Унікальність
Людина − не вершина творіння, а лише звичайний біологічний вид. Принаймні так вважають у Лондонському зоопарку. В 2005 році зоопарк представив чотириденну виставку “Люди у своєму природному середовищі”. Людські “бранці” були обрані через онлайн-конкурс. Щоб допомогти відвідувачам зрозуміти людей, працівники зоопарку створили покажчик з докладним описом їхнього харчування, природного середовища і небезпек. За словами представника зоопарку, метою виставки було применшити унікальність людей. Один учасник виставки схоже погодився: “Коли дивишся на людей, як на тварин, це нагадує, що ми не особливі”.
Коли вибрали не тебе
На своїй сторінці в Facebook мій друг об’явив про завершення свого проекту. Інші вітали його, але для мене ця новина була немов ніж у серце. Той проект мав бути моїм . Але мене обминули, і я навіть не знаю чому.
Наша роль у Божій історії
Одного разу Ернеста Хемінгуея запитали, чи міг би він скласти зворушливе оповідання лише з п’яти слів. У відповідь він написав наступне: “Оголошення: продаються дитячі черевички – неношені”. Це коротке оповідання надихає нас самим додати пропущені деталі. Чи йдеться про багату дитину, якій непотрібні черевички? Або, можливо, йдеться про трагічну втрату, і хтось потребує Божої любові та втіхи?
День щасливого позбавлення
Починаючи з 2006 року, деякі люди в США відзначають в новорічні свята незвичний “День щасливого позбавлення”. Згідно з латиноамериканськими традиціями, на папері записуються неприємні, важкі спогади та проблеми минулого року, а потім кидають його в промислові подрібнювачі − шредери. А деякі навіть кладуть папери “щасливого позбавлення” під кувалду.
Він поніс наші тягарі
Трапляється, що рахунки за комунальні послуги несподівано нас дивують. Але Кіран Хілі з Північної Кароліни якось отримав такий рахунок за воду, що міг спричинити інфаркт. У повідомленні було написано, що він заборгував 100 мільйонів доларів! Впевнений, що він аж ніяк не міг за місяць спожити таку кількість води, Кіран, жартуючи, запитав, чи не дозволять йому виплатити таку суму частинами.
Кликати на допомогу
Після того, як у 2016 році в Нью-йоркському метро загинуло п’ятеро і травмувався 51 чоловік, місцева влада розпочала компанію з навчання людей, як зберігати спокій і своє життя у подібних ситуаціях. Найгірше трапляється саме тоді, коли люди намагаються врятуватися самостійно. Але найкращий план дій – кажуть спеціалісти – просто зателефонувати, заспокоїтись і чекати. Керівники міста пообіцяли завжди реагувати швидко, щоб захищати людей від травм і визволяти їх із важких становищ.
Освіження на ганку
Одного спекотного дня восьмирічний Кармін Макденіел попіклувався про те, щоб листоноша його району міг освіжитися і не постраждав від зневоднення. Він залишив на сходах свого ганку контейнер із льодом, в якому були пляшки з водою та напоями. Домашня камера безпеки записала реакцію листоноші: “Оце так! Вода та енергетичні напої. Дякую Тобі, Боже!”
Силою Духа
Що ви робите, коли на своєму шляху зустрічаєте гору? Історія Дашратх Манджхі може надихнути нас. Коли його дружина померла через те, що чоловік був не в змозі вчасно доставити її до лікарні для отримання термінової медичної допомоги, Манджхі зробив те, що здавалося неможливим. На протязі двадцяти двох років він висікав великий прохід у горі, щоб інші селяни могли дістатися до лікарні та отримати необхідну медичну допомогу. Ще за життя влада Індії відзначила його за зроблений ним внесок.
Нове ім’я
В статті “Керувати, даючи імена” Марк Лаббертон писав про силу імені наступне: “Я й досі відчуваю вплив мого друга, який назвав мене «музикантом». Мене ніхто так ще не називав, адже я не грав на жодному інструменті. Ніколи не співав. Однак я відразу відчув, що мене добре знають і люблять… Він побачив і оцінив дещо, що крилось глибоко в мені”.
Женись до мети
Мені дуже подобається телепередача “Неймовірні перегони” . В цьому реаліті-шоу десять пар відправляють до чужої країни, де вони залучаються до перегонів – потягом, кабріолетом, велосипедом, пішки. Вони прямують від одного пункту до іншого, де мають отримувати інструкції для подолання наступних труднощів. Мета перегонів – дістатись кінцевої точки раніше за інших. Приз складає мільйон доларів.
“Допомагає на добре”
Моя дружина бере сире м’ясо, нарізану білу солодку картоплю, селеру, гриби, моркву, цибулю і кладе це все у мультиварку. Через шість-сім годин надзвичайні пахощі наповнюють дім, але найбільше задоволення ми отримуємо, коли тільки-но починаємо їсти цю страву. Це завжди мені на користь, коли я терпляче чекаю, щоб усі інгредієнти разом тушкувались і стали смачним наїдком, що було б неможливим, якби інгредієнти готувались поодинці.
Чудова єдність
Спостерігати за тим, як обіймаються та бавляться великих розмірів хижаки – справжнє видовище. Саме це можна побачити щодня у притулку для тварин, що у Джорджії. У 2001 році тваринний притулок “Ноїв Ковчег” врятував лева, бенгальського тигра й чорного ведмедя, що багато місяців були занедбані й потерпали від знущань. “Ми могли б розділити їх, – сказав помічник директора, – але вони прибули до нас однією сім’єю, тому ми вирішили поселити їх разом”. Три бідолашні тварини знаходили розраду одне в одному за часів жорстокого відношення до них, тому, незважаючи на всі відмінності, живуть тепер мирно разом.
Небезпечність глупоти
Деякі інструкції споживчих товарів містять доволі безглузді попередження: “Коли складаєте дитячу коляску, заберіть з неї дитину”. “Не подавайте кисню” (респіратор). “Ніколи не користуйтесь спікерфоном під час керування автомобілем” (хоча він спеціально розроблений для водіїв). “Цей виріб не рухається, коли ним не користуються” (скутер).
Брама поклоніння
В’їжджаючи до деяких найбільш відомих у світі міст, можна побачити знамениті брами: Бранденбурзькі Ворота у Берлині, Яффські ворота в Єрусалимі або брама на вулиці Даунінг-Стріт в Лондоні. Незалежно від того, були вони побудовані для захисних чи церемоніальних цілей, всі вони означають вхід до особливої частини міста. Деякі брами завжди відчинені. Але є брами, що зачинені для більшості людей. Крізь них…
Звичка порівнювати
Професор Гарвардської школи бізнесу Томас Делонг помітив серед своїх колег та студентів тривожну тенденцію – “нав’язливу звичку порівнювати”. Він пише: “Тепер, як ніколи раніше, керівники підприємств, аналітики Уолл-Стріт, юристи, лікарі та інші спеціалісти мають нав’язливу звичку порівнювати свої досягнення з досягненнями інших… Звісно, це погано як для самих людей, так і для компаній, в яких вони працюють. Коли ви визначаєте…