Швидкість радості
“ Рухайся зі швидкістю радості ”. Ця фраза спала мені на думку, коли одного ранку я молитовно обмірковував майбутній рік, і вона здалася мені влучною. Я мав схильність працювати до перевтоми, тож вирішив у наступному році працювати в приємному темпі, звільнивши місце для друзів та радісних занять.
Дисципліноване життя
То був червень 2016 року, дев’яностий день народження королеви Єлизавети. З карети монархиня помахала рукою натовпу, проїжджаючи повз довгі шеренги солдатів у червоних мундирах, що стояли з ідеальною, незворушною увагою. Був теплий день в Англії, а гвардійці були одягнені у свої традиційні темні вовняні штани, вовняні куртки, застебнуті на ґудзики до підборіддя, і масивні шапки з ведмежого хутра. Коли солдати ось так стояли під сонцем, один із них почав втрачати свідомість. На диво, він зберіг суворий контроль над собою і просто впав вперед. Його тіло залишалося прямим, а обличчям він занурився в піщаний гравій. Так він і лежав – якимось чином і далі тримаючи себе під контролем.
Прояви доброти
Коли моя мама перебувала в хоспісі, наближаючись до своїх останніх днів на землі, я була зворушена щирою добротою її доглядальниці. Обережно піднявши мою немічну маму зі стільця і вклавши її в ліжко, доглядальниця погладила її по голові і, нахилившись над нею, сказала: “Ви такі милі”. Потім вона запитала, як у мене справи. Її доброта зворушила мене до сліз.
Разом підкорюємо гори
Можливо, ви чули якийсь різновид цієї приказки: “Якщо хочеш іти швидко, іди один. Але якщо хочете піти далеко, ідіть разом”. Чудова думка, чи не так? Але чи є якісь ґрунтовні дослідження, які б запевнили, що ці слова не просто гарні, але й правдиві?
Небезпечний шлях
Під час ранкової прогулянки я помітив, що на дорозі зупинився автомобіль, який рухався по зустрічній смузі дороги. Жінка-водій не усвідомлювала небезпеки для себе та інших, оскільки спала і, схоже, була під впливом алкоголю. Ситуація була небезпечною, тож я мав діяти. Коли я привів жінку до тями, то звелів їй сісти на пасажирське сидіння, а сам сів на місце водія і відвіз її в безпечне місце.
Завжди моліться!
“Я отримала 84 бали за тест! ” Це було коротке повідомлення від доньки на екрані телефону, але його вистачило, щоб мені передалися її емоції. Вона щойно почала відвідувати заняття в середній школі і користувалася телефоном під час обідньої перерви. Моє серце стало частіше битися не лише тому, що моя донька добре склала тест, але й тому, що вона вирішила повідомити мені про це. Вона хотіла поділитися зі мною своїми гарними новинами!
Безмежна любов
“Бог такий добрий до нас! Я хочу подякувати Йому за нашу річницю”. Голос Террі був рівним, а сльози на очах свідчили про її щирість. Члени нашої маленької групи були глибоко зворушені. Ми добре знали, що минулі роки принесли Террі та її чоловіку. Хоча Роберт був віруючою людиною, він зазнав раптового нападу важкої психічної хвороби, через який померла їхня чотирирічна донька. Його на десятиліття помістили в лікарню, але Террі відвідувала його, і Бог здійснив чудесне зцілення, допомігши їй пробачити. Незважаючи на глибокий душевний біль, їхня любов один до одного лише зростала.
Уроки терпіння
Бобу Салему належить рекорд швидкості зі штовхання арахісу носом, точніше, ложкою, прикріпленою до обличчя. Він здійснив цей подвиг за сім днів, працюючи вночі, аби йому не заважали туристи. Боб є четвертою людиною, яка виконала цей трюк, а це означає, що до нього це зробили ще троє дуже терплячих людей.
