Хочемо побачити Ісуса
Під час промови на похоронах мою увагу привернула табличка на стіні з цитатою “Ми хочемо, пане, побачити Ісуса” (Ів. 12:21). Я подумала, що ці слова є дуже слушними в цей час, коли ми зі сльозами і приємними спогадами прощаємося з сестрою, в житті якої можна було побачити Ісуса Христа. Незважаючи на всі труднощі та розчарування, вона ніколи не втрачала віри в Христа. Дух Божий жив у її серці − вона дійсно відображала Ісуса.
Незмінне щастя
Ми часто чуємо, що щастя – то результат наших намагань будувати життя по-своєму. Однак це неправда. Така філософія веде до внутрішньої порожнечі, тривог і душевного болю.
Божа турбота
Мої маленькі онуки люблять вдягатися самі. Інколи вони натягують сорочки навиворіт, а менший часто взуває черевики не на ту ногу. Зазвичай у мене язик не повертається зробити їм зауваження. Крім того, їхня дитяча невинність здається мені такою милою!
Молитва, що веде додому
Однією з перших молитов, що я вивчив ще маленьким хлопчиком, була наступна: “Лягати спати, Боже, мушу – охороняй мою Ти душу”. Цієї молитви мене навчили мої батьки, а потім я навчив свого сина та доньку, коли вони були ще маленькими. В дитинстві я відчував велику втіху, коли перед сном цими словами вручав себе у Божі руки.
Завершено чи ще в процесі?
Люблю, коли роботу закінчено. Серед моїх обов’язків є й така робота, що змінює щомісяця свій статус “у процесі” на статус “завершено”. Я із задоволенням натискаю кнопку “завершено”. Але коли минулого місяця робив це, то подумав: “Ех... якби так легко було долати важкі моменти у моїй вірі!” Мені інколи здається, що християнське життя – то завжди процес без завершення.
Дивовижний Майстер
Мені подобається відображати на фотографіях моменти величної Божої творчості. Я бачу Божі сліди на кожній крихітній квітковій пелюстці, в кожному сяючому промені під час сходу сонця, в кожному візерунку неба – або вкритому хмарами, або всіяному зорями.
Сад над містом
Коли ми з дружиною Марлен були у Лондоні, один друг влаштував нам екскурсію до Скай Гардена – до саду на даху 35-поверхового будинку в діловому районі міста. На платформі зі скляними стінами й дахом красувались рослини, дерева, квіти. Але найбільше нашу увагу привернула панорама міста. З висоти 200 метрів ми милувалися кафедральним собором святого Павла, лондонським Тауером та іншими пам’ятками. То було справжнє видовище, яке нагадало нам про деякі духовні уроки.
Ісус простяг руку
Інколи життя стає дуже напруженим – важкі заняття, виснажлива робота, туалет і ванна вже занадто брудні, і навіть щоб випити кави, потрібно шукати у розкладі “віконце”. Це призводить до того, що я ледве змушую себе найти для читання Біблії кілька хвилин – і щоразу кажу собі, що наступного тижня приділятиму спілкуванню з Богом більше часу. Та наступного тижня мене знову відволікають термінові справи, і я забуваю просити у Бога помочі в тих чи інших моментах.