Другий шанс
“Як ви можете бути такими добрими до мене, якщо навіть не знаєте мене?”
Наші молитви і Божі строки
Інколи Бог не відповідає на наші молитви відразу, і нам не завжди буває легко це зрозуміти.
Радість і справедливість
Під час конференції в Азії я лише протягом кількох годин мав дві повчальні бесіди. Спочатку один пастор розповів мені, як 11 років провів у в’язниці, аж поки не з’ясували, що він не коїв того вбивства, у якому його звинуватили. Потім декілька сімей розповіли, як вони на своїй батьківщині витратили всі свої заощадження, щоб врятуватись під час релігійних переслідувань. Однак їх зрадили ті самі люди, яким вони заплатили за врятування. І тепер, після багатьох років життя в таборі для біженців, вони вже й не вірять, що десь знайдуть нову домівку.
Знаменита посмішка
Після того як мені з дружиною пощастило відвідати Лувр, музей в Парижі, я подзвонив своїй 11-річній онуці Едді. Коли я згадав про знамениту картину Леонардо да Вічні “Мона Ліза” , вона відразу ж запитала: “Вона посміхається?”
Могутнє немовля
Коли я вперше побачив його, то заплакав. Він здавався живим і здоровим немовлятком, що спить у своєму маленькому ліжку. Але я знав, що він вже ніколи не прокинеться, по крайній мірі, до дня воскресіння.
Анонімність
Статтю Джейн Йолен “Стати анонімом” я ще багато років тому вирізала з газети “Письменник”. Цю вирізку я часто читала, через що вона вже доволі потерта і пом’ята. “Найкращі автори, – стверджувала Джейн, – це насправді ті, які в глибині душі прагнуть анонімності (щоб у рядку, де мають стояти їхні прізвища, було пусто). Вони розуміють, що найголовніше – то історія, а…
Хто ж це такий?
“Приберіть усе з вашого столу, візьміть лише аркуш чистого паперу і олівець” – ці жахливі слова в мої студентські роки означали початок екзамену або тесту.
Історія Рут
Рут не може розповідати про своє буденне життя без сліз. Їй вже далеко за вісімдесят. Вона рідко виходить на вулицю і не може приймати активну участь у житті церкви. На богослужіння її підвозять машиною друзі. Їй здається, що вона нікому не приносить користі.
Розкриття таємниць
Я завжди насолоджувався розумом та проникливістю творця коміксів “Горішки” Чарльза Шульца. В одній із нарисованих ним книг дія відбувається в церкві. На малюнку зображений юнак, який тримає в руках Біблію і говорить по телефону другу: “Гадаю, я зробив один із перших кроків на шляху розгадування таємниць Старого Заповіту… Я почав його читати”.
Повна довіра
До навернення ми з чоловіком хотіли розлучитися. Але коли прийняли в своє серце Ісуса Христа, то обновили свій шлюбний завіт. Ми просили Господа, щоб Святий Дух змінив наші серця. Наш Небесний Отець і тепер допомагає нам розвивати здорові навички у спілкуванні.
Укорінені в Господі
Мої друзі, які переїхали в інше помешкання, посадили біля свого паркану гліцинію і чекали на появу пишних квітів, що зазвичай з’являються аж на п’ятому році. Протягом двох десятиліть вони насолоджувалися цвітінням гліцинії і ретельно доглядали за цією рослиною. Але несподівано вона засохла. Як виявилося, по інший бік паркану сусіди обробили землю гербіцидами, щоб знищити бур’яни. Отрута просочилася до коріння гліцинії, і дерево загинуло. Але на їх подив наступного року крізь землю пробилися нові паростки.
Боже постачання
За вікном мого офіса можна побачити як білочки, незважаючи на вітер, бігають туди-сюди, ховаючи свої жолуді в безпечне місце. Мене дивує їхній ґвалт. Сімейство оленів може пробігти крізь наше заднє подвір’я – і не почуєш їх. А тут одна білка може зчинити такий шум, наче якесь нашестя.
Незрівнянно краще
Мій день народження йде наступного дня після маминого. Коли я була підлітком, то завжди хотіла здивувати її дарунком у межах мого маленького бюджету. Мама з великою вдячністю приймала мої дарунки і наступного дня у відповідь дарувала мені свої. Її дарунки були значно дорожчими за мої. Але вона робила це не з метою затьмарити мої подарунки, а просто благословляла мене зі своїх ресурсів, які набагато переважали мої.
Вижити в пустелі
У 60-х роках минулого століття гурт “Кінгстонське тріо” записав пісню під назвою “Пустеля”. В ній ішлося про спраглого ковбоя, який, перетинаючи пустелю, знайшов криницю з ручним насосом. Біля криниці лежала записка, в якій була порада не пити воду з глечика, що стояв поруч, але використати цю воду для запуску насоса.
Утаєний Ісус
Одна моя подруга доглядала свою свекруху, що вже була дуже немічною. Якось вона запитала свекруху, чого та хоче більше за все. “Щоб помили мені ноги”, – відповіла жінка. “Я терпіти не могла цю роботу! – зізналась мені подруга. – Щоразу, коли вона просила мене це зробити, я дуже злилась і просила Бога, щоб допоміг мені приховати обурення”.