Крізь бурхливі води
Я радів, що нарешті почався мій перший рафтінг. Радів, доки не почув попереду гуркіт пінястої води. Мене сповняли водночас почуття страху, невпевненості й небезпеки. Плавання бурхливою річкою виявилось справді першокласним, “адреналіновим” досвідом! А потім раптово все втихло. Наш гід, що сидів позаду, щасливо провів нас крізь перешкоди. Я почував себе в безпеці – принаймні, до наступних водоспадів та порогів.
Ліки від заздрощів
Я охоче погодилась погледіти внуків, коли їхнім батькам потрібно було вирішити свої справи. Після міцних обіймів я запитала хлопчиків, чим вони займались у вихідні дні. Бріджер, якому було три роки, розповідав, захлинаючись від радості, як він ночував у дядька й тітки: їв морозиво, катався на каруселі й дивився фільм! Потім була черга п’ятирічного Самуеля. На питання, чим він займався, хлопець коротко відповів: “Був на пікніку з татком”. “Тобі сподобалось?” – спитала я. “Не дуже”, – сказав він з нещасним виглядом.
Двійники
Кажуть, що є схожі між собою люди, мов дві краплини води. Двійники. Йдеться про людей, що дуже схожі, але цілком чужі один одному.
Захищати Бога?
Один професор університету побачив на бампері автомобіля наліпку, що мала антихристиянський зміст. Професор сам колись був атеїстом, тож подумав, що власник цієї машини просто хоче викликати у віруючих гнів. “Гнів віруючих допомагає атеїсту виправдовувати свій атеїзм”, – пояснював він. І потім попередив: “Занадто часто атеїсти досягають цієї мети – змушують християн реагувати з роздратуванням”.
Віко
“Бог схожий на віко”, − сказала моя подруга Райлі, а я лише заблимала очима. Що вона має на увазі? “Розкажи про це докладніше”, – попросила я. Ми вивчали разом цікаві біблійні метафори. Наприклад, Бог порівнює Себе з породіллею (Іс. 42:14) або пасічником (Іс. 7:18). Але те, що сказала Райлі – що Бог схожий на віко – було для мене чимось новим і незрозумілим. Вона, однак, вказала мені на Книгу Повторення Закону 32:10, де Мойсей славить Бога за те, що Господь вів Свій народ і захищав його “як зіницю оту свого ока”.
Правильний образ Бога
Є художники-карикатуристи, що встановлюють свої мольберти в публічних місцях і за невеличку плату малюють гумористичні портрети людей. Ці малюнки забавляють нас, тому що дещо спотворюють риси нашого обличчя шляхом перебільшення.
Перемогти спокусу
В каліфорнійському місті Санта-Барбара є вулиця з цікавою назвою “Салсіпудес”, що буквально означає “спасайся, хто може”. Поруч із цією вулицею знаходилось болото, що часом затоплювало місцевість. Тому іспаномовні містобудівники дали їй назву, що пропонувала усім триматись подалі від цього місця. Боже Слово також попереджає нас триматись подалі від хибних шляхів: “Покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини” (Пр. 4:15). Але Писання не просто каже: “Втікай, якщо можеш”. Воно пропонує безпечний шлях і вказує напрямок до нього: “Вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її” (1 Кор. 10:13).
Готуйте дітей до життя
В Інтернеті на багатьох сторінках з тематики виховання дітей є фраза: “Приготуй дитину для дороги, а не дорогу для дитини”. Замість того, щоб прибирати з дороги всі перешкоди й мостити для наших діточок гладеньку доріжку, маємо спорядити їх і навчити долати ті труднощі, що можуть їх спіткати.
Вдягнені Богом
Коли мої діти були ще дошкільнятами, вони часто гралися в пісочниці, через що їхній одяг швидко покривався брудом. Тому я ще на порозі знімала з них весь одяг, замотувала їх у великі рушники і несла до ванни. І вони душе швидко ставали чистенькими. На них чекала додаткова порція мила, води – і мої обійми.
Серед левів
Коли я відвідала один музей у Чикаго, то побачила оригінальну фреску “крокуючого вавилонського лева”. Лев на цьому настінному малюнку мав крила і надзвичайно лютий вираз обличчя. Символізуючи Іштар – вавилонську богиню любові та війни, – цей лев був одним із 120 схожих левів, що були розташовані уздовж вавилонської дороги у 604–562 роках до Р.Х.
Справжній друг
Поет Самуель Фосс в одному зі своїх віршів написав: “Біля дороги хочу жити, щоб бути другом простих людей”. Ось ким і я хочу бути: другом людей. Хочу жити біля дороги, чекаючи на втомлених подорожуючих. Хочу шукати тих, кого скривдили, побили – хто несе тягар зраненого, розчарованого серця. Бажаю годувати таких, підбадьорювати втішним словом, щоб могли продовжувати свою путь. Можливо, я не зможу вирішити їхніх проблем, зцілити їх, але я принаймні можу в чомусь стати для них благословенням.
Вічний букет
Мій син Хав’єр у дитинстві любив дарувати мені квіти. Я з вдячністю приймала від нього як тільки-но зірвану рослинку, так і розкішні квіти, що він купував з татком. Одного разу Хав’єр подарував мені чудовий букет штучних квітів. З посмішкою він поправляв у скляній вазі шовкові білі лілії, жовті соняшники й пурпурні гортензії. “Дивись, мамо, – вони вічні, – сказав він мені. – Як і моя любов до тебе”.
Посіяні зернятка
Якось я отримав електронною поштою приємного листа від однієї жінки. “Ваша мама у 1958 році була вчителькою першого класу в одній із шкіл міста Оклахома. Вона була чудовим викладачем – дуже добрим і водночас вимогливим! Вона давала нам завдання вчити напам’ять Псалом 22 і потім декламувати його перед усім класом. Я дуже боялась це робити. Але це було єдине моє знайомство з Біблією аж до 1997 року, коли я стала християнкою. І кожен раз, коли я читаю цей Псалом, згадую місіс Маккасланд”.
Улюблені Псалми
Коли ми з чоловіком виходимо на прогулянки, то беремо фотоапарати, щоб робити з максимальною наближеністю фотографії рослин, що ростуть навколо нас. Перед нами наче відкривається мікрокосмос цього світу. Яка різноманітність краси! Навіть звичайні лишайники та гриби, що з’являються протягом однієї ночі, у збільшених розмірах милують око яскравими оранжевими, червоними та жовтими кольорами.
Втішитель
Я сіла в літак, щоб летіти на навчання за тисячі кілометрів від дому. Спочатку нервувала й почувалась дуже самотньо. Але під час польоту згадала обітницю Ісуса Христа, що Він дав Своїм учням стосовно присутності Святого Духа в нашому житті.