Вибір
Через декілька тижнів після смерті близької подруги я розмовляла з її мамою. Я не наважувалась запитати, як у неї справи, бо вважала це недоречним, адже вона була в скорботі. Зрештою, я відкинула свої вагання і просто запитала, як вона тримається. І ось що вона сказала у відповідь: “Слухай, я обираю радість”.
Що може бути краще?
Ерік почув про любов Ісуса до нього, коли йому було близько двадцяти років. Він почав відвідувати церкву, де зустрів людину, яка допомогла йому краще пізнати Христа. Незабаром наставник Еріка доручив йому навчати невелику групу хлопців у церкві. З роками Бог покликав Еріка допомагати молоді з груп ризику в його місті, відвідувати людей похилого віку та проявляти гостинність до ближніх – і все це заради Божої слави. Зараз Еріку вже за п’ятдесят, і він пояснює, як сильно вдячний за те, що його рано навчили служити: “Моє серце переповнене бажанням ділитися надією, яку я маю в Ісусі. Що може бути краще, ніж служити Йому?”
Готові піти
Під час пандемії коронавірусу багато хто пережив втрату близьких. 27 листопада 2020 року наша родина поповнила їхні ряди, коли померла Бі Краудер, моя 95-річна мама, хоча й не від COVID-19. Як і багато інших родин, ми не змогли зібратися разом, щоб оплакати маму та підтримати один одного. Натомість ми використовували інші способи, щоб вшанувати її люблячий вплив, і знайшли велику втіху в її наполегливому твердженні, що якщо Бог покликав її додому, то вона готова і навіть прагне туди піти. З цією впевненою надією, про яку так багато свідчило мамине життя, вона зустріла смерть.
Набуття життя
Навчатися в християнському коледжі і вивчати Біблію було цілком природним кроком для Бретта. Зрештою, все своє життя він був серед людей, які знали Ісуса – вдома, в школі, в церкві. Тому він готувався до навчання в коледжі, аби зробити кар’єру в “християнській сфері”.
Я тебе бачу!
Лікар-окуліст допоміг трирічному Андреасу підібрати його перші окуляри. “Подивись у дзеркало”, – сказав він. Андреас подивився на своє відображення, а потім повернувся до батька з радісною і люблячою посмішкою. Тоді батько Андреаса ніжно витер сльози, що котилися по щоках сина, і запитав: “Що сталося?” Андреас обійняв батька за шию і сказав: “Я тебе бачу”. Він трохи відсторонився, нахилив голову і зазирнув батькові в очі. “Я бачу тебе!”
Шедевр усередині
Автор Артур Брукс у своїй статті в журналі “Атлантик” розповідає про візит до Національного палацу-музею в Тайвані, де зберігається одна з найбільших колекцій китайського мистецтва у світі. Екскурсовод музею запитав: “Про що ви думаєте, коли я прошу вас уявити твір мистецтва, який ще не розпочато?” Брукс відповів: “Порожнє полотно, напевно”. Екскурсовод сказав: “Є й інший спосіб подивитися на це: мистецтво вже існує, і робота художників полягає в тому, щоб просто його виявити”.
Вишуканий дизайн
Міжнародна дослідницька група створила безпілотник, який імітує рухи конкретного птаха – стрижа. Ці птахи можуть літати зі швидкістю до 145 кілометрів на годину і здатні зависати, пікірувати, швидко розвертатися і раптово зупинятися. Однак дрон-орнітоптер все ще поступається птахові. Один із дослідників сказав, що птахи “мають кілька наборів м’язів, які дозволяють їм літати неймовірно швидко, складати крила, крутитися, відкривати пір’яні щілини і економити енергію”. Він визнав, що зусилля його команди поки що змогли відтворити лише “10 відсотків біологічного польоту”.
