Хрест Ісуса Христа
З картини сучасного голландського художника Егберта Моддермана “ Симон Кірінеянин ” на глядачів звернений похмурий погляд. В очах Симона відображений неймовірний фізичний і емоційний тягар покладеної на нього відповідальності. У біблійній розповіді в 15-му розділі Євангелія від Марка ми дізнаємося, що Симона витягли з натовпу і змусили нести хрест Ісуса.
Була ж ніч
У романі Елі Візеля “ Ніч ” вражаюче розповідається про жахи голокосту. Ґрунтуючись на власному досвіді перебування в нацистських таборах смерті, Візель переплітає свою розповідь з біблійною історією про вихід. Хоча Мойсей та ізраїльтяни врятувалися від рабства під час першої Пасхи (Вих. 12), Візель розповідає, як зразу після Пасхи юдейські лідери знову опинилися у полоні, тепер у нацистів.
Прояв любові
Чотирирічний онук усівся мені на коліна і погладив мою лису голову, уважно її розглядаючи. “Дідусю, – запитав він, – що сталося з твоїм волоссям?” “Ох, – розсміявся я, – з роками я його втратив”. Онук замисленно подивився і промовив: “Це дуже погано. Я поділюся з тобою своїм волоссям”.
Подібний до нас і заради нас
Дерек помітив, що його син, купаючись, не хоче знімати футболку, і зрозумів, що причиною цього була родима пляма, яка охоплювала частину грудей, живота і лівої руки. Вирішивши допомогти сину, Дерек пройшов тривалий і болісний процес татуювання, аби зробити на своєму тілі ідентичну пляму.
Цінуючи кожну мить
Зупинені стрілки кишенькового годинника, який міститься в архіві бібліотеки Університету Північної Кароліни, оповідають про жахливу історію. Вони відображають точну мить (8:19:56), коли власник годинника Еліша Мітчелл послизнувся і розбився на смерть у водоспаді в горах Аппалачі. Це сталося вранці 27 червня 1857 року.
Цар на ослі
То була неділя, яку ми тепер називаємо Вербною неділею. Безумовно, то був не перший візит Ісуса Христа до Єрусалима. Будучи благочестивим юдеєм, Він щороку прибував до міста на святкування трьох великих свят (Лк. 2:41-42; Ів. 2:13; 5:1). Упродовж останніх трьох років Христос також служив і навчав у Єрусалимі. Однак цієї неділі Його прибуття до міста було зовсім іншим.
Автобус для спілкування
У 2019 році оксфордська автобусна компанія заснувала популярний нині “Автобус для спілкування” з працівниками, які готові почати розмову з охочими до спілкування пасажирами. Маршрут був створений у відповідь на урядове дослідження, згідно з яким тридцяти відсоткам британців бракує змістовних розмов.
Постійне місце проживання
Нещодавно ми переїхали в новий будинок, розташований по сусідству з колишнім. Попри невелику відстань між будинками ми все одно мусили завантажити все наше майно у вантажівку. Поки тривав процес продажі і купівлі, наше майно перебувало у вантажівці, а ми знайшли собі тимчасове житло. У той період я з подивом усвідомила, що відчуваю себе “вдома”, незважаючи на відсутність постійного помешкання, а все тому, що я була з тими, кого найбільше любила – зі своєю родиною.
Справжня гостинність
“Kumain ka na ba?” (“Ви не голодні?”) Будучи гостем, ви почуєте ці слова в багатьох домівках на Філіппінах, звідки я родом. Це філіппінський спосіб прояву турботи і доброти до гостей. Незалежно від вашої відповіді, господар завжди щось приготує для вас поїсти. Філіппінці вважають, що справжній прояв доброти – це не лише звичне привітання, але і вияв гостинності на ділі.
Сварка на парковці
Сцена на парковці могла б здатися забавною, якби не її трагічна суть. Два водії голосно сперечалися через те, що один із них своєю машиною перекрив проїзд для іншого водія. Вони обмінялися грубими словами.
Добре діло
У підлітковому віці Чарльз Сперджен часто сперечався з Богом. Він з дитинства ходив до церкви, однак усі проповіді йому здавалися нецікавими. Йому було складно повірити в Бога. За словами самого Чарльза, він був “бунтівним і непокірним”. Одного вечора сильна хуртовина змусила 16-річного Сперджена шукати прихистку в маленькій методистській церкві. Проповідь, здавалося, стосувалася особисто Чарльза. У ту мить Бог здобув остаточну перемогу, і Чарльз віддав своє серце Господу Ісусу.
Мудра порада
Я навчався в семінарії і працював повний робочий день. Додайте до цього ще служіння в церкві. Я був дуже зайнятий. Коли мене навістив мій батько, то сказав: “У тебе може статися нервовий зрив”. Я не зважив на його застереження, подумавши, що він належить до іншого покоління і не розуміє, що таке досягнення мети.
Велика Божа любов
Коли подруга запропонувала мені поспілкуватися з дівчатами-підлітками на семінарі, присвяченому питанню моральної чистоти, я відмовилася. Переживши складний підлітковий період, я десятиліттями страждала від ран, спричинених моїми аморальними вчинками. Після одруження і втрати першої дитини через викидень, я вважала, що Бог мене карав за мої минулі гріхи. Коли в тридцятирічному віці я нарешті довірила своє життя Христу, то визнала свої гріхи і каялася… неодноразово. Проте мене й досі охоплювали почуття провини і сорому. Як я можу розповідати про Божу благодать, якщо сама не можу у всій повноті прийняти дар Його великої любові до мене? На щастя, Бог із часом звільнив мене від цього тягаря. Завдяки Його благодаті я нарешті прийняла Боже прощення, яке Він увесь цей час мені пропонував.
Будуючи разом
У сільській амішській культурі будівництво амбару – це суспільна подія. Якщо б фермер зі своєю родиною самостійно вів будівництво, на це б знадобилося декілька місяців. Однак амбари споруджують усією громадою, що значно прискорює роботу. Усі необхідні матеріали готують заздалегідь. Потім у визначений день збирається вся громада амішів, розподіляє завдання і разом будує амбар (інколи навіть за один день).
Відтиск
“Ви це бачите?” Майстер з ремонту годинників посвітив своїм ліхтарем на маленький знак, вигравіруваний всередині старого годинника дідуся. “Інший майстер, імовірно, зробив цей відтиск майже століття назад, і він допомагає мені зрозуміти, як полагодити механізм”, – зазначив годинникар.