Що тільки…
Ввечері кожної п’ятниці ми з родиною дивимося національну програму новин, яка завжди завершується підбадьорливою історією. Подібні історії, на відміну від решти новин, завжди слугують ковтком свіжого повітря. У нещодавній “добрій” історії мова йшла про журналістку, яка захворіла на COVID-19, повністю вилікувалася і вирішила пожертвувати свою плазму, аби допомогти іншим у боротьбі з вірусом. Тоді якраз точилися дискусії стосовно дієвості антитіл, і багато людей відчували цілковиту безпорадність. Однак журналістка, навіть попри дискомфортний процес передачі плазми (через голку), вважала свій вчинок “маленькою ціною за потенційний виграш”.
Радість свободи
Одного разу Джім, фермер у третьому поколінні, прочитав слова, записані в Книзі пророка Малахії: “Хто Ймення Мого боїться… вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята” (Мал. 4:2). Цей текст настільки вразив його, що він у молитві попросив Господа Ісуса дарувати йому вічне життя. Пригадавши, як швидко і радісно поскакали його власні телята, коли він випустив їх зі стійл, Джім нарешті зрозумів Божу обітницю справжньої свободи.
Жодного непорозуміння
Алекса, Сірі та інші голосові віртуальні помічники в електронних пристроях іноді неправильно тлумачать наші слова. Шестирічна дівчинка розповіла новому пристрою, що з’явився в її родині, про печиво та ляльковий будинок, і згодом її мати отримала електронного листа, в якому повідомлялося, що замовлені сім фунтів печива і ляльковий будинок, вартістю в 170 доларів, вже направлялися до них. У Лондоні навіть папуга, який вмів розмовляти, якось зумів без відома своєї хазяйки, яка ніколи в житті нічого не купувала через інтернет, замовити декілька золотистих подарункових коробок. Один чоловік наказав своєму пристрою “ввімкнути світло у вітальні”, на що отримав відповідь: “Десертної кімнати не існує”.
Правда, обман і месники
Під час бейсбольного сезону 2018 року тренер “Чикаго Кабс” підкинув м’яч хлопцю, що сидів біля лави запасних. Але цей м’яч перехопив якийсь чоловік. Відео події швидко розповсюдилось, і засоби масової інформації та соціальні медіа вже встигли заклеймити цього чоловіка. Однак ніхто не знав, що відбулося насправді. До цього чоловік допоміг хлопцю піймати м’яч, і вони домовилися по черзі ловити м’ячі, що летіли в їхній бік. На жаль, знадобилося цілих двадцять чотири години, аби стало відомо про справжню історію. Поголос вже завдав шкоди, очорнивши невинну людину.
Неочікуваний Гість
Закхей був самотній. Ідучи по міських вулицях, він відчував на собі ворожі погляди. Але одного разу його життя разючим чином змінилося. Климент Олександрійський, один із отців церкви, пише, що він став видатним християнським служителем і пресвітером громади в Кесарії. Так-так, той самий Закхей, начальник митарів, який виліз на фігове дерево, щоб побачити Ісуса (Лк. 19:1-10).
Незламні в Ісусі
Військовий літак Луї Замперіні під час війни розбився в морі. Загинуло вісім з одинадцяти членів екіпажу. Луї та ще двоє вояків забралися на рятувальні плоти. Два місяці їх носило по морю. Вони відбивалися від акул, пережили декілька штормів, ховалися під водою від куль з ворожого літака, ловили і їли сиру рибу та птахів. Нарешті вони дісталися острова, на якому їх одразу взяли в полон. Протягом наступних двох років Луї били, катували і змушували тяжко працювати як військовополоненого. Його дивовижна історія передана в книзі “ Незламний ”.
Солодкі пахощі Христа
Я був знайомий із фермером, який жив неподалік міста Ломета в штаті Техас. Його двоє онуків були моїми найкращими друзями. Ми всі разом із ним ходили по місту і спостерігали, як він купував необхідні речі та спілкувався зі знайомими йому людьми. Йому були відомі всі їхні імена та історії. Він зупинявся то тут, то там, аби спитати про здоров’я хворої дитини чи про вирішення проблем зі шлюбом, щоб підбадьорити людей. Він також міг процитувати біблійний вірш чи помолитися, якщо це було доречно. Я ніколи його не забуду. Він був особливий. Він нікому не нав’язував свою віру, однак, здавалося, що все одно лишав її слід.
Посуньте свою огорожу
Місцевий священик не міг заснути. У розпал Другої світової війни до нього звернулася група американських солдатів з проханням дозволити їм поховати свого побратима на огородженому кладовищі біля його церкви, однак він сказав, що там дозволялося ховати лише прихожан церкви. Отже, вояки поховали свого друга біля огорожі.