Божі неочікувані шляхи
Пастор, мружачись, вдивлявся в текст своєї проповіді. У нього була короткозорість, тому він підносив рукописні сторінки мало не до самого носа. Мова його була невиразна та монотонна. Проте Божий Дух діяв через слово Джонатана Едвардса, запалюючи вогонь Великого пробудження, що приводив до віри в Христа тисячі людей.
Все проти мене
“Вранці я думав, що вартий величезних грошей. Тепер я не знаю, чи маю хоч долар”. Колишній президент США Улісс Грант вимовив ці слова в день, коли бізнес-партнер привласнив усі його заощадження. Через кілька місяців у нього виявили рак. Переживаючи за майбутнє своєї сім’ї, Грант погодився на пропозицію письменника Марка Твена опублікувати свої мемуари. Роботу над ними він завершив за тиждень до смерті.
Дар підбадьорення
“Твої бджоли рояться!” Моя дружина зазирнула до мене в кімнату і сповістила новину, яку не хоче почути жодний бджоляр. Я вибіг на двір і побачив, як з вулика вилітав рій бджіл, направляючись до верхівки високої сосни. Все, вже ніколи не повернуться.
Надія за будь-яких обставин
Вам доводилося робити щось у гніві, про що ви потім шкодували? Коли мій син страждав від наркотичної залежності, я одного разу наговорив йому багато грубих слів. В результаті все стало лише гірше. На щастя, потім він зустрів віруючих, які підбадьорили його словами життя та надії. А згодом він звільнився від залежності.
Божий сад
Біля вхідних дверей нашого будинку росте нагадування про красу та швидкоплинність життя. Минулої весни моя дружина посадила там іпомею. Ця рослина має великі та круглі квіти білого кольору, схожі на повний місяць. Квіти розпускаються всього на одну ніч, а вранці назавжди в’януть під спекотним сонцем. Але рослина плідна, і з настанням вечора покривається новими квітами. Нам подобається спостерігати за цим. Щодня, повертаючись додому, ми з нетерпінням чекаємо на нову красу, яка росте біля входу.
Надія, що здатна підтримати
“Я знаю, що тато скоро буде вдома, тому що він надіслав мені квіти”. Так сказала мамі моя семирічна сестричка, коли тато зник безвісти на війні. Перед від’їздом він замовив квіти з доставкою додому в день її народження. Замовлення прибуло в призначений час, а про тата не було жодної звістки. Але дівчинка мала рацію. Тато справді повернувся додому. Він дивом зостався живим у жорстокому бою. У неї ще й досі зберігається ваза з-під тих квітів, як нагадування про те, що ніколи не треба втрачати надію.
Хвости і язики
У газеті з’явилось повідомлення, що Пеп убив кота, який належав дружині губернатора. Однак він цього не робив. Його можна було звинуватити лише в тому, що він полюбляв кусати диван у маєтку губернатора.
Не забудьте прославити
Коли наша громада збудувала першу церковну будівлю, люди на голих стінах та бетонній підлозі писали слова подяки, перш ніж був завершений інтер’єр будівлі. Якщо прибрати від стін гіпсокартонні плити, то ви побачите там ці написи. Ми залишили там біблійні вірші і молитви подяки, наприклад: “Ти дуже добрий!” Ми залишили їх, як свідоцтва для майбутніх поколінь, що попри всі труднощі Бог був добрим і турбувався про нас.
Брат Савл
“Господи, посилай мене куди завгодно, тільки не туди!” Так я молився, коли був ще підлітком і збирався вирушити вчитися на рік за кордон. Я не знав, куди мене відправлять, але добре знав, куди я не хочу. Я не говорив мовою тієї країни і мав безліч упереджень проти звичаїв та людей. Тому я просив Бога послати мене в якесь інше місце.
Заспокойтесь перед Богом
Перша фотографія людини була зроблена Луї Дагером у 1838 році. На знімку видно порожню Паризьку вулицю влітку. Дивно те, що вулиця та тротуари мали бути заповнені екіпажами та пішоходами. Однак нікого не видно.
Послух Богу
У студентські роки мені доводилося їздити машиною в коледж і додому нудною, пустельною місцевістю. Дорога була довга і пряма, тому я не раз перевищував дозволену швидкість. Спершу патрульна служба видала мені попередження. Потім виписала штраф. А потім, зовсім скоро, мене знову зловили на перевищенні на тому самому місці.
Павіан, ослиця і ми
Джек знав, як направляти поїзди на потрібну колію. За дев’ять років роботи він жодного разу не схибив, коли поїзд під’їжджав до станції в Ейтенхасі в Південно-Африканській Республіці.
Подавач благословінь
П’ятнадцятого січня 1919 року в Бостоні вибухнув великий резервуар з патокою. П’ятиметрова хвиля з 8-ми мільйонів літрів неслася вулицями міста зі швидкістю в понад 50 км на годину, змітаючи на своєму шляху вагони, будинки, людей і тварин. Патока здавалася цілком нешкідливою, втім того дня вона виявилась смертельною: 21 людина загинула і понад 150 зазнали травм.
Загублення, знайдення, радість
“Мене називають «володарем перснів». Цього року я вже знайшов 167 загублених перснів”. Під час прогулянки пляжем ми з дружиною Карі поспілкувалися з літнім чоловіком, який ходив з металошукачем. “Іноді на перснях викарбувані імена, – сказав він, – і мені подобається спостерігати за обличчями власників цих прикрас, коли я їх повертаю. Я публікую онлайн інформацію про знахідку і перевіряю, чи зв’яжеться хто-небудь стосовно неї”. Я сказав, що мені також подобається займатися пошуками з металошукачем, втім я нечасто це робив. На прощання чоловік сказав: “Ви ніколи не дізнаєтесь, поки не спробуєте!”
Дорогоцінна молитва
Північноамериканська горіхівка – дивовижна пташка. Щороку вона готує собі запаси на зиму, формуючи маленькі схованки з насінням білостовбурової сосни (по чотири-п’ять зернят). За годину пташка може заготувати до 500 зернят. А коли настає зима, вона може віднайти свої схованки навіть під товщею снігу. Маленька пташка здатна запам’ятати до десяти тисяч місць, де вона сховала насіння. Це вражаюча здібність, особливо якщо врахувати, як нам, людям, іноді складно згадати, де ми поклали ключі від машини або окуляри.