Ловіть лисиць
Розмовляючи по телефону зі своєю подругою, що жила недалеко від моря, я почула крик чайок і висловила з цього приводу захоплення. “Гидотні створіння”, – відповіла подруга, тому що для неї вони створювали щоденну загрозу. Особисто я відчуваю те ж саме до лисиць, бо не вважаю їх милими створіннями.
Втомлюємося співчувати?
Анна Франк відома своїм щоденником, в якому описувала, як її сім’я протягом Другої світової війни ховалась від нацистів. Коли пізніше вона опинилася у нацистському таборі смерті, люди навколо казали, що “її сльози не просихали” – так їй було шкода інших. Тому її присутність “була справжнім благословенням для всіх, хто її знали”. Це спонукало вченого Кеннета Бейлі сказати, що Анна Франк ніколи не виказувала “втоми від співчування”.
Надія у темряві
Як свідчить легенда, Ку Ян був мудрим чиновником і патріотом в Китаї. Він жив у період Воюючих Царств (475–246 до Р.Х.) і постійно намагався попередити свого царя про неминуче військове нашестя, що могло зруйнувати країну. Проте цар нехтував його попередженнями. Зрештою Ку Яна вигнали з країни. І коли йому стало відомо про захоплення улюбленої батьківщини ворогом – про якого він попереджав, – він покінчив з собою.
Згодні, коли інші незгодні
Згадую, як мій батько казав, що дуже важко припинити безкінечні суперечки стосовно різних інтерпретацій Біблії – і навпаки, як добре, коли обидві сторони припиняють дискусії, щоб залишитися кожному при своїй думці.
Будьте вдячні
Роки моральної втоми, причиною якої були хронічний біль та обмежена рухливість, зрештою дали себе знати: я стала занадто вимогливою і невдячною. Почала нарікати, що мій чоловік погано про мене піклується. Мені не подобалося, як він прибирає в домі. Скаржилась на одноманітне меню, хоча мій чоловік – найкращий кухар, якого я тільки знаю. Коли ж він зізнався, що мої бурчання ображають його, це мене обурило! Але зрештою Бог допоміг мені побачити свою неправоту, і я попросила пробачення у Господа та в свого чоловіка.
Твоя воля – не моя
Каміл і Джоель були вбиті горем, коли довідались, що у їхньої восьмирічної доньки Ріми рідкісна форма лейкемії. Хвороба призвела до менінгіту та паралічу: Ріма впала в кому. Медичний персонал лікарні радив батькам готуватися до похорон, не даючи їм навіть одного відсотка надії, що дівчинку врятують.
Неочікувана доброта
Моя подруга стояла біля каси, щоб розплатитися за продукти, коли якийсь незнайомець попереду повернувся до неї і вручив їй купон на 14 доларів знижки. Шокована подруга розплакалась від такого несподіваного акту доброти, а потім почала сміятися зі своїх сліз. Така доброта зворушила її серце і зміцнила надію в цей важкий для неї період морального й фізичного виснаження. Вона подякувала Господу за те благословення, яке Він послав їй через цю людину.
Велике крещендо
Мої батьки привчали мене любити всі музичні жанри – від кантрі до класики. Тож, моє серце калатало у грудях, коли я увійшов до Московської консерваторії – одного з найвідоміших концертних залів Росії, – щоб послухати Московський державний симфонічний оркестр. Коли музиканти під керівництвом диригента дуже майстерно виконували один із творів Чайковського, музичні теми поступово вилились у могутнє крещендо. То був чарівний момент: публіка у захопленні аплодувала стоячи.
Де знайти мир?
“Ви все ще сподіваєтесь на мир?” – запитав у Боба Ділана один журналіст у 1984 році. “Не буде ніякого миру”, – відповів Ділан. Ця відповідь викликала бурю критики, однак неможливо заперечувати, що мир завжди був і залишається чимось недосяжним.
Неможливо втримати
Купаючись у Мексиканській затоці, Кейтлін стикнулася з акулою, яка схопила її за ногу. Дівчина не розгубилась і дала відсіч: сильно вдарила акулу по носі. Хижачка розчепила щелепи й поплила геть. Вона не змогла втримати Кейтлін, хоча її укус завдав чисельних ран: лікар наклав понад 100 швів.
Вибір стежини
В мене є чудова фотографія: серед осінніх гір Колорадо молодий вершник роздумує на роздоріжжі, яку йому вибрати стежину. Це нагадує мені вірш Роберта Фроста “Непройдений шлях”. В ньому автор розмірковує над двома шляхами, що лежать перед ним. Обидві стежини привабливі, але він сумнівається, що коли-небудь повернеться на це місце. Отже, має можливість скористатися лише одною з них. Фрост писав: “Два шляхи розходяться у лісі, я виберу той шлях, що користуються ним рідше, і в цьому буде вся різниця”.
Скарб у гарбузі
Ще молодою мамою я вирішила задокументувати перший рік життя своєї доньки. Щомісяця я робила фото, щоб проілюструвати її розвиток і зміни у зовнішності. Один із моїх улюблених знімків зображує, як вона сидить всередині великого порожнього гарбуза, що я його купила у місцевого фермера. Там, у цьому перезрілому гарбузі, сиділа втіха моїх очей. За кілька тижнів гарбуз зіпсувався, проте донька росла здоровою та щасливою.
Справжнє обличчя
Протягом багатьох років почуття сорому через своє не дуже благочестиве минуле негативно впливало на моє життя. Що буде, якщо інші дізнаються про моє минуле? Бог допоміг мені набратися сміливості й запросити на обід лідера жіночого служіння. Намагаючись виглядати досконалою, я дуже старанно прибирала в домі, приготувала їжу з трьох головних блюд і вдягла найкращий одяг.
Завжди прийняті
Енджі докладала всіх зусиль, щоб не відставати у навчанні, але через кілька років її перевели з елітної початкової школи у звичайну.
Принесіть свої човни
У 2017 році ураган Харві спричинив катастрофічну повінь у східній частині Техасу. Шалена злива не дала можливості тисячам людей втекти від стихії. Чимало приватних осіб доставляли з інших регіонів країни човни, щоб допомогти евакуювати людей. Ці човни отримали назву “Техаська флотилія”.