Наші автори

Переглянути усе
Poh Fang Chia

По Фанг Хіа

По Фанг Хіа ніколи не думала, що колись матиме професію, пов’язану з мовою. Хімія була її першим коханням. Поворотний момент настав, коли у 15-річному віці вона прийняла Ісуса як свого Спасителя і сказала Йому, що хотіла б писати книжки і через них торкатись людських сердець. Вона несе служіння у Сінгапурському офісі “Хліб Наш Насущний” в якості редактора і також є членом китайської редколегії.

По Фанг каже: “Я справді дуже люблю досліджувати Святе Письмо й знаходити тексти, що вносять свіжий струмінь, дають відповіді на різні питання, змушують мозок думати і мають пряме відношення до тих проблем, з якими стикаюсь в житті. Моя молитва – щоб Біблія стала живою Книгою для читачів, щоб вони впустили в серце Слово, яке має силу змінювати життя”.

Статті По Фанг Хіа

Жадання Божих слів

Він повірив в Ісуса і дуже хотів читати Біблію. Але від вибуху він втратив зір і обидві руки. Почувши про жінку, яка читала шрифт Брайля губами, він спробував зробити так само, однак лише виявив, що нервові закінчення на його губах також були пошкоджені. Пізніше він неймовірно зрадів, дізнавшись, що може читати шрифт Брайля язиком! Він віднайшов спосіб читати Святе Письмо і насолоджуватися ним.

Молитви в стогу сіна

Семюель Мілс і його четверо друзів часто збиралися разом, щоб помолитися Богу, аби Він послав більше благовісників про Ісуса Христа. Одного разу в 1806 році, повертаючись зі своєї молитовної зустрічі, вони потрапили в грозу і заховалися в стогу сіна. Згодом їхня щотижнева молитовна зустріч стала називатися “Молитовне зібрання в стогу сіна” , що переросло у світовий місіонерський рух. Сьогодні в Коледжі Вільяма в США стоїть пам’ятник “Молитва в стогу сіна” , як нагадування про те, що Бог може зробити через молитву.

Невидима дійсність

Стівен Касс, редактор журналу “Діскавері” , вирішив дослідити деякі невидимі речі, які були частиною його повсякденного життя. Йдучи до свого офісу в Нью-Йорку, він міркував: “Якби я міг бачити радіохвилі, то вершина хмарочоса Емпайр (на якій розміщувалися телевізійні і радіоантени) була б різнобарвною, немов калейдоскоп, і освітлювала все місто”. Він усвідомлював, що був оточений невидимим електромагнітним полем радіо і телевізійних сигналів, хвилями Wi-Fi і т.п.

Маленький, однак важливий

День розпочався як завжди, а закінчився кошмаром. Естер (ім’я змінено) та декілька сотень жінок з пансіону були викрадені релігійною войовничою групою. Через місяць усіх звільнили, за винятком Естер, яка відмовилася зректися Ісуса Христа. Читаючи про неї та інших, хто зазнавав гонінь за свою віру, ми з подругою були зворушені. Ми хотіли щось зробити. Однак що ?

Переміна можлива

Одного суботнього дня члени молодіжної групи з нашої церкви зібралися для того, аби подискутувати щодо уривка з Послання апостола Павла до филип’ян 2:3-4: “Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших”. Серед важких запитань були такі: “Як часто ви цікавитесь іншими людьми? Як би вас охарактеризували: смиренним чи гордим? Чому?”

Від чого ви ніколи не відмовитесь?

“Від чого ви ніколи не відмовитесь?” – запитав слухачів ведучий радіопрограми. Слухачі дзвонили і деякі відповіді були цікавими. Хтось говорив про свою сім’ю. Один чоловік поділився спогадами про свою покійну дружину. Інші ділилися своїми мріями – займатись професійно музикою або мати дітей. Всі ми маємо щось справді дорогоцінне, від чого не зможемо відмовитись.

Новий рік – нові пріоритети

Я дуже хотіла навчитися грати на віолончелі, але так і не знайшла час для музичних занять. Точніше, я просто вирішила не витрачати на це час. Я подумала, що, можливо, на небесах зможу освоїти цей музичний інструмент – а поки що витрачатиму час для більш практичних речей, до який Бог покликав мене в моєму служінні Йому тут, на землі.

Від ганьби до слави

Ось і знову прийшов час, коли родини збираються разом відсвяткувати різдвяні свята. Але деякі з нас бояться зустрічі з тими занепокоєними родичами, які розпитують: чому ми ще неодружені або чому у нас і досі немає дітей.

Невидима Божа рука

Мого друга ще маленьким хлопчиком усиновила в Гані одна місіонерська пара зі Сполучених Штатів. Коли вони повернулися до США, він поступив до коледжу, але через фінансові проблеми змушений був кинути навчання. Пізніше він пішов на військову службу за контрактом, завдяки чому зміг зрештою заплатити за коледж і, крім того, об’їхав цілий світ. В цьому всьому Бог звершував Свою працю, готуючи його до особливої місії. Сьогодні він є християнським автором та редактором і служить віруючим багатьох країн.

Надія у темряві

Як свідчить легенда, Ку Ян був мудрим чиновником і патріотом в Китаї. Він жив у період Воюючих Царств (475–246 до Р.Х.) і постійно намагався попередити свого царя про неминуче військове нашестя, що могло зруйнувати країну. Проте цар нехтував його попередженнями. Зрештою Ку Яна вигнали з країни. І коли йому стало відомо про захоплення улюбленої батьківщини ворогом – про якого він попереджав, – він покінчив з собою.

А там є Wi-Fi?

Коли я готувалася з молоддю до однієї місіонерської подорожі, то найчастіше мене запитували: “А там буде Wi-Fi?” Я запевняла їх, що буде. Тож уявіть які були зойки й стогони розчарування, коли одного вечора Wi-Fi відключився!

Коли валиться земля

Під час азійської фінансової кризи у 1997 році кількість тих, що шукали роботу, переважала кількість вакантних робочих місць. Я теж сиділа без роботи. Після дев’яти нервових місяців у пошуках роботи я нарешті отримала місце копірайтера. Але незабаром у тій фірмі почалися “погані часи”, і я знову залишилась без роботи.

Ідеальний світ

У школі Кеті отримала завдання написати твір на тему: “Мій ідеальний світ”. Дівчинка написала: “У моєму ідеальному світі… безкоштовне морозиво, всюди цукерки, а небо завжди синє – лише кілька хмаринок створюють цікаві форми”. Потім твір набув дещо серйознішого змісту. Школярка далі написала, що в її ідеальному світі “немає поганих новин; ніхто їх не приносить і ніхто їх не чекає”.

Безсоння

Що вам не дає ночами спати? Нещодавно я ніяк не могла заснути – ворочалася у ліжку, намагаючись придумати рішення однієї проблеми. Зрештою я почала нервувати, що через безсонну ніч не буду готова до всіх можливих труднощів наступного дня!

Віра вдови

Ах-пі починає свій день, коли на вулиці ще темно. Незабаром прокинуться й інші мешканці селища, щоб вирушити до каучукової плантації. Добування латексу є одним із головних джерел існування для людей, які живуть у китайському селі Хончуань. Щоб отримати максимальну кількість латексу, надрізи на каучукових деревах потрібно робити вдосвіта. Ах-пі приєднається до працівників на плантації, але спочатку проведе час із Богом.