Тиха ніч у серці
Ще задовго до того, як Жозеф Мор та Франц Грубер створили відомий гімн “Тихая Ніч” , польський монах Ангелус Силезіус написав такого вірша:
Дім на Різдво
Одного разу на Різдво я опинився у такому місці, яке більшість моїх друзів не змогли б знайти на карті. Я втомлено плентався з роботи до свого номера в готелі, змагаючись з жорстким вітром, що дув з холодного Чорного моря. Звісно, я сумував за своїм домом.
Порушив Своє мовчання
В період закінчення часів Старого Заповіту, здавалося, наче Бог збирається сховатися від людей. Протягом чотирьох століть євреї вважали, що Бог став байдужим і глухим до їхніх молитов. Залишалась одна надія: прихід обіцяного пророками Месії. На цю обітницю євреї покладали всі свої сподівання. І ось несподівано трапилося щось дуже важливе: Ангели сповістили про народження Немовляти.
Надзвичайні заходи
Кілька років тому моя добра знайома загубила у натовпі свого маленького сина. Це сталося, коли вона протискувалась через юрби народу на залізничному вокзалі в Чикаго. Зайве казати, що то був жахливий момент для неї. Несамовито вона вигукувала ім’я свого сина, біжучи назад по ескалатору, намагаючись згадати шлях, яким ішла. Ці хвилини розлучення для неї здалися кількома годинами – аж нарешті з натовпу вибігла її дитинка і кинулась прямо в безпечні обійми люблячої мами.
Вічна надія
За тиждень до Різдва – через два місяці після смерті моєї мами – різдвяні покупки та прикрашання були на останньому місці у моєму списку. Я не хотіла приймати втіху від чоловіка, який намагався розрадити мене. І коли наш син Хав’єр розтягував та закріпляв уздовж стін різдвяні гірлянди, я продовжувала сидіти сумною. Мовчки він включив гірлянду перед тим як піти з татком на роботу.
Лагідність
Життєві негаразди можуть зробити нас постійно роздратованими, в поганому настрої, але ми не повинні виправдовувати прояви гніву несприятливими обставинами. Ми не виконуємо свого християнського обов’язку перед іншими, якщо ще не навчилися бути лагідними та ввічливими.
Великий світ і всемогутній Бог
Коли ми перетинали машиною північний Мічиган, Марлен вигукнула: “Який неймовірно великий цей світ!” Ці слова вона сказала, коли ми проїжджали повз знак, що вказував на 45 паралель – середину між екватором та Північним полюсом. Ми поговорили про те, якими тільки маленькими ми є в цьому величезному світі. Однак, у порівнянні до Всесвіту, наша планета являє собою лише крихітну пилинку.
Більше ніж герой
В той час, як фани “Зоряних війн” по всьому світі чекають на вихід восьмого епізоду “Останні джедаї” , експерти продовжують аналізувати чудовий успіх цієї саги, що появилась ще у 1977 році. Журналіст Френк Палотта сказав, що “Зоряні Війни” відображають прагнення багатьох “нової надії та перемоги сил добра в часи, коли світ потребує нових героїв”.
З Божою допомогою
З роками я все частіше відчуваю біль у суглобах, особливо коли на вулиці різко холоднішає. В деякі дні я почуваюся не стільки переможницею, скільки переможеною тими проблемами, що супроводжують нелегкий період старіння. Ось чому моїм улюбленим героєм є Калев, колишній посланець, якого Мойсей послав був розвідати Обітовану землю (Чис. 13–14). Після того як інші десять шпигунів озвучили невтішний звіт, Калев та Ісус Навин стали єдиними, кому Бог дав ласку увійти до Ханаану. В тій місцевості (де знаходилась його спадщина) ще залишалось чимало ворогів, яких потрібно було вигнати. Однак Калев, не бажаючи коритись своєму віку й віддавати останню військову кампанію в руки нового покоління, об’явив: “Ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь” (Єг. 14:12).
Не я
Один із найбільш прославлених оркестрових диригентів 20 століття Артуро Тосканіні був відомий своїм бажанням віддавати належне тим, хто дійсно на це заслуговує. Девід Юен у своїй книзі “Королі диригентського мистецтва” описує, як в кінці репетиції Дев’ятої симфонії Бетховена музиканти Нью-Йоркського філармонічного оркестру підвелися на ноги, щоб поаплодувати Тосканіні. Коли шквал овацій трішки затих, почувся надривний голос Артуро, що кричав зі сльозами на очах: “Це не я... Це Бетховен!.. Тосканіні ніхто”.
Ліки від неспокою
Ми дуже зраділи, коли мій чоловік отримав нову роботу в іншому місті. Але сортування й пакування речей, пошуки нового житла й роботи для мене, знайомство з чужим містом й облаштування нового житла – все це непокоїло мене. Та коли я обмірковувала свій список необхідних справ, у голові раптом прозвучали слова апостола Павла: “Не турбуйтесь, але моліться” (Фил. 4:6-7).
Все це – дарунок!
В лондонському кафе “Рандеву” чудове освітлення, зручні кушетки, а повітря сповнене ароматом кави. Але там немає цін. Відкритий помісною церквою заклад, спочатку мав комерційне призначення, але потім сталися великі зміни. Власники кафе відчули, що Бог закликає їх вчинити дещо радикальне – цілком безкоштовне меню. Тепер ви можете замовити каву, тістечко або сандвіч без будь-яких грошей. Там навіть немає посудини для добровільних пожертвувань. Все це – дарунок!
Відновлення зруйнованого
Нашу церкву відвідав музичний гурт. Було зворушливо споглядати, як вони палали хвалою до Бога. Але коли музиканти зізналися, що всі вони є колишніми в’язнями, їхні пісні відразу ж набули для нас особливого значення. Їхнє поклоніння було свідоцтвом про те, як зруйноване життя було відновлене Богом.
Зсередини чи ззовні?
“Зміни: зсередини чи ззовні?” – такий був заголовок статті, яка відображала популярний сьогодні тренд. Йдеться про ідею, що зовнішні зміни – новий макіяж, імідж або поліпшення постави – можуть змінити внутрішнє відчуття і навіть саме життя.
Неочікувана благодать
То був суботній ранок, коли мені, учню старших класів, хотілося дістатися своєї роботи в місцевому клубі з боулінгу. Напередодні я допізна драїв брудну кахельну підлогу, тому що прибиральник захворів. Я не повідомив директору про це − вирішив зробити йому сюрприз. Зрештою, що може трапитися? – подумав я.