних дерев.

Божа могутня присутність

У 2020 році в США відзначалася столітня річниця з дня прийняття дев’ятнадцятої поправки до Конституції, яка надала жінкам право голосу. На старих фотографіях зображені учасниці маршу з плакатами, на яких були написані слова з Псалму: “Господь дає слово; провісниць велика многота” (Пс. 67:12).

Радісна любов

Брендан і Кеті сяяли, дивлячись одне на одного. Спостерігаючи за щирою радістю на їхніх обличчях, ви ніколи не здогадаєтесь, що багато їхніх весільних планів були скасовані через обмеження, пов’язані з COVID-19. Хоча на весіллі були присутні лише двадцять п’ять членів родини, молоде подружжя, виголошуючи обітниці, випромінювало радість і мир, бо вони любили одне одного і були вдячні за Божу любов до них.

Любов, яка прощає

Вісімдесят років у шлюбі! 31 травня 2021 року Пет і Рут, двоюрідні дідусь і бабуся мого чоловіка, відсвяткували цю визначну дату. Після випадкової зустрічі в 1941 році, коли Рут ще навчалася в коледжі, молоді люди настільки покохали одне одного, що на наступний день після випускного вони одружились. Пет і Рут вірять, що Бог їх об’єднав і вів усі ці роки.

Спадщина віри

Дослідження, проведене серед віруючих США у 2019 році, показало, що на духовний розвиток багатьох опитаних великий вплив справили матері й бабусі. Приблизно дві третини вихідців з християнських родин сказали, що головну роль у формуванні їхньої віри зіграла мати, а одна третина вказала на бабусю чи дідуся (зазвичай бабусю).

Світло Різдва

Здавалося, що ялинка охоплена вогнем. Не штучним, з електричних гірлянд, а справжнім! Друзі запросили нашу сім’ю на традиційне німецьке свято, “як у давні добрі часи”, з національним частуванням та справжніми свічками на ялинці (з міркувань безпеки свічки запалювалися на свіжозрубаній ялинці і лише один раз).

Йти далі

“Йти далі” – це чудові мемуари Бена Малкольмсона, студента, який без жодного досвіду в грі у футбол, у 2007 році став гравцем футбольної команди університету в Південній Каліфорнії. Будучи журналістом коледжу, Бен вирішив написати розповідь від першої особи про виснажливий процес спроб потрапити до команди. Він не вірив у свій успіх, однак все ж зумів здобути бажане місце в команді.