Прояви доброти
У Валерії стався викидень. Через кілька місяців, трохи оговтавшись, вона влаштувала гаражний розпродаж. Джеральд, ремісник, який жив неподалік, вирішив купити в неї дитяче ліжко. Його дружина розговорилася з Валерією, дізналася про її втрату і розповіла про це чоловікові. Джеральд вирішив зробити з ліжечка подарунок Валерії. Через тиждень він зі сльозами на очах подарував їй гарну лаву. “На світі є добрі люди, і ви – тому підтвердження”, – сказала Валерія.
Я – ніхто! А ти хто?
У вірші, що починається словами: “У світі я – ніхто. А ти?” Емілі Дікінсон жартівливо кепкує над зусиллями, які витрачають люди, щоб стати “кимось”. Її ідеал – радісна свобода блаженної анонімності.
Все проти мене
“Вранці я думав, що вартий величезних грошей. Тепер я не знаю, чи маю хоч долар”. Колишній президент США Улісс Грант вимовив ці слова в день, коли бізнес-партнер привласнив усі його заощадження. Через кілька місяців у нього виявили рак. Переживаючи за майбутнє своєї сім’ї, Грант погодився на пропозицію письменника Марка Твена опублікувати свої мемуари. Роботу над ними він завершив за тиждень до смерті.
Надзвичайна доброта
Працівник ресторану швидкого харчування Кевін Форд за двадцять сім років не пропустив жодної зміни. Після того як у мережі з’явилося відео, на якому він дякує ресторану за скромний подарунок, вручений йому на згадку про багаторічну працю, тисячі людей вирішили зробити йому справжній подарунок. “Це як мрія, що стала дійсністю”, – сказав Кевін, коли оголошений збір коштів всього за тиждень приніс йому 250 000 доларів.
Маска благословіння
Коли пік пандемії було пройдено, правила носіння масок пом’якшили. Тоді я почала забувати брати з собою маску в ті місця, де їхня наявність все ще була обов’язковою, наприклад, у школу доньки. Якось, коли маска була потрібна, виявилося, що в мене в машині є тільки одна, яку я намагалася не одягати. На ній великими літерами було написано: “благословіння”.
Пізнати Бога
Відвідавши Ірландію, я була приголомшена великою кількістю декоративної конюшини – трилисника. Цю маленьку рослину можна було побачити не тільки в кожному магазині, а взагалі всюди: на одязі, прикрасах та інших речах.
Божа повість
На обкладинці журналу “Life” від 12 липня 1968 року було розміщено моторошну фотографію голодуючих дітей у Біафрі (Нігерія) під час громадянської війни. Один хлопчик прийшов до пастора з цим журналом і запитав: “Бог про це знає?” Пастор відповів: “Тобі це важко зрозуміти, але так, Бог знає”. Тоді хлопчик заявив, що йому нецікавий такий Бог і пішов.
Невідомий маршрут
Можливо, мені не треба було погоджуватись на спільну пробіжку із Брайаном. Я перебував у чужій країні і не знав, куди і як далеко ми будемо бігти, або якою буде місцевість. Крім того, він був швидким бігуном. Чи не підверну я ногу в намаганні бігти з ним в одному темпі? Мені залишалось лише довіряти Брайану, бо він знав шлях. Коли ми почали бігти, я став хвилюватись ще більше. Стежка була складною, вона проходила через густий ліс по нерівній місцевості. На щастя, Брайан регулярно озирався назад, аби перевірити, як я, і попереджав про складні ділянки попереду.
Свобода на шляху
У звуковому бейсболі м’яч та база видають сигнали, щоб незрячі гравці знали, що їм робити і куди рухатися. Гравець із зав’язаними очима (враховуючи різний ступінь сліпоти), який відбиває м’яч, і зрячий пітчер перебувають в одній команді. Коли гравець замахнувся бітою і вдарив по звуковому м’ячу, він біжить у напрямку до звукової бази. Якщо польовий гравець впіймав м’яч, то той, хто робив подачу, вибуває з гри, якщо не встиг добігти до бази. Один із гравців зауважив, що для нього найкращим аспектом гри є відчуття “великої свободи”, коли він біжить, бо знає, що перед ним вільний шлях і зрозумілий напрямок.
Коли ви змучені
Був кінець робочого дня. Я сиділа в цілковитій тиші, а переді мною на столі знаходився ноутбук. Я мала б радіти через виконану того дня роботу, однак ні. Я втомилась. Мої плечі боліли від тягаря хвилювання через проблему на роботі, а мій мозок спустошився через роздуми про складні стосунки. Мені хотілось втекти від цього, і я міркувала, що подивитись ввечері по телебаченню.
Втрачаючи все
Гірше не могло й бути. Досягши певного успіху в проєктуванні мостів, пам’ятників та великих споруд, Сізар хотів розпочати нову справу. Отже, він продав свій перший бізнес і отримані гроші вклав у банк, плануючи невдовзі їх реінвестувати. Однак у цей період уряд вилучив активи на рахунках приватних банків, і Сізар втратив усі свої заощадження.
Долаючи розчарування
Випускники школи в Оклахомі цілий рік збирали гроші на “подорож життя”. Прибувши до аеропорту, вони дізнались, що багато з них придбали квитки у фіктивній фірмі, яка лише видавала себе за авіакомпанію. “Це дуже боляче”, – сказав шкільний адміністратор. Втім навіть попри те, що вони мусили міняти плани, учні вирішили “максимально скористатись ситуацією”. Вони два дні насолоджувались відпочинком на атракціонах, де їм просто подарували квитки.
Принижений, але не зламаний
У кінці богослужіння пастор запросив Латрис вийти на сцену. Коли їй запропонували привітати громаду, ніхто не був готовий до слів, які вона промовить. Вона переїхала з Кентуккі, де в грудні 2021 року спустошливі торнадо забрали життя сімох членів її родини. “Однак я й досі можу усміхатись, тому що зі мною Бог”, – сказала Латрис. Попри біль від випробування, її свідоцтво стало сильним підбадьоренням для тих, хто сам зазнавав труднощів.
Який Друг!
Минули роки, відтоді як мій давній друг і я бачили один одного. За той час у нього діагностували рак, і він розпочав лікування. Несподівана подорож до його штату надала мені можливість знову з ним зустрітись. Увійшовши до ресторану, я побачив його, і наші очі наповнилися слізьми. Як давно ми не сиділи ось так в одній кімнаті, і тепер загроза смерті нагадала нам про швидкоплинність життя. Наша давня дружба була наповнена пригодами, пустощами, сміхом, втратами та любов’ю. У нас було стільки любові, що в наших очах виднілися сльози, коли ми дивились один на одного.
Чистосердечна щедрість
Ще ніхто не говорив перед смертю: “Я дуже радий, що прожив егоїстичне життя”, – сказав Паркер Палмер у своїй промові перед випускниками і закликав їх “запропонувати світу… свою чистосердечну щедрість”.