Не залишайте зібрання
Я був первістком баптистського проповідника. Отже, як і очікувалося, щонеділі мав бути в церкві. Можливі винятки? Так, якщо в мене була висока температура. Однак мені подобалося бути в церкві, і я ходив туди навіть з температурою. Проте світ змінився, і кількість людей, які регулярно відвідують богослужіння, зменшилась. Безумовно, одразу виникає питання: “Чому?” Відповідей багато, і всі вони різні. Письменниця Кетлін Норріс протиставляє відповідям на це питання слова свого знайомого пастора. Коли його запитали: “Чому ми ходимо до церкви?”, він сказав: “Ми йдемо до церкви заради інших людей. Можливо, хтось потребує саме вашої присутності”.
Велике Світло
У 2018 році дванадцять тайських хлопців і їхній тренер спустилися в печеру з багатьма лабіринтами. Через несподівану повінь вони мусили іти вглиб печери, і їх змогли врятувати лише через два з половиною тижні. Команди дайверів прибули на порятунок, коли хлопці сиділи на невеликому кам’яному виступі, маючи лише шість мерехтливих ліхтариків. Вони годинами перебували в темряві, сподіваючись, що якимось чином з’явиться світло і допомога.
Довіра Богу попри небезпеку
Естер зростала у філіппінському племені, яке вороже ставилося до віри в Христа. Вона прийняла Ісуса лише після того, як її тітка помолилася за її зцілення від смертельної хвороби. Тепер Естер є лідером групи з вивчення Біблії в місцевій громаді. Вона це робить попри загрозу насилля і навіть смерті. Вона служить з радістю і каже: “Я не можу не розповідати про Господа Ісуса, бо я особисто відчула Божу силу, любов, доброту і вірність у своєму житті”.
Додаючи болю
У “золоту еру” радіо Фред Аллен (1894–1956) за допомогою комедійного песимізму намагався веселити покоління людей, які жили в часи економічної депресії та світових воєн. Його почуття гумору народилося з особистого болю. Ще до трирічного віку він втратив матір. Згодом його забрали від батька, який страждав від різних залежностей. Одного разу Фред врятував хлопчика з-під коліс автомобіля на жвавій вулиці Нью-Йорка і запитав його: “Що з тобою, хлопче? Ти не хочеш дорослішати і зазнавати проблем?”
Відважна віра
Під час Другої світової війни літак Према Прадхама (1924–1998) зазнав ворожого обстрілу і був збитий. Прем був поранений, але зумів безпечно приземлитися на парашуті. Внаслідок цього він кульгав решту свого життя. Одного разу він сказав: “У мене кульгава нога. Хіба не дивно, що Бог покликав мене проповідувати Євангеліє в Гімалаях?” Він проповідував у Непалі, зустрічаючи протидію. Його тримали у “підземеллях смерті”, де в’язні перебували в жахливих умовах. Десять з п’ятнадцяти років Прем провів у чотирнадцяти різних в’язницях. Однак його відважне свідоцтво принесло плід у вигляді змінених життів охоронців та в’язнів, які понесли послання Господа Ісуса своїм знайомим.
Хоробрий воїн
Діт Еман народилася в Нідерландах і була звичайною сором’язливою дівчиною. Вона любила життя, працювала і з задоволенням проводила час у колі сім’ї та друзів. І ось у 1940 році до країни вторглися німці. Пізніше вона написала: “Якщо на порозі небезпека, хочеться, як страус, занурити голову в пісок”. Але Діт відчула Божий поклик протистояти німецьким агресорам. Вона, ризикуючи власним життям, шукала прихисток для євреїв та інших переслідуваних людей. Ця скромна дівчина стала Божим воїном.
Вдячне серце
Мессаліна, дружина імператора Клавдія, звинуватила Сенеку, великого римського філософа (4 р. до Р. Х. – 65 р. після Р. Х.), у вчиненні перелюбу. Сенат засудив Сенеку до смертної кари, однак імператор Клавдій відправив його в заслання до Корсики, бо, ймовірно, усвідомлював безпідставність звинувачення. Можливо, саме це імператорське помилування надихнуло Сенеку написати: “Убивці, тирани, злодії, перелюбники, грабіжники, богохульники і зрадники будуть завжди, однак гіршим за все це є злочин невдячності”.