Християнський біг
Коли люди говорять про біг на 100 метрів, на думку спадає чинний світовий рекордсмен Усейн Болт, який подолав цю дистанцію за 9,58 секунди. Однак ми не можемо забути і про Джулію Хокінс, якій дали прізвисько “Ураган”. У 2021 році Джулія перетнула фінішну лінію раніше за всіх інших бігунів і виграла 100-метрівку на “Іграх для літніх людей” у Луїзіані. Її час був трохи більше 60 секунд. Але ж їй було 105 років!
Біблії на задньому сидінні
Ендрю зупинив свій Volkswagen, і до нього підійшли прикордонники. Як і багато разів у минулому, він молився: “Боже, коли Ти був на землі, то давав сліпим прозріння. Тепер же, будь ласка, зроби зрячі очі сліпими”. Прикордонники обшукали машину, втім навіть нічого не сказали про Біблії, які в ній лежали. Отже, Ендрю перетнув кордон, везучи свій вантаж тим, хто ще не мав Біблії.
Бог нас бачить
У штаті Мічиган росте чотирнадцять мільярдів дерев, більшість з яких є цілком звичайними. Отож, там щорічно проводиться “Полювання на велике дерево” – конкурс на визначення найстаріших і найбільших дерев, які можна вважати живою пам’яткою. Конкурс піднімає звичайні дерева на інший рівень: у будь-якому лісі може бути “лауреат”, який просто чекає, аби його помітили.
Наші історії
Я відкрила скриньку і витягла звідти маленьку срібну шпильку, яка мала точний розмір та форму стопи ще ненародженої 10-тижневої дитини. Погладжуючи десять крихітних пальчиків, я згадала втрату своєї першої дитини і тих, хто казав, що мені “пощастило”, що я не була ще “на великому терміні”. Я сумувала, знаючи, що ніжки моєї дитини були такі ж реальні, як і серце, яке колись билося в моєму лоні. Я дякувала Богу за те, що Він звільнив мене від депресії і використовував мою історію, аби втішити інших, хто горював після втрати дитини. Через два десятиліття ми з чоловіком назвали дитину, яку втратили, Каєм, що на деяких мовах означає “радість”. Хоч я і досі відчуваю біль втрати, проте дякую Богу, що Він зцілив моє серце.
Відповідати, як Христос
Джордж працював на будівництві під спекотним літнім сонцем, коли раптом один із сусідів зайшов на подвір’я, де він працював. Чоловік, явно розлючений, почав лаятись та критикувати все, що стосувалося проєкту і того, як він виконувався. Джордж отримував словесні удари, але залишав їх без відповіді, поки розлючений сусід не перестав кричати. Тоді Джордж м’яко відповів: “Імовірно, у вас сьогодні важкий день, чи не так?” Раптом вираз обличчя чоловіка пом’якшав, він опустив голову і сказав: “Мені шкода, що я так з вами розмовляв”. Доброта Джорджа розрядила гнів сусіда.
Вірою казати “так”
Коли мене запитали, чи візьму я на себе нові обов’язки на роботі, мені хотілось сказати “ні”. Я думала про виклики і відчувала, що не в змозі з ними впоратись. Однак коли я молилася і шукала настанови в Біблії та в порадах інших віруючих, то зрозуміла, що Бог закликає мене сказати “так”. Отже, я прийняла пропозицію, хоча і з деяким страхом.
Відображаймо характер Ісуса
Скотт, сержант британської армії, після важкої служби в Афганістані почувався цілковито розбитим. Він згадував: “Я був у темному місці”. Втім коли він “відкрив для себе Ісуса і почав слідувати за Ним”, його життя докорінно змінилося. Тепер він прагне ділитися Христовою любов’ю з іншими, особливо з ветеранами, з якими змагається в “Іграх нескорених” – міжнародних змаганнях для поранених і травмованих військовослужбовців та ветеранів збройних сил.