Ідеальний Отець
Стоячи в магазині, я ніяк не могла знайти відповідну листівку до Дня Батька. Хоча я і примирилась із татком після багатьох років напружених стосунків, близьких відносин у нас ще не було.
Знайти спокій в Ньому
Хоча я й намагаюся довіряти Богу серед тих страждань, що мені завдає хронічний біль, проте навіть маленька проблема та невдача сприймається мною як напад лютого ворога. Проблема номер один дає мені стусана справа. Проблема номер два штовхає позаду. А проблема номер три завдає удар прямо в лице. В такі важкі часи хочеться кудись втекти і сховатись. Але через те, що не можу змінити обставини, мушу покладатися на Бога і вірити, що Він проведе мене крізь усі випробування.
Виробнича практика
Коли шкільний вчитель мого сина попросив мене бути вожатою у науковому таборі, я вагалась. Як я можу бути зразком для наслідування, якщо моє минуле сповнене прикрих помилок? Бог допоміг мені любити й виховувати мого сина, але що стосується служіння іншим, то тут у мене часто виникають сумніви.
Лише молитва
Якось пізно ввечері мені зателефонувала подруга, яка лікувалась від раку. Почувши її нестримні ридання, я розплакалась разом із нею. Я молилась пошепки: “Що маю робити, Господи?”
Слава Тому, Хто зрощує
Одного дня я помітила щось жовте, що невідомо звідки з’явилося біля воріт нашого дому. Шість високих блідо-жовтих нарцисів яскраво розквітли між двома великими каменями. Я не саджала їх, не обробляла ґрунту, не поливала цибулин, тому не могла зрозуміти, звідки й чому на нашому подвір’ї з’явилися ці квіти.
Ніколи не зламаємося
Як уродженка Каліфорнії, я полюбляю все тепле, сонячне і уникаю всього холодного, зимного. Але залюбки розглядаю гарні фотографії, на яких зображений сніг. Тому не змогла втримати посмішки, коли моя подруга зі штату Іллінойс прислала мені зимовий знімок молодого деревця біля її вікна. Але почуття захвату швидко змінилося сумом, коли побачила, як гілочки деревця схиляються під важкою бахромою іскристих бурульок.
Мужня щедрість
Коли моєму сину Хав’єру було шість років, до мене в гості прийшла подруга зі своїм малюком. Хав’єру захотілося подарувати йому кілька іграшок. Мене зворушувала така щедрість синочка, аж поки він не запропонував своєму маленькому другу одну колекційну іграшку, яку мій чоловік довго шукав у різних магазинах. Розуміючи коштовність подарунка, моя подруга спробувала ввічливо відмовитись, але Хав’єр сунув іграшку в руки її сина, кажучи: “Мій татко дарує мені багато іграшок, щоб я міг ділитись з іншими”.
Здатний та спроможний
Мій чоловік був на роботі, коли я отримала новину про те, що у моєї мами діагностували рак. Я відправила йому повідомлення, намагалася зв’язатися з друзями та родиною. Ніхто не міг відповісти: вони були поза зоною досяжності. Закривши обличчя тремтячими руками, я ридала: “Допоможи мені, Господи”. Впевненість у тому, що Бог зі мною, заспокоїла мене, коли я почувалася самотньо.
Прощення боргу
Я ледь стримувала сльози, переглядаючи мій медичний рахунок. Навіть оплата половини цього рахунку вимагала б багаторічних щомісячних заощаджень. Я звершила молитву перед тим, як подзвонити в офіс лікаря, щоб пояснити нашу ситуацію та попросити розділити суму на декілька платежів.
Спогади, які зміцнюють віру
Увійшовши до церковної зали, де урочисто звучала музика, я озирнулася навколо, щоб подивитися на людей, які зібралися на вечірнє богослужіння, присвячене зустрічі Нового року. Я згадала події минулого року, і моє серце сповнилося радістю та надією. Ми разом журилися через заблудлих дітей, смерть дорогих нам людей, втрату деякими роботи і зруйновані стосунки. Але в той же час ми пізнали Божу благодать. Ми також святкували перемоги, весілля, успішні закінчення учбових закладів, хрещення, через які до нашої церковної родини додавалися нові члени. Ми також раділи народженню немовлят, усиновленню дітей і посвяченню маленьких дітей Господу. І ще багато чого було чудового та втішного.
Вічна надія
За тиждень до Різдва – через два місяці після смерті моєї мами – різдвяні покупки та прикрашання були на останньому місці у моєму списку. Я не хотіла приймати втіху від чоловіка, який намагався розрадити мене. І коли наш син Хав’єр розтягував та закріпляв уздовж стін різдвяні гірлянди, я продовжувала сидіти сумною. Мовчки він включив гірлянду перед тим як піти з татком на роботу.
Довіра
Через травму, отриману в 1992 році, я часто страждаю від хронічного болю у плечах та шиї. Коли болі дуже сильні, то не завжди буває легко довіряти Господу і славити Його. Але коли мені дуже важко, Божа постійна присутність втішає мене. Господь зміцняє мене й запевняє у Своїй незмінній любові, безмежній силі й благодаті, яка нас підтримує. У такі моменти мене підбадьорює рішуча віра Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Вони поклонялися Богу й вірили, що Він із ними, навіть у ситуації, що здавалась безнадійною.
Споглядання шедеврів
Мій батько робить на замовлення сагайдаки для лучників. Перед тим як зшити докупи матеріал із натуральної шкіри, він спочатку на кожному шматку старанно вирізає малюнки, які зображують дику природу.
Повна довіра
До навернення ми з чоловіком хотіли розлучитися. Але коли прийняли в своє серце Ісуса Христа, то обновили свій шлюбний завіт. Ми просили Господа, щоб Святий Дух змінив наші серця. Наш Небесний Отець і тепер допомагає нам розвивати здорові навички у спілкуванні.
Маємо силу!
Гучний тріскучий звук налякав мене, і я мерщій кинулась до кухні. Виявилось, що я випадково увімкнула порожню кавоварку. Висмикнувши шнур із розетки, я схопила ручку скляної колби й витягла її. Потім торкнулась днища цієї ємності: чи не занадто гаряче? Виявилось, занадто. Пальці обпекло так, що на шкірі відразу ж з’явилися пухирі.