Віра бабусі
Ми сиділи за обіднім столом, коли мій дев’ятирічний онук з посмішкою сказав: “Я такий самий, як бабуся. Я люблю читати!” Його слова принесли радість у моє серце. Я згадала, як рік тому він хворів і не пішов до школи. Після того, як він довго дрімав, ми сиділи поруч і читали. Я була щаслива, що передаю йому спадщину любові до книг, яку я отримала від своєї матері.
Кохання сильне, як смерть
Якби ви прогулялися вздовж старої цегляної стіни, що тягнеться між протестантським і католицьким кладовищами в голландському місті Рермонд, то побачили б цікаве видовище. З обох боків, впритул до стіни, стоять два однакові високі надгробки: один для чоловіка-протестанта, а інший для його дружини-католички. Культурні правила дев’ятнадцятого століття вимагали, щоб вони були поховані на різних кладовищах. Однак вони не змирилися зі своєю долею. Їхні незвичайні надгробки достатньо високі, щоб піднятися над огородженою перешкодою, так що вгорі їх розділяє лише фут чи два. На вершині кожного з них скульптурна рука тягнеться до іншої, кожна з них стискає руку іншої. Пара відмовляється розлучатися навіть у смерті.
Божа постійна присутність
Розглядаючи шкільний випускний альбом, мої онуки дивувалися застарілим зачіскам, одягу та “старомодним” автомобілям на фотографіях. Я ж побачила дещо інше: посмішки давніх приятелів, деякі з яких і досі є моїми друзями. А найголовніше я побачила Божу силу, яка оберігає. Його ніжна присутність оточувала мене в школі, де я намагалася вписатись у колектив. Його незмінна доброта завжди наглядала за мною.
Місце для Ісуса
Мені сподобалися вихідні в Новому Орлеані – я потрапив на парад, відвідав Національний музей Другої світової війни та скуштував устриць на грилі. Втім коли я засинав у вільній кімнаті мого друга, то сумував за дружиною та дітьми. Мені подобається проповідувати в інших містах, але найбільше мені подобається бути вдома.
Бог відповість
Коли пастор Тимофій під час подорожей носить білий комірець священика, його часто зупиняють незнайомі люди. “Помоліться за мене, будь ласка”, – кажуть люди в аеропорту, коли бачать білу стрічку на його простому темному костюмі. Під час нещодавнього польоту жінка, помітивши його, опустилася на коліна біля його крісла, благаючи: “Ви пастор? Чи не помолитесь ви за мене?” І пастор Тимофій помолився.
Досконалий дар
Під час короткострокової місіонерської поїздки до Перу один молодий чоловік попросив у мене грошей. З міркувань безпеки моя команда була проінструктована не роздавати гроші, тож як я могла йому допомогти? Тоді я згадала, що апостоли Петро та Іван відповіли кульгавому в 3-му розділі книги Дії святих апостолів. Отже, я пояснила молодому чоловіку, що не можу дати йому грошей, але можу поділитися з ним доброю новиною про Божу любов. Коли він сказав, що він сирота, я сказала йому, що Бог хоче бути його Батьком. Це довело його до сліз. Потім я познайомила його з членом церкви, яка нас приймала.
Підбадьорені Божими обітницями
То був довгий день у лікарні. Досі не було відповідей на запитання про хворобу, яка вразила молодого дев’ятнадцятирічного хлопця. Повернувшись додому, родина відчувала себе пригніченою. На їхнє здивування, на ганку стояла гарно оздоблена коробка з текстом із книги Ісаї 43:2 на обкладинці. Всередині були різноманітні підбадьорливі біблійні вірші, які друзі написали від руки. Наступна година пройшла в підбадьоренні Писанням і турботливими жестами з боку друзів родини.
Нове життя в Ісусі
Зростаючи разом у Середній Азії, Бахір і Медет були найкращими друзями. Втім коли Бахір увірував у Христа, все змінилося. Після того, як Медет доніс на нього владі, Бахіра піддали нестерпним тортурам. Охоронець гарчав: “Ці вуста більше ніколи не вимовлять імені Ісуса”. Проте побитий і сильно закривавлений Бахір сказав, що вони можуть заборонити йому говорити про Христа, але ніколи не зможуть “змінити те, що Він зробив у його серці”.
Спокушені та випробувані
Стенлі любить свободу і гнучкість, які йому дає робота приватного водія. Серед іншого, він може починати і закінчувати роботу в будь-який час, і йому не потрібно ні перед ким звітувати про свій час та пересування. Проте, за його словами, це, за іронією долі, найважче.
Дух Різдва
На різдвяній вечері, влаштованій у нашій церкві, щоб відсвяткувати культуру іноземних гостей, я радісно плескала в долоні під звуки дарбуки (різновид барабана) та уду (інструмент, схожий на гітару), коли гурт грав традиційну близькосхідну колядку “Лайлат аль-Мілад”. Вокаліст гурту пояснив, що назва пісні означає “Різдвяна ніч”. Слова пісні нагадують слухачам, що дух Різдва проявляється в служінні іншим, наприклад, коли ми даємо спраглому воду або втішаємо того, хто плаче.
Молитва про Божу волю
Будучи молодою християнкою, я взяла до рук свою нову Біблію і прочитала знайоме місце: “Просіть – і буде вам дано” (Мт. 7:7). У коментарі пояснювалось, що насправді ми повинні просити Бога про те, щоб наша воля співпадала з Його волею. Прагнучи виконання Його волі, ми будемо впевнені, що отримаємо те, про що просимо. Для мене це була нова концепція, і я молилася про те, щоб Божа воля виконувалася в моєму житті.
Коли з’явилось життя
У 1986 році Чорнобильська ядерна катастрофа в Україні привернула увагу всього світу. Коли масштаби аварії стали очевидними, урядовці кинулися до критично важливого завдання – стримування радіації. Смертоносні гамма-промені від високорадіоактивних уламків продовжували знищувати роботів, задіяних для ліквідації наслідків аварії.
Бог мене знає
Коли моя сестра знайшла збірку оповідань з нашого дитинства, то мама, якій вже за сімдесят, була в захваті. Вона пам’ятала всі кумедні подробиці про ведмедя, який вкрав мед і за яким гнався рій розлючених бджіл. Вона також згадала, як ми з сестрою сміялися, очікуючи на втечу ведмедя. “Дякую тобі за те, що ти завжди розповідала нам історії, коли ми були дітьми”, – сказала я мамі. Вона знає всю мою історію, включаючи те, якою я була в дитинстві. Тепер, коли я вже доросла, вона все ще знає і розуміє мене.
Люди натхнення
“Суцільне натхнення ” . Цією фразою Джон Толкін описав особисту підтримку, яку йому надавав його друг і колега Клайв Льюїс під час написання епічної трилогії “Володар перснів”. Робота Толкіна над серією була кропіткою і вимогливою, і він особисто більше двох разів переписував свої довжелезні рукописи. Коли він надіслав їх Льюїсу, той відповів: “Усі довгі роки, які ви витратили на це, виправдані”.
Гарна репутація
Під час навчання в університеті Чарлі Ворд займався двома видами спорту. У 1993 році молодий квотербек виграв “Трофей Гейсмана” як найкращий гравець в американський футбол серед студентів, а також грав у баскетбольній команді.