Новий рік – нові пріоритети
Я дуже хотіла навчитися грати на віолончелі, але так і не знайшла час для музичних занять. Точніше, я просто вирішила не витрачати на це час. Я подумала, що, можливо, на небесах зможу освоїти цей музичний інструмент – а поки що витрачатиму час для більш практичних речей, до який Бог покликав мене в моєму служінні Йому тут, на землі.
Вісник
“Маю послання для вас!” – почула я голос під час конференції і побачила, як якась жінка протягує мені клаптик паперу. Я відразу напружилася: маю радіти чи нервувати? Прочитавши написане, зрозуміла, що маю радіти – в мене народився племінник.
Все нове
Мені цікаво бувати на автомобільних звалищах. Я ремонтую машини, тому часто навідуюсь до одного з них. Це – самотнє місце, де вітер щось наспівує між корпусами старих автомобілів, що колись були чиїмось цінним надбанням. Деякі з них розбиті, а у деяких просто закінчився експлуатаційний термін. Буває, що якась машина привертає мою увагу, і я починаю думати про ті пригоди, що випали на її долю. Старий автомобіль – це вікно в минуле. Кожен із них має свою історію: спочатку як пристрасна мрія любителів новітніх марок, а потім як жертва неминучого плину часу.
Коли Бог каже “ні”
У вісімнадцять років мене забрали в армію, як і всіх молодих жителів Сінгапуру. Я щиро молився, щоб мені дісталось неважке місце – можливо, водія чи секретаря. Я не був фізично міцним, тому сподівався уникнути всіх випробувань бойової підготовки. Але коли одного вечора я читав Біблію, мені кинувся в очі один вірш: “Досить тобі Моєї благодаті…” (2 Кор. 12:9).
День щасливого позбавлення
Починаючи з 2006 року, деякі люди в США відзначають в новорічні свята незвичний “День щасливого позбавлення”. Згідно з латиноамериканськими традиціями, на папері записуються неприємні, важкі спогади та проблеми минулого року, а потім кидають його в промислові подрібнювачі − шредери. А деякі навіть кладуть папери “щасливого позбавлення” під кувалду.
Почесне місце
Одного разу мій чоловік запросив до церкви свого друга. Після богослужіння той сказав: “Мені сподобалися пісні та атмосфера, але я не розумію, навіщо ви так возносите і вшановуєте Ісуса Христа?” Тоді мій чоловік пояснив йому, що християнство – це відносини з Христом; без Нього християнство втрачає всякий сенс. Саме завдяки тому, що Ісус зробив у нашому житті, ми тепер збираємося разом прославляти Його.
Не просто ще один день
В оповіданні Вільяма Хауелса “Різдво щодня” йдеться про маленьку дівчинку, яка отримала бажане: щодня Різдво протягом усього року. Проте вже на третій день її радість почала вгасати. Не проминуло багато часу, як всім вже набридли цукерки. Індички майже щезли і їх почали продавати за астрономічними цінами. Нагромадилися купи дарунків, але ніхто за них навіть не дякував. Люди почали роздратовано гиркати один на одного.
Зимовий сніг
Взимку після ранкового пробудження мене часто чекає прекрасний сюрприз: земля спочиває тихо й мирно під білою ковдрою снігу. На відміну від весняної грози, що гучно сповіщає про себе вночі, сніг приходить тихо. У своїй пісні “Зимовий сніг” Одрі Ассад говорить, що Ісус Христос міг би прийти могутнім чином, немов ураган, але натомість прийшов тихо й непомітно, наче зимовий сніг, що м’яко падає вночі за вікном.
Розважайте
Освальд Чеймберс, викладаючи у Біблійному Коледжі в Лондоні (1911-1915), часто шокував студентів думками, що висловлював під час лекцій. За словами однієї молодої студентки, через те, що для дискусій відводився час спільного прийому їжі, Чеймберса буквально закидали питаннями та запереченнями. А він часто з посмішкою просто казав: “Облиш це зараз. Пізніше зрозумієш”. Чеймберс спонукав своїх студентів розважати над важкими питаннями, дозволяючи Богу відкривати їм Свої істини.
В достатку та горі
Книга Енн Воскамп “Тисяча дарунків” спонукає читачів щодня досліджувати, що Господь вчинив для них. В цій книзі письменниця розповідає, як щодня помічає рясні Божі щедроти, починаючи від простої краси райдужних бульбашок під час миття посуду до незрівнянного дару спасіння грішників. Енн стверджує, що вдячність є головним секретом, як можна бачити Бога навіть у найважчих періодах життя.
Стратегія
Моя улюблена футбольна команда щойно програла восьму гру поспіль. З кожним програшем все важче вірити, що вона зможе врятувати цей сезон. Щотижня тренер робить перестановки, але це не призводить до виграшів. В розмовах зі своїми колегами я інколи жартую, що просте очікування іншого результату не гарантує змін. “Надія – це не стратегія”, – саркастично кажу я.
Не лякайтесь!
Майже кожного разу, коли ми читаємо у Біблії про появлення ангела, перші його слова були: “Не лякайся”. Це й не дивно. Коли таке надприродне створіння входить у контакт з мешканцями землі, це призводить до того, що перелякані люди падають долілиць. Але Лука розповідає про появлення Бога в такому виді, що зовсім не лякав людей. В Ісусі, народженому серед домашніх тварин і покладеному в ясла, Бог явився таким способом, якого ми потребували, щоб не боятися. Що може бути менш загрозливим, ніж вид новонародженого немовляти?
Слідувати за лідером
Над нашим домом пролетіли три реактивних винищувачі. Вони летіли так близько один до одного, що, здавалося, створювали одну велику цятку. “Класно!” – вигукнула я. “Вражаюче”, – погодився мій чоловік Ден. Ми жили неподалік від військово-повітряної бази, тому подібне видовище було не в дивину.
Різдвяний лист
Кожного Різдва мій приятель пише довгого листа своїй дружині, в якому згадує головні події року і ділиться мріями на майбутнє. Він завжди пише, як сильно її любить і чому. Також він посилає листа кожній своїй доньці.
Велике пробудження
Маю дорогі для мене спогади посиденьок в гостях у друзів, коли наші хлопчики були ще малі. Дорослі спілкувались до опівночі, в той час як мої діти, втомлені від ігор, згорнувшись клубочком, засинали на дивані або кріслах. Коли наставав час їхати додому, я брав на руки своїх хлопчиків, ніс їх до машини і обережно клав на заднє сидіння. Після приїзду я знову брав їх на руки, клав на ліжко, цілував і вимикав світло. Вранці вони прокидались, але вже дома.