Тривалість життя
У 1990 році французькі дослідники зіткнулися з проблемою: при обробці інформації щодо віку Жанни Кальман виникала помилка в даних. Їй було 115 років, і цей вік виходив за межі параметрів комп’ютерної програми. Програмісти припускали, що ніхто не зможе жити так довго! Насправді Жанна прожила 122 роки.
Ваша частина і Божа частина
Коли моїй подрузі Дженіс запропонували взяти на себе керівництво відділом на роботі, на якій вона працювала лише декілька років, вона почувалася приголомшеною. Молячись, вона відчувала, що Бог спонукав її погодитись, але все одно боялася, що може не впоратись із обов’язками. “Як я можу керувати, маючи такий малий досвід? – питала вона в Бога. – Чому Ти привів мене сюди, якщо я, ймовірно, зазнаю невдачі?”
День подяки
Психолог Роберт Еммонс провів дослідження, розділивши учасників на три групи, кожна з яких щотижня робила відповідні записи в щоденниках. Учасники першої групи записували 5 речей, за які вони були вдячні. Учасники другої групи описували 5 щоденних неприємностей. Третя контрольна група перераховувала 5 подій, які до певної міри справили на них вплив. Результати показали, що учасники, які писали про подяку, краще сприймали своє життя, були більш оптимістично налаштовані на майбутнє і мали менше проблем зі здоров’ям.
Сила Божого Слова
Стівен був перспективним гумористом і легковажним чоловіком. Він зростав у християнській родині, однак після загибелі батька та двох братів у авіакатастрофі його охопили сумніви. Приблизно у двадцятирічному віці він взагалі втратив віру. Втім одного вечора він віднайшов її на холодних вулицях Чикаго. Незнайомець подарував йому кишеньковий Новий Завіт. Відкривши книгу, Стівен побачив у вказівнику, що ті, хто страждає від хвилювань, мають прочитати Матвія 6:27-34, текст із Нагірної проповіді Ісуса.
Самоконтроль з Божою допомогою
У 1972 році був розроблений “Зефірний тест”, покликаний оцінити здатність дітей відтерміновувати задоволення власних бажань. Дитині давали один зефір і казали, що вона отримає другий, якщо упродовж десяти хвилин не з’їсть перший. Приблизно третина дітей була здатна дочекатися більшої винагороди (інша третина з’їдала зефір вже через тридцять секунд!).
Птаство небесне
Сходило літнє сонце, і моя усміхнена сусідка, побачивши мене на подвір’ї, тихенько покликала дещо подивитись. “Що там?” – заінтриговано і пошепки запитала я. Вона показала мені в напрямку свого ґанку, де серед квітів на металевих сходах було крихітне гніздо із соломи. “То гніздо колібрі, – прошепотіла сусідка. – Бачиш пташенят?” Два дзьоби, крихітні наче голки, ледве виднілися в гнізді. “Вони чекають на матір”. Ми стояли вражені. Я дістала телефон, аби зробити фотографію. “Тільки не надто близько, аби не злякати матір”, – сказала сусідка. Так ми і спостерігали за ними здалеку.
Змальовуючи майбутнє наших ближніх
Триста студентів із маленького містечка Неодеша, штат Канзас, зібралися на несподівану зустріч у коледжі. Вони сиділи, слухаючи і не вірячи, що подружжя, яке було пов’язане з їхнім містечком, вирішило оплачувати навчання всіх студентів у коледжі Неодеша впродовж наступних 25 років. Студенти були вражені, переповнені радістю зі сльозами на очах.
Скорботний і вдячний
Після смерті моєї мами до мене підійшла одна пацієнтка, яка лікувалася від раку разом із нею. “Ваша мама була дуже доброю до мене, – промовила вона, ридаючи. – Мені дуже шкода, що вона померла… а я живу”.
Справжній дім нашого серця
“Диво-пес Боббі”, коллі змішаної породи, загубився під час літньої відпустки господарів за понад 2 200 миль від дому. Родина відчайдушно шукала свого улюбленця, однак, не зумівши його знайти, з болем у серці повернулася додому.
Дзеркальний тест
“Хто в дзеркалі?” За допомогою цього питання психологи проводять з дітьми тест на самоідентифікацію. Діти до вісімнадцяти місяців зазвичай не асоціюють зображення в дзеркалі з собою. Однак поступово зростаючи, вони починають розуміти, що дивляться на самих себе. Самоідентифікація є важливою ознакою належного процесу зростання та дорослішання.
Божа лагідна благодать
“Скажи всю правду, однак потроху”, – написала поетеса Емілі Дікінсон, кажучи, що Божа істина і слава “занадто яскраві”, щоб вразливі люди змогли їх одразу зрозуміти чи осягнути. Тому для нас краще отримувати Божу благодать та істину “потроху”, лагідно та опосередковано. Бо “Істина має осявати поступово, інакше кожна людина осліпне”.
Дивіться на плід
“Будь ласка, справжня людина, встаньте”. Ця знайома фраза звучить у кінці кожного епізоду телегри “ Сказати правду ”. Чотири знаменитості ставлять запитання трьом людям, які позиціонують себе, як одна й та сама людина. Звичайно, двоє з них лише вдають це. І треба розпізнати серед трьох справжню людину, про яку йде мова. В одному з епізодів знаменитості намагалися розгадати “справжнього Джонні Маркса”, який написав слова до пісні “Рудольф, червононосий олень”. Знаменитостям було складно зрозуміти, хто є хто, навіть поставивши гарні запитання. Підставні особистості спотворювали правду, що робилося заради розваги телеглядачів.
До кого звернутися?
У школі кожен захоплювався добродушністю і спортивними вміннями Джека. Він почувався дуже щасливим, коли піднімався в повітря, однією рукою тримаючись за скейтборд, а іншу витягував для збереження балансу.
Чаша з кавовими зернами
Я не любитель кави, однак вдихання запаху кавових зернят одразу приносить мені відчуття втіхи і водночас туги. Коли наша дочка Меліса облаштовувала свою спальню, вона поставила в ній чашу з кавовими зернами, аби кімната була наповнена приємним ароматом кави.
Із серця
Для любителів тварин місія порятунку під назвою “Ноїв ковчег” може здаватися веселою пригодою, однак для Організації по запобіганню жорстокого поводження з тваринами в Нассау вона стала справжнім жахіттям. Отримавши скарги на галас та страшний сморід, що йшов з одного будинку, працівники організації прибули на місце і побачили (а пізніше і звільнили) понад чотириста занедбаних тварин.