Щедре дарування
Генерал Чарльз Гордон (1833–1885) служив королеві Вікторії в Китаї та в інших місцях. Однак коли він жив в Англії, то жертвував 90 відсотків свого доходу. Почувши про голод в Ланкаширі, він зіскріб напис із золотої медалі, яку отримав від світового лідера, і відправив її на північ, сказавши, аби її розплавили і за отримані гроші купили їжу для бідних. Того дня він записав у щоденнику: “Останню земну річ, яку я цінував, я віддав Господу Ісусу”.
У кінці
Я часто отримую привілей проводити духовні спілкування. Виїзд за місто на декілька днів для молитви та роздумів дуже збагачує. Під час програми я іноді закликаю учасників відповісти на питання: “Уявіть, що ваше життя закінчилось, і ваш некролог вже опублікований. Що б ви хотіли, аби в ньому було сказано?” Після цього деякі учасники докорінно змінюють свої пріоритети, прагнучи добре завершити своє життя.
Дещо спільне і об’єднуюче
Аміна, іракська іммігрантка, і Джозеф, американець від народження, взяли участь у протилежних політичних протестах. Нам навіюють думку, що ті, хто розділений етнічною приналежністю та політичними вподобаннями, надзвичайно ворожі один до одного. Однак, коли невелика група людей оточила Джозефа, намагаючись спалити його футболку, Аміна побігла на його захист. “Навряд чи можна бути ще більшими супротивниками, ніж були ми, – сказав Джозеф журналістові, – але на той момент спрацювало це спільне для всіх почуття під назвою «так не можна»”. Щось важливіше, ніж політика, об’єднало в ту хвилину Аміну та Джозефа.
Дерево ціниться плодами
Власниця садового центру вирішила продавати персикові дерева. Вона обмірковувала різні підходи. Можливо, треба викласти в рядок саджанці дерев? Або треба створити кольоровий каталог із зображеннями персикових дерев у різні періоди їхнього зростання? Зрештою, вона усвідомила, що ж насправді сприяє продажі персикових дерев: стиглі плоди, які родить дерево. Найкращий спосіб продати персикове дерево – це зірвати стиглий плід, розрізати його і дати покупцю скуштувати соковитий шматочок. Скуштувавши плід, люди захочуть мати таке дерево.
Відпочинок у домі Симона
Відвідування будинку Симона стало для мене незабутнім. Під покровом усипаного зірками кенійського неба ми вирушили до його скромного будинку на вечерю. Земляна підлога та масляна лампа свідчили про невисокий достаток господаря. Я вже не пам’ятаю, що подавалося на стіл. Зате ніколи не забуду, як Симон радів гостям. Його щира гостинність нагадувала ставлення Христа: безкорисливе, зворушливе та оновлююче.
Їжа з небес
У серпні 2020 року мешканці швейцарського міста Ольтен стали свідками “шоколадного снігопаду”! Несправність у вентиляційній системі місцевого шоколадного заводу призвела до викидів у повітря часточок шоколаду. В результаті шоколадний пил вкрив машини та вулиці. У цілому місті відчувався запах, наче в кондитерському магазині.
Прагнути Його
Чому, коли ми кажемо, що “це останні картопляні чіпси, які я з’їм”, вже через п’ять хвилин хочемо ще? На питання відповідає Майкл Мосс у своїй книзі “Сіль, цукор і жир”. Він описує, як найбільші американські постачальники закусок “допомагають” людям споживати фастфуд. Одна відома компанія витрачала тридцять мільйонів доларів на рік і наймала спеціальних консультантів, аби з їхньою допомогою визначати “точки блаженства” клієнтів, які б викликали жагу до споживання цієї їжі.
Надзвичайна сміливість
У 1478 році на Лоренцо де Медічі, главу Флорентійської республіки, було організовано замах. Але він зумів урятуватися. Його співгромадяни вирішили помститися за свого правителя і розв’язали війну. Серед ворогів Лоренцо виявився і жорстокий король Неаполя Фердинанд I. Тоді Лоренцо зважився на мужній вчинок, який змінив усе. Він зробив візит до Фердинанда – один і без зброї. Така хоробрість разом із чарівністю і блискучим розумом правителя завоювали прихильність короля і призвели до закінчення війни.