Слухати Його голос
У мене проблеми зі слухом. Як казав мій татко, “на одне вухо глухий, а друге вухо не чує”. Отже, я змушений носити слуховий апарат.
Дивовижна Божа слава!
Наш природний стан – всі згрішили й позбавлені цього (Рим. 3:23). Ісус – був сяйвом цього (Євр. 1:3); і ті, хто пізнали Його, бачать це (Ів. 1:14).
Як змінити життя
Інколи наше життя може змінитися завдяки могутньому впливу інших людей. Для легенди рок-н-рола Брюса Спрінгстіна таким впливом була творчість музикантів – вона допомагала йому пройти крізь важке дитинство й потім долати постійну депресію. Він сказав: “Однією піснею ви можете за три хвилини змінити чиєсь життя”.
Використати можливість
Як і багато інших людей, я маю проблему з недостатнім фізичним навантаженням. Тому я придбав педометр – прилад, який рахує кроки. Замість того, щоб бурчати, коли змушений злазити зі свого дивана, я тепер радію кожній можливості зробити кілька зайвих кроків. Звичайні буденні обов’язки – такі як принести дитині чашку води – перетворились на можливості, що допомагають мені працювати над досягненням ширшої цілі. В цьому розумінні крокомір цілком змінив моє ставлення до “зайвих” кроків і мою мотивацію. Тепер я використовую кожну можливість збільшити кількість своїх кроків.
Національний скарб
Одне рекламне агентство змінило на сучасний лад фото знаменитої скульптури Мікеланджело, яка зображує біблійного героя Давида. Але італійський уряд та керівництво галереї запротестували. На їх думку, зображення Давида з рушницею через плече (замість пращі) – то справжнє блюзнірство. Один із посадовців сказав: “Це все одно, що спотворити скульптуру молотком”.
Білі, мов сніг
Торік у грудні я разом зі своєю сім’єю поїхала в гори. Все своє життя ми жили в тропічному кліматі, тому це було вперше для нас, коли ми могли побачити сніг у всій його красі та пишноті. Коли ми дивилися на білу ковдру, що вкрила поля, мій чоловік процитував вірш із Книги пророка Ісаї: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин, − стануть білі, мов сніг” (Іс. 1:18).
Здатний та спроможний
Мій чоловік був на роботі, коли я отримала новину про те, що у моєї мами діагностували рак. Я відправила йому повідомлення, намагалася зв’язатися з друзями та родиною. Ніхто не міг відповісти: вони були поза зоною досяжності. Закривши обличчя тремтячими руками, я ридала: “Допоможи мені, Господи”. Впевненість у тому, що Бог зі мною, заспокоїла мене, коли я почувалася самотньо.
Як маленькі діти
Одного вечора, багато років тому, після звершення вечірньої молитви з нашою дворічною донькою моя дружина була здивована питанням: “Мамо, а де Ісус?”
Радість
Я швидко наближуюся до нового періоду в житті − до “зими”, до похилого віку. Але я ще не в ньому. Хоча роки пролітають повз й інколи у мене виникає бажання сповільнити їх, я маю радість, яка наповнює моє серце. Кожен день – то новий день, який дав нам Господь. Разом із автором Псалма я можу сказати: “То добре, щоб дякувати Господеві… вранці розповідати про милість Твою, а ночами – про правду Твою” (Пс. 91:2-3).
Останнє слово
Одного разу в університеті на лекції з філософії студент зробив провокаційні зауваження щодо поглядів професора. На подив студентам, викладач подякував йому та перейшов до іншого пункту. Пізніше відповідаючи на питання, чому він не відреагував на слова студента, викладач сказав: “Я практикую у своєму житті принцип не залишати за собою останнього слова”.
Свят, свят, свят!
Вираз “час летить, коли вам добре” по суті не має ніяких об’єктивних підстав, але досвід показує, що існує ілюзія часу. Коли життя приємне, час проходить занадто швидко. Доручіть мені зробити те, що я люблю, або дозвольте поспілкуватися з людиною, чия компанія для мене є приємною, і час перестане мати значення.
Справжня надія
Не так давно я разом зі своїм другом відвідав Емпайр-Стейт-Билдінґ (хмарочос висотою 381 м, має 102 поверхи). Черга виглядала зовсім невеличкою: починалася за квартал від будівлі і закінчувалася за рогом. Але коли ми зайшли всередину, то побачили, що черга була і у вестибюлі, продовжувалась на сходах, йшла до іншої кімнати. Кожен поворот показував нам ще нову дистанцію, яку потрібно було подолати.
Бог життя
Декілька років тому у нашій місцевості вдарили сильні морози. Два тижні поспіль зовнішній термометр показував температуру нижчу за 20 градусів морозу.
Любов каже: “Так”
Двадцять першого серпня 2016 року Карісса розмістила в соціальній мережі фотографії руйнівної повені в Луїзіані. Наступного ранку вона додала звернення від потерпілих із затопленого регіону з проханням про допомогу. П’ять годин по тому вона та її чоловік Боббі розмістили запрошення всім бажаючим приєднатися до них у подорожі в 1000 миль для надання допомоги. Менше ніж за двадцять чотири години тринадцятеро волонтерів відправилися послужити тим, чиї домівки були серйозно пошкоджені.
Ставлення і сприйняття
Регина їхала додому зневірена та втомлена. День розпочався трагічною новиною, про яку вона дізналася з текстового повідомлення подруги, потім ускладнився на зустрічі зі співпрацівниками, які відмовилися підтримати будь-яку її ідею. Під час своєї молитви до Господа Регина подумала, що найкраще зараз буде відкласти в сторону всі проблеми дня і нанести несподіваний візит з квітами до подруги, яка знаходилася в Будинку для літніх людей. Її дух ще більше підбадьорився, коли Марія почала розповідати про милість Бога до неї: “Я маю своє ліжко та стілець, тричі на день їм, маю допомогу від медсестер. Бог так мене любить”.