Надія у темряві
Як свідчить легенда, Ку Ян був мудрим чиновником і патріотом в Китаї. Він жив у період Воюючих Царств (475–246 до Р.Х.) і постійно намагався попередити свого царя про неминуче військове нашестя, що могло зруйнувати країну. Проте цар нехтував його попередженнями. Зрештою Ку Яна вигнали з країни. І коли йому стало відомо про захоплення улюбленої батьківщини ворогом – про якого він попереджав, – він покінчив з собою.
А там є Wi-Fi?
Коли я готувалася з молоддю до однієї місіонерської подорожі, то найчастіше мене запитували: “А там буде Wi-Fi?” Я запевняла їх, що буде. Тож уявіть які були зойки й стогони розчарування, коли одного вечора Wi-Fi відключився!
Коли валиться земля
Під час азійської фінансової кризи у 1997 році кількість тих, що шукали роботу, переважала кількість вакантних робочих місць. Я теж сиділа без роботи. Після дев’яти нервових місяців у пошуках роботи я нарешті отримала місце копірайтера. Але незабаром у тій фірмі почалися “погані часи”, і я знову залишилась без роботи.
Ідеальний світ
У школі Кеті отримала завдання написати твір на тему: “Мій ідеальний світ”. Дівчинка написала: “У моєму ідеальному світі… безкоштовне морозиво, всюди цукерки, а небо завжди синє – лише кілька хмаринок створюють цікаві форми”. Потім твір набув дещо серйознішого змісту. Школярка далі написала, що в її ідеальному світі “немає поганих новин; ніхто їх не приносить і ніхто їх не чекає”.
Безсоння
Що вам не дає ночами спати? Нещодавно я ніяк не могла заснути – ворочалася у ліжку, намагаючись придумати рішення однієї проблеми. Зрештою я почала нервувати, що через безсонну ніч не буду готова до всіх можливих труднощів наступного дня!
Віра вдови
Ах-пі починає свій день, коли на вулиці ще темно. Незабаром прокинуться й інші мешканці селища, щоб вирушити до каучукової плантації. Добування латексу є одним із головних джерел існування для людей, які живуть у китайському селі Хончуань. Щоб отримати максимальну кількість латексу, надрізи на каучукових деревах потрібно робити вдосвіта. Ах-пі приєднається до працівників на плантації, але спочатку проведе час із Богом.
Мудрість похилого віку
У 2010 році одна сінгапурська газета опублікувала спеціальний доклад, що містив життєві уроки від восьми престарілих громадян. Стаття починалась наступними словами: “Хоча старість приносить чимало проблем для розуму й тіла, вона водночас може розширити можливості в інших сферах. В ній є велика скарбниця емоційних та соціальних знань; мова йде про ті якості, які вчені починають визначати як мудрість людей похилого віку”.
Довіряй Мені
Після закінчення коледжу я працювала на дуже низькооплачуваній роботі. Грошей було так мало, що інколи не вистачало навіть купити їжу. Саме тоді я навчилася довіряти Богу, Який піклувався про мене щодня.
Вміння вписатися
Лі – старанний і надійний працівник банку. Дуже часто він почуває себе білою вороною через свою віру. Наприклад, він залишає кімнату для відпочинку, якщо хтось заводить недоречну розмову. Під час вивчення Біблії у малій групі він поділився зі своїми друзями: “Я боюся, що втрачаю можливості для свого просування на роботі через те, що я не підходжу їм”.
Щоденник подяки
Коли я тільки-но увірувала в Ісуса Христа, один духовний наставник спонукав мене вести щоденник подяки. Мій щоденник мав вигляд невеличкої записної книжечки, яку я всюди з собою носила. Часто я відразу вносила у щоденник запис, а інколи робила це аж наприкінці тижня, згадуючи прожитий час.
Добра звістка для всіх
В багатоповерховому будинку, який знаходиться поруч із моїм, проживає близько 230 родин. І кожна людина має свою історію життя. Ось на десятому поверсі живе стара жінка, чиї діти вже виросли, одружилися і роз’їхалися хто куди. Тепер вона самотня. За кілька дверей від неї мешкає молода подружня пара з двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. Кількома поверхами нижче живе молодий хлопець, що служить в армії. Він вже був у нашій церкві. Можливо, відвідає її на Різдво. Я познайомилася з цими людьми минулого Різдва, коли члени нашої церкви обходили наш район, співаючи різдвяні пісні.
Думай перед тим, як казати
Чунг розізлився на свою дружину за те, що вона не взнала точно дорогу до знаменитого ресторану. Сім’я планувала завершити свою відпустку в Японії розкішною вечерею, але тепер виявилось, що вони не встигають у цей ресторан, тому чоловік нагримав на свою жінку.
Двокриле сонце
Протягом п’яти років глиняний відбиток від печатки припадав пилюкою у коморі Єрусалимського Інституту Археології. Коли його тільки-но відкопали, то спочатку не оцінили значення цієї знахідки, якій майже 3000 років. Але один вчений уважно розібрав літери на відбитку і результатом стало велике відкриття. Напис, викарбуваний староєврейською, гласив: “Належить царю Єзекії, сину Ахаза, царя Юдейського”.
Відповідь Симона
Християнин на ім’я Рефюдж Рабіндранат понад 10 років працює з молоддю у Шрі-Ланці. Він часто допізна грає з ними, слухає їх, консультує і навчає. Йому подобається працювати з молоддю, але він дуже розчаровується, коли ті, на кого він покладав надію, відходять від Христа. В деяких моментах він почувався наче апостол Петро після невдалої риболовлі.
Дістатись фінішу разом
Під час Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро у 2016 році увагу всього світу привернули дві легкоатлетки на п’ятикілометровій дистанції. Новозеландка Ніккі Гамблін і американка Еббі Д’агостіно випадково зіткнулись і впали. Еббі швидко піднялася, але відразу ж зупинилася, щоб допомогти суперниці підвестись. Через кілька секунд вони продовжили біг. Аж тут Еббі почала шкутильгати, бо пошкодила ногу через падіння. Тепер настала черга для Ніккі зупинитись і допомогти суперниці. Коли Еббі нарешті дошкутильгала до фінішної смуги, на неї там вже з обіймами чекала Ніккі. Яка чудова картина взаємної допомоги і підбадьорення!