Лишайте дещо після себе
Монети в один, п’ять, десять, двадцять п’ять, а іноді і п’ятдесят центів. Ось що б ви знайшли на тумбочці біля його ліжка. Щовечора він вивертав свої кишені і їхній вміст лишав на тумбочці, бо знав, що до нього можуть прийти вони – його онуки. Діти ж, по прибутті до нього, одразу йшли до його тумбочки. Він міг би покласти ці монети у скарбничку або навіть на депозитний рахунок. Однак він цього не робив. Він з радістю лишав гроші для малечі, для своїх дорогоцінних гостей.
Різдвяне благоговіння
Одного разу я поспішав по вечірньому Лондону на зустріч. Лив дощ, і я запізнювався. У поспіху я завернув за ріг і раптом завмер. Десятки ангелів парили над Ріджент-стріт. Їх величезні мерехтливі крила тягнулися над проїжджаючими машинами. Зроблена з тисяч миготливих лампочок, це була найкраща різдвяна прикраса зі всіх, що я бачив. Сотні людей стояли на вулиці, в благоговінні дивлячись вгору.
Лагідна мова
Одного разу я затіяла суперечку на Facebook. Погана ідея. Чому я вважала, що зобов’язана “виправити” незнайомця стосовно гострої теми, до того ж спірної? Наслідком стали грубі слова, ображені почуття (щонайменше мої) і втрачена можливість надати добре свідоцтво про Господа Ісуса Христа. Такими є наслідки “гніву в інтернеті”: грубі слова, які щоденно лунають у блогосфері. За словами знавця етики, люди помилково вважають, що лють “є способом обговорення суспільних ідей”.
Хто ви такий
Його звуть Дніан, і він вважає себе студентом світу. “Це дуже велика школа”, – каже він про всі міста, які відвідав. У 2016 році Дніан розпочав свою чотирирічну подорож на велосипеді, аби познайомитися з людьми і чомусь у них навчитися. Якщо виникає мовний бар’єр, люди, за його словами, іноді можуть зрозуміти один одного простим поглядом. У спілкуванні з людьми він також користується додатком-перекладачем на телефоні. Він не вимірює свою подорож милями, які проїхав, або визначними місцями, які побачив. Натомість він вимірює її людьми, які на нього вплинули: “Можливо, я не знаю вашої мови, однак я хотів би дізнатися, хто ви”.
Різдвяний дар мови
Через післяопераційний параліч Том втратив здатність говорити, і тепер його очікувала тривала реабілітація. Пройшло декілька тижнів, і ми зраділи, побачивши його в церкві на богослужінні з нагоди Дня Подяки. Однак ми ще більше здивувалися, коли він почав говорити. Намагаючись висловитися, Том повторювався, плутав слова, дні та час. Втім було зрозуміло: він славив Бога! Бувають моменти, коли відчувається одночасно і смуток, і радість. Тоді була саме така мить.
Молитовна боротьба
Життя Денніса змінилося після того, як хтось дав йому Новий Завіт. Він залюбки почав його читати і постійно носив із собою. Упродовж шести місяців у його житті сталися дві важливі події: Денніс повірив у Ісуса, і в нього після сильних головних болів діагностували рак головного мозку. Через нестерпний біль він став прикутий до ліжка і неспроможний працювати. Однієї безсонної ночі він почав кликати до Бога. О 4:30 ранку Денніс нарешті заснув.
Ранковий туман
Одного ранку я пішла до ставка неподалік від свого дому. Сівши на перекинутий човен, я спостерігала, як легкий західний вітерець проганяв туман над поверхнею води. Хмарки туману колихалися і перекочувалися. Маленькі вихори піднімалися вгору, а потім падали вниз. Але незабаром виглянуло сонце, і туман зник.
