Як звуть твого батька?
Коли я купувала мобільний телефон в одній із країн Близького Сходу, мені ставили типові запитання: ім’я, національність, адреса. Але потім клерк, заповнюючи бланк, запитав мене: “Як звуть вашого батька?” Це питання здивувало мене і я поцікавилась, чому воно було важливе для покупки телефону. Виявилось, що в тій країні воно було необхідним для встановлення моєї особи. В деяких культурах дані про батька й родовід є дуже важливими.
Маємо Царя!
Після того, як я накинулась на свого чоловіка з образливими словами, Дух Святий вказав мені на біблійні вірші, що викривали мою гріховну поведінку. Чи була та дрібна причина, що зачіпала моє самолюбство, вартою того, щоб я руйнувала свій шлюб і виявляла непослух Богу? Звичайно, ні! Але на той момент, коли я просила пробачення у Господа і свого чоловіка, я вже нанесла коханій людині болючі рани.
Читайте вдумливо
Під час обговорення трилогії “Володар кілець” один підліток сказав, що надає перевагу книжній версії, а не фільму. Коли його запитали чому, він відповів: “Коли я читаю, то можу залишатись у цій історії стільки, скільки бажаю”. Є справді сила в тому, що коли ми зачитуємося книгою – особливо Біблією, ми наче входимо в неї, живемо в ній.
Перший крок
Фам Дашу відчував, що в його житті чогось не вистачає. Тому він почав ходити до церкви – тієї самої, яку відвідувала його дочка. Але вони ніколи не ходили туди разом. Колись давно він дуже її образив, і це вбило клин у їхні стосунки. Тому Там Дашу тихенько входив до церкви, коли служіння вже починалось, і виходив відразу по закінченні.
Він розуміє
Джон Баблер несе служіння капелана в поліції та пожежній охороні у техаському містечку. Протягом спеціальної відпустки він навчався в поліцейській академії, щоб краще розуміти ті ситуації, в яких часто опиняються правоохоронці. Проводячи багато часу з кадетами цього закладу і знайомлячись з багатьма труднощами професії поліцейських, Джон Баблер більше перейнявся співчуттям до цих людей і гостріше відчув свою недосконалість. Він сподівається, що в майбутньому зможе більш ефективно консультувати поліцейських, що страждають через втому, емоційні стреси та гіркоту втрат.
Написання листів
Моя мати й сестри полюбляють писати листи, що тепер стає втраченим мистецтвом. Щотижня вони пишуть з такою постійністю, що один із листоношів вже починає хвилюватись, якщо в їхніх поштових скриньках нічого нема! Їхні листи дихають життям, радістю, а також можуть містити сумні речі, залежно від того, чим сповнені дні.
Побачити Бога
Автор та пастор Ервін Луцер згадує одне телешоу, на якому ведучий Арт Лінклеттер мав діалог з маленьким хлопчиком, який взявся намалювати Бога. Здивований Лінклеттер зауважив: “Ти не зможеш цього зробити, тому що ніхто не знає, як виглядає Бог”. “Коли я намалюю, всі дізнаються!” – відповів хлопчик.
Він проведе
Нещодавно я натрапила на деякі свої щоденники ще зі студентських часів і не втрималася від бажання перечитати їх. Я читала й розуміла, що тепер зовсім по-іншому сприймаю життя. Тоді мене мучила самотність, мою віру розхитували великі сумніви, але тепер я бачу, як Бог обережно вів мене до кращих часів. Це нагадало мені важливу істину: те, що зараз сприймається як навала проблем, колись буде частиною величної історії про цілющу Божу любов.
Служіння плачу
У 2002 році, через кілька місяців після того, як моя сестра з чоловіком загинули під час аварії, друг запросив мене на семінар: “Духовне зростання через смуток”. Я неохоче погодився відвідати перше заняття – і не мав наміру приходити туди ще раз. На мій подив, я побачив там спільноту турботливих людей, що намагалися впоратись із внутрішніми проблемами (через гіркі втрати в житті), шукаючи допомогу від Бога та інших людей. Мені хотілося ходити туди щотижня, в міру того, як я, розділяючи свій смуток з іншими, працював над тим, щоб змиритись із втратою та знайти мир.
Віддай це Богу
Коли я була ще підлітком, моя мама вчила мене важливості ведення щоденника. Це допомагало бачити загальну картину й перспективу. Коли я сумнівалась або не знала, як впоратись зі страхітливою реальністю дорослого життя, то записувала на папері головні моменти, факти або можливий алгоритм дій з найбільш вірогідним результатом. Коли я “виливала” свої емоції у щоденнику, це допомагало мені зупинитись і подивитись на ту чи іншу проблему з деякої відстані, не піддаючись занадто емоціям.
Шматочок раю
Я дивилась у вікно і милувалась співом птахів та тим, як вітер ніжно колихає гілки дерев. Наші сусіди нещодавно зібрали урожай зернових культур, і тепер поле було вкрите тюками соломи. На фоні яскраво синього неба було добре видно білі купчасті хмари.
Сила молитви
“Ми там побачимо зміїв?” − запитав у нас Аллан, маленький сусідський хлопчик, що пішов разом із нами в похід уздовж річки неподалік від нашого дому.
Безцінне поклоніння
Своєю письменницькою працею я служу Богу й поклоняюсь Йому – особливо тепер, коли через проблеми зі здоров’ям часто обмежена у пересуванні. Але коли один мій знайомий сказав, що моя писанина не має ніякої цінності, це дуже засмутило мене.
Не біжи один
Мій чоловік Джек, пробігши 25 миль із 26, відчув, що втратив силу.
Нове
“Що нове робить Бог у вашому житті?” – запитав лідер членів групи, в якій я нещодавно була присутня. На це питання відповіла моя подруга Мінді, яка проходила крізь важкий період життя. Вона сказала, що потребує терпіння у стосунках зі своїми старенькими батьками; потребує витримки через хворобу свого чоловіка і розуміння своїх дітей та внуків, що ще не прийняли рішення слідувати за Ісусом. Потім вона додала: “Я вірю, що те нове, що Бог робить зараз у моєму житті, − це зміцнення моєї здатності любити й розширення можливостей являти цю любов”.