Божа воля
Слід зазначити, що Божу волю іноді складно виконувати. Він спонукає нас до правильних учинків. Господь закликає нас із терпінням переносити труднощі, любити неприємних людей, дослухатися до Його голосу всередині нас, робити те, що ми б ніколи не зробили. Отже, нам треба щодня казати своїй душі: “Слухай уважно. Мовчи і роби те, до чого закликає Господь Ісус”.
Носії істини
Розповідаючи, як Бог допоміг їй усвідомити себе Його улюбленою дитиною, Емма переплітала нашу розмову цитуванням біблійних текстів. Я ледве помічала, де старшокласниця припиняла висловлювати свої думки і починала цитувати Божі слова. Коли я назвала її “ходячою Біблією”, вона з подивом подивилася на мене. Дівчина навіть не усвідомлювала, що цитувала біблійні вірші. Завдяки щоденному читанню Біблії записана в ній мудрість стала частиною повсякденної мови Емми. Вона раділа Божій постійній присутності і користувалася кожною можливістю поділитися Його істиною з іншими. Однак Емма не перша молода людина, через яку Бог надихав інших молитовно читати, запам’ятовувати і застосовувати Святе Письмо.
Справжні поклонники
І ось нарешті вона отримала шанс відвідати церкву. Всередині вона зайшла в печеру. Вузький простір освітлювався свічками і лампадами, а на мармуровій підлозі виднілася чотирнадцятикутна срібна зірка. Письменниця Енні Діллард була в Храмі Різдва Христового, у місці, де, згідно з традицією, народився Ісус Христос. Однак вона була дещо розчарована, бо усвідомлювала, що Бог значно більший за цю цятку.
Безумовна любов
У 2019 році Кеп Дешвуд і його чудовий чорний лабрадор Чела зробили дещо неймовірне. Упродовж 365 днів вони щодня сходили на гірську вершину.
Він заповнює пустоту
Психологиня Медлін Левін помітила на руці в п’ятнадцятирічної дівчини сліди від порізів. Коли дівчина знову натягнула довгий рукав, який раптом підскочив, Левін почала розпитувати дівчину і дізналася, що вона за допомогою леза намагалася викарбувати в себе на руці слово “пустота”. Психологиня засмутилася від такої розповіді і водночас зраділа, що дівчина була готова отримати допомогу, якої дуже потребувала.
Коли вже сили немає
У 2006 році в мого батька діагностували неврологічну хворобу, яка позбавила його пам’яті, мови і контролю за рухами тіла. А у 2011 році він став прикутим до ліжка, і моя мати й досі доглядає за ним вдома. Початок його хвороби був темним періодом у житті. Мене сповнював страх. Я нічого не знала про догляд за хворою людиною і хвилювалася за фінанси та здоров’я своєї матері.
Бог відновлює
Коллін і його дружина Джордан ходили в магазині, шукаючи картину для дому. Колліну здалося, що він її знайшов, і він покликав Джордан подивитися на керамічну картину. На правому боці картини було написане слово “ благодать ” , а на лівому боці виднілися дві тріщини. “О, вона розбита!” – вигукнула Джордан і почала шукати на полиці непошкоджений екземпляр. Однак Коллін сказав: “Ні, у цьому вся суть. Спочатку ми зломлені, а потім приходить благодать, яка дарує нам зцілення”. Подружжя вирішило придбати саме цю картину з тріщинами. Коли вони підійшли до каси, працівник магазину вигукнув: “О, ні, вона розбита!” “Так, як і ми”, – прошепотіла Джордан.
Прийнятий і схвалений
У дитинстві Тенні почувався невпевнено. Він прагнув схвалення свого батька, однак ніколи його не отримував. Здавалося, що будь-який його вчинок у школі або дома ніколи не був достатньо добрим. Навіть у дорослому віці Тенні почувався невпевнено і постійно себе питав: “Чи я добра людина?”