Хмари
Одного дня багато років тому ми з синами лежали на траві, милуючись хмарами, що пропливали на небі. “Тату, а чому хмари пливуть?” – запитав один із синів. “Ну, розумієш, сину”, – почав відповідати я, радіючи можливості блиснути своїми великими пізнаннями. Аж раптом замовк. “Не знаю, – зізнався я. – Але я взнаю для тебе”.
Не марнотна праця
На третьому році важкої боротьби з депресією через фізичні обмеження і постійний біль, я зізналася своїй подрузі: “Моє тіло просто розпадається на частини. Таке відчуття, наче від мене взагалі ніякої користі ані Богу, ані людям”.
Стан серця
Я помітила, що коли мій чоловік грає на губній гармошці в групі прославлення, то інколи заплющує очі. Він каже, що це допомагає йому зосередитись, щоб найкраще звучав загальний спів і найкраще прославлявся Бог.
Знайти Уоллі
Уоллі – головний герой серії дитячих книжок “Де Уоллі?” Кожна сторінка – то малюнок, на якому Уоллі ховається в натовпі, і дітки мають знайти його. По всьому світі батьки чекають на той приємний момент, коли по обличчю дитини стає зрозуміло, що вона знайшла Уоллі. Також батьки радіють можливості допомогти дітлахам впоратись із цим завданням.
Привід для співу
Спів впливає на роботу мозку! Дослідження доводять, що коли ми співаємо, наше тіло виділяє гормони, що знижують занепокоєння й стрес. Інше дослідження вказує, що коли співає група людей, їхні серця починають битися в унісон.
Обручка й благодать
Дивлячись на свою руку, я часто згадую, що загубила весільну обручку. Під час однієї поїздки я пакувала свої речі і десь її поклала, що й досі не знаю, де саме.
Божий поклик
Одного ранку моя донька дала однорічному сину свій мобільний телефон, щоб він трішки погрався. Та не проминуло й хвилини, як задзвонив мій телефон. Сталося, що він якимось дивом натиснув потрібну кнопку швидкого набору, в результаті чого між нами відбулась “бесіда”, яку я ніколи не забуду. Крихітний онук пізнав мій голос, тому охоче “відреагував”. Я сказав йому пару простих речень; в тому числі й те, що дуже люблю його.
П’ятнадцять хвилин
Доктор Чарльз Еліот – багаторічний президент Гарвардського університету – був переконаний, що звичайна людина, якщо щоденно протягом кількох хвилин читатиме найкращі книги світової літератури, може здобути суттєву освіту. У 1910 році він завершив 50 томів так званої “Гарвардської Класики”, що містила вибірки з книг різних сфер – історії, науки, філософії та образотворчого мистецтва. Кожний набір книг мав спеціальний допоміжний матеріал під назвою “15 хвилин щодня” – тобто потрібно було читати кожного дня по 8-10 сторінок протягом року.
Чого ми хочемо?
“Я жив ще тоді, коли люди користувались каретами, а тепер вони ходять по Мiсяцю”, – сказав своїй онуці чоловік похилого віку. А потім додав: “Я ніколи не думав, що життя промине так швидко”.
Довершений мир
Моя подруга розповіла мені, що протягом багатьох років шукала миру і спокою. Вона та її чоловік відкрили успішний бізнес, тож могли придбати великий будинок, купувати розкішний одяг і дорогі коштовності. Але ці матеріальні надбання – як і дружба з впливовими людьми – не давали їй бажаного миру в серці. Потім одного дня, коли вона почувалась дуже сумно – аж до відчаю, – її подруга поділилась із нею доброю новиною про Ісуса Христа. Так вона познайомилась з Князем миру, і її розуміння миру і вдоволення назавжди змінилось.
Кому вірити?
“Я більше нікому не вірю, – сказала моя подруга зі сльозами на очах. – Кожного разу, коли довіряю комусь, мені роблять боляче”. Історія про її коханого розгнівила мене. Вона довірилась йому, але коли вони розірвали стосунки, він відразу почав розпускати про неї плітки. Дитинство моєї подруги було сповнене болю. Але ця остання зрада була черговим доказом, що нікому не можна вірити.
Скелясте плато
Великий хрест, що підсвічується, стоїть на скелястому плато, яке здіймається над моїм містечком. На ділянках, що межують з моєю землею, було побудовано кілька домівок, але нещодавно власники змушені були залишити їх через побоювання за свою безпеку. Будиночки разом із фундаментом щоденно зсуваються на п’ять сантиметрів. Є великий ризик, що тріснуть головні водопровідні труби, а це лише прискорить процес зміщення.
Усе, що потрібне
Часто я почуваюсь цілковито неспроможним зробити ту чи іншу роботу. Що б то не було – викладання в недільній школі, поради другу або написання статей для цієї книги, – все це, здається, перевищує мої здібності. Отже, маю багато ще чого навчитись – як колись апостол Петро.
Краса зламаності
Кінцугі – багатовікове японське мистецтво склеювання розбитих гончарних виробів. За допомогою золотого порошку й смолистої речовини склеюються черепки або замазуються тріщини. В результаті з’являється вражаючий шедевр! Це мистецтво робить дивну річ: замість приховування тріщин перетворює їх на справжню красу.
Чекання милості
Коли я скаржилась на те, що моя подруга погрузнула в гріхах і її вчинки негативно впливають на мене, жінка, з якою я молилась щотижня, поклавши свою руку на мою, сказала мені: “Давай помолимось за всіх нас”.