Вибери життя
Натан виріс у християнській родині, але ставши студентом коледжу, почав віддалятися від своєї дитячої віри, захоплюючись випивкою та вечірками. “Однак Бог повернув мене до Себе, коли я цього не заслуговував”, – засвідчив він. Згодом Натан провів літо, розповідаючи про Ісуса незнайомцям на вулицях великих міст США. Зараз він займається молодіжним служінням у своїй церкві. Мета Натана – допомогти молодим людям уникнути марнування часу і почати жити для Христа.
Наполеглива молитва
Міла, помічниця пекаря, почувалася надто безпорадною, аби захистити себе, коли керівник звинуватив її у крадіжці хліба з родзинками. Безпідставне звинувачення і відповідне відрахування із зарплати були лише двома з багатьох неправомірних дій з боку її керівника. “Боже, будь ласка, допоможи, – молилася Міла щодня. – Так важко працювати під таким керівництвом, але мені дуже потрібна ця робота”.
Безмежна доброта
Двоє друзів прийшли купити ноутбук у магазині електроніки, як раптом побачили знаменитого баскетболіста Шакіла О’Ніла. Знаючи, що той нещодавно втратив сестру і колишнього товариша по команді, вони висловили йому свої співчуття. Після того, як двоє чоловіків повернулися до своїх покупок, Шакіл підійшов до них і сказав, аби вони вибрали найкращий ноутбук, який тільки зможуть знайти. Потім він купив його для них просто тому, що вони побачили в ньому людину, яка переживає важкі часи; він був зворушений їхньою добротою.
Жменя рису
Штат Мізорам на північному сході Індії повільно вибирається з бідності. Незважаючи на брак доходів, віруючі в Ісуса, відколи Євангеліє вперше прийшло в цю місцевість, практикують традицію, яка називається “жменя рису”. Ті, хто готує їжу, щодня відкладають жменю сирого рису і віддають його до церкви. Мізорамські церкви, бідні за світовими мірками, вже дали мільйони на місії і послали місіонерів по всьому світу. Багато хто з них прийшов до Христа саме на батьківщині.
Любов до ворогів
Під час Другої світової війни санінструктор Лінн Вестон зійшов на берег разом з морськими піхотинцями, які штурмували захоплені ворогом острови. Були жахливі втрати. Та Лінн робив усе можливе, аби підготувати поранених бійців для подальшої евакуації. Одного разу його підрозділ натрапив на ворожого солдата з важким пораненням у живіт. Його не можна було навіть напоїти водою. Але щоб зберегти життя, Вестон увів йому внутрішньовенно плазму.
Бог вас бачить
“Злізай!” – твердо сказала моя подруга своєму сину, коли той виліз на церковну лавку і почав розмахувати руками. “Я хочу, щоб пастор мене побачив, – невинно відповів той. – Якщо я не встану, він мене не побачить”.
Служіння з любов’ю
Коли Кристал почала працювати в кав’ярні, вона обслуговувала клієнта на ім’я Іббі. Оскільки чоловік мав проблему зі слухом, він зробив своє замовлення, набравши повідомлення на телефоні. Дізнавшись, що Іббі є постійним клієнтом, Кристал вирішила обслуговувати його краще, вивчивши в достатній мірі мову жестів, аби він міг робити свої замовлення без запису.
Божий час
Мег з нетерпінням чекала на заплановану поїздку до іншої країни. Але, як завжди, вона спочатку помолилася про це. “Це ж просто відпустка, – зауважила подруга. – Навіщо тобі радитись з Богом?” Натомість Мег вірила, що Богу можна довірити все. І цього разу вона відчула, що Він спонукає її скасувати поїздку. Мег так і зробила, а пізніше – коли вона вже мала бути там – в тій країні спалахнула епідемія. “Я відчуваю, що Бог захищав мене”, – сказала вона.
Чужі справи
Четверо наших онуків гралися мініатюрною залізною дорогою, і двоє молодших почали сперечатися через паровозик. Коли наш восьмирічний онук почав втручатися, його шестирічна сестра сказала: “Не переймайся їхніми справами”. Зазвичай, це мудрі слова для нас усіх. Втім коли суперечка переросла в сльози, бабуся втрутилась, розборонила і заспокоїла дітей, які сварилися.
Майже правда – це все одно неправда
Кінематограф? Чудовий. Саундтрек? Задумливий і заспокійливий. Зміст? Інтригуючий та актуальний. У відео представлено дослідження, під час якого в стовбури червоних дерев вводили речовину, схожу на адреналін, щоб не дати їм “впасти в сплячку”. Дерева, яким робили ін’єкції, загинули, тому що їм не дозволили пройти природний цикл “зимівлі”.
Сміливість від Пастиря
Майже 107 000 глядачів на стадіоні завмерли в очікуванні, коли футболіст Техаського коледжу Сет Смолл вийшов на поле за дві секунди до кінця гри. За рахунку 38-38 у грі проти найкращої команди країни успішний гол міг принести епічну перемогу. Виглядаючи ззовні спокійним, Смолл приготувався для удару. Стадіон вибухнув галасом після того, як м’яч пролетів крізь стійки і тим самим приніс переможний рахунок команді Смолла.
Любов до народів
Будучи донькою двох люблячих і працьовитих батьків з Центральної та Південної Америки, я вдячна їм за те, що вони мали сміливість першими у своїх родинах іммігрувати до Сполучених Штатів у пошуках кращих можливостей. Ще молодими людьми вони познайомилися в Нью-Йорку, одружилися, народили мене і мою сестру, і продовжили вести свій бізнес.
Наш надійний Отець
Мій син Ксав’єр, зріст якого сягає одного метра і дев’яноста сантиметрів, з легкістю підняв у повітря свого усміхненого малюка Ксаріана. Він обхопив своєю великою рукою крихітні ніжки сина, міцно тримаючи їх у своїй долоні. Витягнувши свою руку, він заохочував сина балансувати самостійно, але тримав вільну руку напоготові, щоб у разі потреби схопити його. Ксаріан випростав ноги і підвівся. Широко посміхаючись і впираючись руками в боки, він не відвертав свого погляду від батька.
Служіння Богу
Бред переїхав до нового міста і швидко знайшов церкву, де міг би поклонятися Богу. Він ходив на богослужіння декілька тижнів, а потім однієї неділі заговорив із пастором про своє бажання служити в будь-який потрібний спосіб. “Якщо треба, можу підмітати”, – сказав Бред. Він почав з того, що допомагав розставляти стільці для богослужінь та чистити вбиральні. Згодом церковна громада дізналася, що Бред був дуже обдарований учитель, однак він був готовий робити все, що потрібно.
Добре проведений час
Чотирнадцятого березня 2019 року ракета НАСА вивела на орбіту астронавтку Крістіну Кох на шляху до Міжнародної космічної станції. Кох не поверталася на Землю 328 днів, що стало рекордом – найдовшим безперервним космічним польотом для жінки. Щодня, перебуваючи на висоті приблизно 254 милі над Землею, екран відстежував час астронавтки з п’ятихвилинним інтервалом. У неї було безліч щоденних завдань, і година за годиною червона лінія на екрані постійно показувала, чи Кох випереджає графік чи відстає від нього. Не можна було гаяти ані хвилини.