Неочікуваний Гість
Закхей був самотній. Ідучи по міських вулицях, він відчував на собі ворожі погляди. Але одного разу його життя разючим чином змінилося. Климент Олександрійський, один із отців церкви, пише, що він став видатним християнським служителем і пресвітером громади в Кесарії. Так-так, той самий Закхей, начальник митарів, який виліз на фігове дерево, щоб побачити Ісуса (Лк. 19:1-10).
Боже забезпечення
Ми глибше і глибше заходили в ліс, усе більше віддаляючись від села в китайській провінції Юньнань. Приблизно через годину ми почули оглушливий шум води. Пришвидшивши ходу, ми невдовзі побачили неймовірну завісу білої води, що спадала вниз по сірому камінню. Вражаюче!
Хто знає?
За китайською легендою, коли Цай Вен втратив одного зі своїх скакунів, його сусід висловив жаль стосовно цієї втрати. Однак Цай Вен не виявив хвилювання. Він сказав: “Хто знає, може це мені тільки на краще?” Несподівано загублений кінь повернувся додому разом з іншим конем. Коли сусід привітав Цай Вена з такою знахідкою, той відповів: “Хто знає, може це мені тільки на шкоду?” І справді, його син, об’їжджаючи нового коня, зламав ногу. Це здавалося нещастям, допоки до села не прибули військові, щоб узяти на війну всіх здорових чоловіків. Його сина не взяли на війну через травму, що, зрештою, врятувало його від смерті.
Цінуйте миті
Су Дунпо (відомий також як Су Ші) був одним із видатних китайських поетів та есеїстів. Перебуваючи у вигнанні і споглядаючи за повним Місяцем, він написав поему про те, як йому не вистачало брата. “Ми радіємо і сумуємо, збираємо і залишаємо, в той час як Місяць збільшується та спадає. З давніх-давен ніщо не лишається досконалим, – пише він. – Нехай наші близькі живуть довго, разом споглядаючи за цим прекрасним видовищем, навіть попри відстань у тисячі миль”.
Потребуючи порятунку
Юнак на ім’я Алді рибалив на відстані приблизно 125 кілометрів від індонезійського острова Сулавесі, як раптом подув сильний вітер і поніс його риболовецький човен у відкрите море. Протягом сорока дев’яти днів Алді дрейфував. Кожен раз, побачивши вдалині корабель, він вмикав ліхтар, намагаючись привернути увагу моряків, однак все марно. Близько десяти кораблів пройшли повз виснаженого хлопця, перш ніж він був урятований.
Сумнів та віра
Мінг Тек прокинувся з сильним головним болем і подумав, що це черговий напад мігрені. Однак, вставши з ліжка, він впав додолу. Його доправили до лікарні, де лікарі повідомили, що у нього стався інсульт. Після чотирьох місяців реабілітації до нього повернулася здатність думати, говорити і ходити. Однак ходьба все ще спричиняє йому біль. Він часто впадає у відчай, втім знаходить велику втіху, коли читає книгу Йова.
Жадання Божих слів
Він повірив в Ісуса і дуже хотів читати Біблію. Але від вибуху він втратив зір і обидві руки. Почувши про жінку, яка читала шрифт Брайля губами, він спробував зробити так само, однак лише виявив, що нервові закінчення на його губах також були пошкоджені. Пізніше він неймовірно зрадів, дізнавшись, що може читати шрифт Брайля язиком! Він віднайшов спосіб читати Святе Письмо і насолоджуватися ним.
Молитви в стогу сіна
Семюель Мілс і його четверо друзів часто збиралися разом, щоб помолитися Богу, аби Він послав більше благовісників про Ісуса Христа. Одного разу в 1806 році, повертаючись зі своєї молитовної зустрічі, вони потрапили в грозу і заховалися в стогу сіна. Згодом їхня щотижнева молитовна зустріч стала називатися “Молитовне зібрання в стогу сіна” , що переросло у світовий місіонерський рух. Сьогодні в Коледжі Вільяма в США стоїть пам’ятник “Молитва в стогу сіна” , як нагадування про те, що Бог може зробити через молитву.
Невидима дійсність
Стівен Касс, редактор журналу “Діскавері” , вирішив дослідити деякі невидимі речі, які були частиною його повсякденного життя. Йдучи до свого офісу в Нью-Йорку, він міркував: “Якби я міг бачити радіохвилі, то вершина хмарочоса Емпайр (на якій розміщувалися телевізійні і радіоантени) була б різнобарвною, немов калейдоскоп, і освітлювала все місто”. Він усвідомлював, що був оточений невидимим електромагнітним полем радіо і телевізійних сигналів, хвилями Wi-Fi і т.п.
Маленький, однак важливий
День розпочався як завжди, а закінчився кошмаром. Естер (ім’я змінено) та декілька сотень жінок з пансіону були викрадені релігійною войовничою групою. Через місяць усіх звільнили, за винятком Естер, яка відмовилася зректися Ісуса Христа. Читаючи про неї та інших, хто зазнавав гонінь за свою віру, ми з подругою були зворушені. Ми хотіли щось зробити. Однак що ?
Переміна можлива
Одного суботнього дня члени молодіжної групи з нашої церкви зібралися для того, аби подискутувати щодо уривка з Послання апостола Павла до филип’ян 2:3-4: “Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших”. Серед важких запитань були такі: “Як часто ви цікавитесь іншими людьми? Як би вас охарактеризували: смиренним чи гордим? Чому?”
Від чого ви ніколи не відмовитесь?
“Від чого ви ніколи не відмовитесь?” – запитав слухачів ведучий радіопрограми. Слухачі дзвонили і деякі відповіді були цікавими. Хтось говорив про свою сім’ю. Один чоловік поділився спогадами про свою покійну дружину. Інші ділилися своїми мріями – займатись професійно музикою або мати дітей. Всі ми маємо щось справді дорогоцінне, від чого не зможемо відмовитись.
Новий рік – нові пріоритети
Я дуже хотіла навчитися грати на віолончелі, але так і не знайшла час для музичних занять. Точніше, я просто вирішила не витрачати на це час. Я подумала, що, можливо, на небесах зможу освоїти цей музичний інструмент – а поки що витрачатиму час для більш практичних речей, до який Бог покликав мене в моєму служінні Йому тут, на землі.
Від ганьби до слави
Ось і знову прийшов час, коли родини збираються разом відсвяткувати різдвяні свята. Але деякі з нас бояться зустрічі з тими занепокоєними родичами, які розпитують: чому ми ще неодружені або чому у нас і досі немає дітей.
Невидима Божа рука
Мого друга ще маленьким хлопчиком усиновила в Гані одна місіонерська пара зі Сполучених Штатів. Коли вони повернулися до США, він поступив до коледжу, але через фінансові проблеми змушений був кинути навчання. Пізніше він пішов на військову службу за контрактом, завдяки чому зміг зрештою заплатити за коледж і, крім того, об’їхав цілий світ. В цьому всьому Бог звершував Свою працю, готуючи його до особливої місії. Сьогодні він є християнським автором та редактором і служить віруючим багатьох країн.