Ціна любові
Коли ми прощалися з моїми батьками, махаючи їм руками, наша донька залилась слізьми. Батьки відвідали Англію. Побували у нас в гостях. І тепер вирушали у далеку путь додому в США. “Я не хочу, щоб вони від’їжджали”, – казала, плачучи, наша донька. Ми втішали її, а мій чоловік зазначив: “Думаю, що це – ціна за любов”.
Пам’ятай про хрест
В тій церкві, що я відвідую, в передній частині залу богослужінь стоїть величезний хрест. Він нагадує про розміри того хреста, на якому вмер Ісус. Там наш гріх стикнувся з Його святістю. Там Бог дозволив Своєму довершеному Сину віддати Своє життя за кожну гріховну річ, що ми вчинили, сказали або подумали. На хресті Ісус завершив Свою працю спасіння нас від смерті, що ми її заслужили своїми гріхами (Рим. 6:23).
Полишений ради нас
Чи правда, що присутність друга робить біль більш стерпною? Вчені університету у Вірджинії провели дуже цікаве дослідження, щоб дати відповідь на це питання. Їхньою метою було побачити, як мозок реагує на біль в трьох різних ситуаціях: коли людина страждає самотньо, коли тримає руку незнайомця і коли тримає руку близького друга.
Розпустила своє волосся
Незадовго перед тим як Ісуса розп’яли, одна жінка на ім’я Марія вилила Йому на ноги дуже коштовні парфуми. А потім зробила те, що, можливо, було ще більш жертовним актом – витерла Його ноги своїм волоссям (Ів. 12:3). Марія пожертвувала не лише тим, що було найбільшим заощадженням у її житті, але й своєю репутацією. В культурі Близького Сходу першого століття жодна жінка, що поважала себе, не розпустила б прилюдно волосся. Але справжнє поклоніння Богу не переймається тим, що думають інші люди (2 Сам. 6:21-22). Марія поклонялась Ісусу, і навіть згодна була, щоб хтось вважав її нескромною.
Навіщо пробачати?
Коли одна подруга зрадила мене, я розуміла, що маю простити її. Але не була впевнена, що зможу це зробити. ЇЇ слова дуже сильно ранили моє серце. Я була приголомшена й сердита. Хоча ми обговорили все, і я сказала їй, що пробачаю, я відчувала в душі біль щоразу, як бачила її. Я усвідомлювала, що все ще тримаю в серці щось схоже на образу. Проте одного дня Бог відповів на мої молитви і допоміг цілковито простити її. Я отримала справжню свободу.
Вістки надії
Це правда?
Порожня гробниця, плащаниця і звістка від Ангела − все це спонукало Марію Магдалину та інших поширювати вістку про воскреслого Спасителя.
У брошурі “Вістки надії” Рей Стедман проводить читача через події розп’яття і воскресіння згідно свідчень очевидців, що записані в Біблії. Поміркуйте й порадійте над істиною й надією, які відкрилися в Ісусі Христі.
Рей Стедман був одним з відомих пасторів і духовних служителів XX…
Найкращий Друг
Коли мені було 12 років, моя сім’я переїхала до містечка, що було розташоване в пустелі. Після занять фізкультурою на розпеченому повітрі ми зазвичай бігли до питного фонтанчика. Я був худорлявим, виглядав молодшим за свій вік, тому мене часто виштовхували з черги. Одного дня це побачив мій друг Хосе – кремезний і завеликий для свого віку хлопець. Він вийшов з черги і міцною рукою розчистив для мене шлях. “Ей! – вигукнув він. – Нехай спочатку поп’є Бенкс!” З тих пір я ніколи не мав проблем з водою.
Подорож віри
Починаючи з першої публікації у 1880 році, роман Лью Уоллеса “Бен-Гур” ніколи не переставав друкуватись. Його називають найбільш впливовою християнською книгою 19 століття. Цей роман і тепер приваблює читачів, тому що вплітає історію про реального Ісуса в сюжет, в якому йдеться про видуманого героя – єврейського аристократа Юду Бен-Гура.
Пастир на все життя
Коли мій син переходив у старші класи, він завжди плакав: “Хочу, щоб цей вчитель викладав усе моє життя!” Ми змушені були пояснювати йому, що зміна вчителів – то невід’ємна частина життя. Інколи ми запитуємо себе: “Чи можливі стосунки, що тривають усе життя?”
Вулиця Благочестивого
Ми з дружиною Кароліною прогулювались Лондоном і натикнулись на вулицю, що мала назву “Вулиця Благочестивого”. Нам розповіли, що колись там жив чоловік, життя якого було настільки святим, що вулицю, на якій він жив, почали називати “Вулиця Благочестивого”. Це нагадало мені одну старозавітну історію.
Чи є щось вічне?
Моя подруга, що останнім часом зазнала багатьох труднощів, написала: “Коли згадую минулі чотири семестри студентського життя, то думаю: як багато чого змінилось. І це лякає. Нічого нема вічного”.
Мужність Коссі
Коссі, чекаючи на хрещення в річці Моно, що в країні Того, нахилився і підняв із землі вирізьбленого з дерева ідола. Потім кинув його у багаття. Протягом багатьох поколінь його рід вклонявся цьому шматку дерева. Але тепер він та його сім’я вже ніколи не будуть приносити найкращих курчат в жертву цьому божку.
Його Слово – останнє
Доусон Тротман – динамічний лідер середини 20 століття і засновник організації “Навігатори” – підкреслював важливість Біблії в житті кожного християнина. У Тротмана була благочестива звичка закінчувати кожний день духовною практикою, яку він називав: “Його Слово – останнє слово”. Перед тим, як лягти спати, він розважав над вивченим напам’ять біблійним вiршем або уривком, потім молився, щоб прочитане впливало на його життя. Він хотів, щоб Боже Слово було останнім, про що він думає перед сном.
Співчуття
Нас було семеро. Ми прийшли подивитись музичне шоу в переповненому людьми парку і шукали вільну лавку. Але не встигли сісти, як між нами раптово опинилась одна жінка з двома хлопцями. Моя дружина зауважила їй, що наша сім’я хотіла б сидіти разом, але незнайомка лише буркнула у відповідь: “Дуже погано”. А потім сіла на нашу лавку разом з двома своїми супутниками.
За лаштунками
Якось моя донька відіслала своїй подрузі текстове повідомлення, очікуючи на швидку відповідь. Спеціальна функція в її телефоні показала, що текст прочитали, і нетерпіння доньки лише зросло. Проминуло кілька секунд, але відповіді все ще не було. Це засмутило доньку. Роздратування швидко перетворилось на занепокоєння: чи між ними не зіпсувались стосунки, що немає відповіді? Нарешті відповідь прийшла, і моя донька з великим полегшенням побачила, що з їхньою дружбою все гаразд. Просто її подрузі потрібно було для відповіді з’ясувати деякі деталі.