Постійна причина святкування
На багатьох малюнках, що зображають вертеп, можна побачити мудреців та пастухів, що водночас прийшли до Ісуса у Віфлеєм. Але згідно до Євангелії від Матвія, ці мудреці з’явились у Віфлеємі значно пізніше. Ісус, звісно, вже не був у яслах, а знаходився в домі. “Ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну” (Мт. 2:11).
Слухати Бога
Моєму сину подобається мій голос – окрім тих випадків, коли я гучно й суворо кличу його: “Де ти?” Коли я так кличу його, це означає, що він зробив якусь шкоду й тепер намагається сховатися від мене. Я хочу, однак, щоб син чув мій незадоволений голос і знав, що я хвилююсь за його благополуччя і не хочу, щоб він собі нашкодив.
Помножена любов
Коли одній жінці з церкви, яку відвідувала Карен, встановили діагноз бічний аміотрофічний склероз (відомий як хвороба Лу Геріга), ситуація здавалась відчайдушною. Ця жорстока хвороба вражає нерви й м’язи, зрештою приводячи до паралічу. Страховки було замало, щоб родина могла найняти доглядальницю, але вбитий горем чоловік не міг навіть подумати про те, щоб віддати дружину до будинку престарілих.
А тепер, що тобі здається?
Дон – це пес породи Колі, що живе на фермі у Шотландії. Якось вранці Том (власник собаки) вирішив поїхати подивитись на своїх тварин і взяв з собою Дона. Вони їхали на маленькій старенькій вантажівці. Прибувши, Том залишив машину на дорозі, але забув поставити її на важільне гальмо. Дон залишився в машині. На сидінні водія. Отже, коли машина поволі з’їхала з невеличкого пагорба і, перетнувши дорогу, щасливо зупинилась, водіям, що проїжджали повз, здавалося, що пес просто вирішив вранці проїхатись вантажівкою. Але реальність не завжди буває такою, як ми її сприймаємо.
Довершений дар
Протягом кількох тижнів після Різдва до магазинів повертаються товари від людей, що на свята отримали небажані дарунки. Вони замінюють їх тими речами, яких дійсно хочуть.
Банка подяк
На початку року Сью почала щовечора на клаптику папірця записувати все те, за що могла подякувати Богу, й потім кидала папірець у банку. В деякі дні вона мала багато причин для подяки. А в деякі – коли було дуже важко – вона ледь знаходила хоча б одну. Коли ж в кінці року вона висипала з банки всі папірці й почала їх продивлятися, то побачила, що дякувала Богу практично за все, що Він чинив у її житті протягом року. Сью навчилась славити Бога за гарний схід сонця, за прохолодний вечір під час прогулянки. В інших випадках вона дякувала Богу за відповідь на молитву або за Його благодать, що допомагала їй проходити крізь важкі обставини.
Божа рука
У 1939 році, коли розпочалася війна, король Георг VI у своєму різдвяному радіозверненні намагався заохотити громадян Сполученого Королівства і Співдружності покладатися на Бога. Процитувавши вірш, який його мати вважала дуже цінним, він сказав: “Вийди в темряву і поклади свою руку в Божу руку. Це буде для тебе краще, ніж світло, і безпечніше, ніж відома дорога”. Він не знав, що принесе новий рік, але довіряв Богу, що Він “провадитиме і підтримуватиме” їх у тривожні дні.
Чому я, Боже?
Джим вже більше року бореться з важкою хворобою. Нейрони в його м’язах руйнуються, і м’язи виснажуються. Джим втратив дрібну моторику і втрачає здатність контролювати свої кінцівки. Він більше не може застібнути ґудзики на сорочці чи зав’язати шнурки, а також користуватися паличками для їжі. Джим бореться зі своєю ситуацією і запитує: “Чому Бог дозволив цьому статися? Чому саме зі мною?”
Будуючи вічне
Коли я був маленьким хлопчиком, ми жили поруч з кількома будівельними майданчиками. Надихнувшись будівельними процесами, ми з друзями збирали залишки будівельних матеріалів, щоб спорудити собі фортецю. Позичаючи інструменти в батьків, ми тягали деревину і проводили дні, намагаючись зробити так, аби наш матеріал послужив досягненню наших цілей. Було весело, але наші споруди не трималися довго.
Крок віри
Джон був спустошений, коли втратив роботу. Він перебував ближче до завершення своєї кар’єри, ніж до її початку, і знав, що йому буде важко почати все спочатку. Отож, він почав молитись про належну роботу. Потім Джон оновив своє резюме, прочитав поради щодо проходження співбесіди і зробив багато телефонних дзвінків. Через декілька тижнів він отримав нову посаду з чудовим графіком і зручним маршрутом. Його вірний послух і Боже забезпечення “зустрілися” на ідеальному перетині.
Прояви благодаті
У романі “Про благодать” розповідається, як Девід Вінклер прагне знайти свою доньку, яка зникла, а Герман Шилер – єдина людина, яка може йому в цьому допомогти. Втім є один нюанс. Донька Девіда народилася від його роману з дружиною Германа, і Герман попередив його, щоб він більше ніколи не зв’язувався з ними.
Час спілкування з Богом
У 2022 році народилася наша онука Софія – єдина дівчинка з восьми наших онуків. Отож, цей рік був особливим для нас із дружиною. Коли наш син дзвонить по відеозв’язку, хвилювання зростає ще більше. Ми з дружиною можемо бути в різних кімнатах, але її радісний крик свідчить про те, що вона бачить Софію. Побачити тих, кого ми любимо, тепер можна просто за допомогою дзвінка або клацання комп’ютерною мишкою.
Вітайте Дитятко!
Здавалося, що ми цілу вічність чекали на звістку про те, коли наша вагітна сусідка привітає свою першу дитину. Коли на галявині перед будинком нарешті з’явилася табличка із написом “У нас дівчинка!”, ми святкували народження її доньки та писали повідомлення друзям, які, можливо, ще не бачили оголошення на вулиці.
Світло Христа
Ми з чоловіком завжди із задоволенням відвідували різдвяну службу в нашій церкві. У перші роки нашого шлюбу в нас була особлива традиція: після богослужіння одягатися в теплий одяг та підніматися на сусідній пагорб, де на високих стовпах у формі зірки були розвішані 350 сяючих ліхтарів. Там, часто посеред снігу, ми розмірковували про чудесне народження Ісуса, дивлячись на місто. Тим часом багато людей у місті знизу дивилися на ту яскраву зірку на пагорбі.
Дружні амбіції
Григорій Назіанзин і Василій Кесарійський були видатними лідерами Церкви четвертого століття, а також близькими друзями. Вони познайомились, ще будучи студентами-філософами, і Григорій пізніше сказав, що вони стали як “два тіла з єдиним духом”.