Непримітні люди
Голлівуд у своїх фільмах показує красенів супершпигунів, які роз’їжджають на розкішних “Астон Мартін” та інших дорогих автомобілях. Але Джон Мендез, колишній начальник ЦРУ, малює протилежну картину. У реальному житті агент повинен бути “сірим чоловічком” – непоказним і непримітним. “Спецслужбам потрібні люди, на яких подивився б і одразу забув”, – каже він. Найкращі агенти – це ті, хто найменше схожий на них.
Щедре серце
В останній день нашого перебування у Вісконсині моя подруга привезла свою чотирирічну доньку Кінслі попрощатися. “Я не хочу, щоб ви їхали”, – сказала Кінслі. Я обняла її і подарувала на згадку полотняне, розфарбоване вручну віяло зі своєї колекції. “Коли ти сумуватимеш за мною, то дістань його і згадай, що я тебе люблю”, – сказала я. Кінслі запитала, чи можна їй взяти інше віяло – паперове з моєї сумки. “Воно зламане, – відповіла я, – і мені хочеться подарувати тобі своє найкраще віяло”. Побачивши, як вона радіє, я була щаслива. Пізніше Кінслі сказала мамі, що мені залишилося зламане віяло, і від цього їй сумно. Отже, вони вирішили купити і надіслати мені нове вишукане віяло. Виявивши таку щедрість, Кінслі знову повеселішала. Що вже казати про мене!
Бережіть свій виноградник
Коли ми вирішили влаштувати на задньому дворі город, мене переповнювала радість. А потім на грядках почали з’являтись таємничі ямки. Я подумала, що нічого страшного в цьому немає, але незадовго до збирання врожаю почали зникати овочі. Якось, прийшовши на город, я побачила, що наш найгарніший кущ полуниці вирваний із коренем і засох на сонці. Кролик! Мені варто було звернути увагу на тривожні сигнали!
Бог знає ваше ім’я
Наталя переїхала до іншої країни, де їй обіцяли роботу та освіту. Але незабаром господар будинку, в якому вона оселилася, почав застосовувати до неї фізичне та сексуальне насильство. Він змушував її прибирати і доглядати за дітьми, не платячи ні копійки. Виходити на вулицю або користуватися телефоном було заборонено. Вона фактично стала рабинею.
Розуміння плачу
Якщо немовля плаче, це означає, що воно втомилося або голодне. Однак, згідно з дослідженнями лікарів в Університеті Брауна, деякі особливості плачу новонароджених можуть надати важливу інформацію і про інші проблеми. За допомогою комп’ютерної програми були вивчені висота тону, гучність та чіткість дитячого плачу. Тепер ці дані дозволяють робити висновки про стан центральної нервової системи дитини.
Причини страху
Двір школи, в яку я ходив, був місцем, де розбишакуваті хлопці знущалися над тими, хто слабший або молодший. Я не раз ставав їхньою жертвою. Найгірше були не потиличники та стусани, а глузування: “Ну що, страшно? Хто в нас мамин синочок? І ніхто за тебе не заступиться!”
Співчуття в дії
Майструвати лави не входить до професійних обов’язків Джеймса Уоррена. Однак він зайнявся цим ремеслом, коли побачив, як жінка в Денвері, чекаючи на автобус, сиділа в пилюці на землі. “Це принизливо”, – подумав Уоррен. І ось 28-річний консультант з відділу кадрів знайшов кілька дощок, спорудив лаву і поставив її на автобусній зупинці. Нею одразу почали користуватися. Джеймс дізнався, що в місті близько дев’яти тисяч зупинок, і на багатьох нема де сісти. Він зробив ще одну лаву, потім ще кілька і на кожній написав: “Будьте добрішими”. Чого він прагнув? “Зробити життя людей трохи кращим”, – відповідає Джеймс.
Всі відповіді
Дейл Ернхардт описує страшний момент усвідомлення, що його батька більше немає. Легендарний автогонщик Дейл Ернхардт-старший розбився наприкінці перегонів “Daytona 500”, в яких брав участь і його син. “З мене виходить звук, який я не можу відтворити, – сказав молодший Ернхардт. – Це крик потрясіння, горя та страху. А потім розуміння: тепер мені доведеться все робити самому”.