Радикальна любов
Заручини було скасовано буквально за тиждень до весілля, але Сара, незважаючи на смуток і біль, вирішила не марнувати продукти, що були куплені для весільного банкету. Вона внесла деякі корективи стосовно вечірки: прибрала стіл для подарунків і цілком змінила список гостей, запросивши на банкет мешканців місцевих притулків для бездомних.
Лист улюбленому другу
Те, що апостол Іван зробив стосовно свого друга Гая у першому столітті, стало вмираючим мистецтвом у 21 столітті. Він написав йому листа.
Цілющі потоки
Я завжди любила грозу. Ще в дитинстві, коли сильно гриміло і лив дощ, ми з братами та сестрами бігали стрімголов навколо хати, падаючи у багнюку. Коли ж нарешті заходили у дім, то були вже промоклими до кісток. То було неймовірне відчуття – хоча б протягом кількох хвилин, – коли тебе охоплює могутня стихія, і ти навіть не знаєш, що в цьому більше: веселощів чи страху.
Безмежна любов
Один мудрий друг порадив мені уникати під час суперечок таких слів, як “ти завжди” або “ти ніколи”, – особливо під час з’ясування сімейних стосунків. Дуже легко критикувати оточуючих і відчувати себе ображеним тими, кого насправді любиш. Але Божа любов до всіх нас є безмежною. Вона не знає “спадів” та “підйомів”.
Такі ж грішники, як і ми
Одна моя знайома на ім’я Едіт розповіла мені про той день, коли вона вирішила слідувати за Ісусом.
Долаючи перешкоди
Ми збиралися щомісяця для звітування один перед одним про свої цілі та досягнення. Моя подруга Мері планувала до кінця року змінити оббивку на кухонних стільцях. І коли ми зібрались у листопаді, вона з дотепним гумором сказала: “Мені знадобилося десять місяців і дві години, щоб змінити оббивку стільців”. Вона мала на увазі, що десять місяців не могла знайти відповідну тканину і вільного часу. А сам процес зайняв лише дві години.
Надія у смутку
Мені тоді було дев’ятнадцять років, коли одна з найближчих моїх подруг загинула в автомобільній аварії. Протягом наступних тижнів і місяців я щодня наче опинялася в чорному тунелі смутку. Біль втрати такої молодої, чудової людини затьмарювала мій зір, і я інколи просто не помічала, що відбувається навколо. Біль і смуток так засліпили мене, що я неспроможна була бачити Бога.
Оси та змії
Деякі проблеми може вирішити тільки батько. Наприклад, нещодавно мої діти виявили осине гніздо у великій щілині на ганку. Отже, озброївшись спреєм від комах, я ринувся у бій. Оси жалили мене. П’ять разів. Але нехай краще мене, ніж мою дружину чи моїх дітей. Зрештою, дбати про добробут своєї сім’ї – це один із найважливіших обов’язків чоловіка та батька. Мої діти стикнулися з проблемою і звернулися до мене для її вирішення. Вони довірили мені свою безпеку, і я мав вберегти їх від того, що їх так лякало.
Щедра любов
На кожну річницю нашого весілля мій чоловік Алан зазвичай дарує мені розкішний букет живих квітів. Але того року, коли через скорочення він втратив роботу, я не сподівалась на такий надзвичайний прояв прихильності та любові. Однак на 19-ий рік нашого подружнього життя яскраві кольорові квіти чекали мене на столі в їдальні. Алан відкладав щомісяця трішки грошей, щоб купити подарунок.
Жертовне служіння
Біля поваленого на газоні дерева зібралось декілька людей. Жінка похилого віку, опершись на свою тростину, розповідала, як минулої ночі на її очах буря звалила “цей старий могутній в’яз”. “Найгірше те, що це дерево зруйнувало нашу кам’яну стіну, – продовжувала розповідати старенька. – Мій чоловік побудував її, як тільки ми одружилися. Він любив цю стіну. І я теж. Тепер стіни нема… як і його”.
Досконалість в недосконалості
Коли я навчалась у коледжі, один професор, помітивши, що я через схильність до перфекціонізму дуже повільно виконую свою роботу, дав мені мудру пораду: “Не дозволяй найкращому стати ворогом хорошого”. Він пояснив, що прагнення ідеального може стати перепоною для тих ризиків, без яких неможливий розвиток.
Ісус знає чому
У мене є друзі, що змогли частково вилікуватись, але їм все ще дошкуляють різні болі, пов’язані з їхніми хворобами. Також маю друзів, що отримали зцілення від різних залежностей, але й досі страждають через відчуття неповноцінності та самозневаги. І я думаю: “Чому Бог не зцілив їх цілковито – раз і назавжди?”
Пильна дбайливість
Перед тим, як мій син шмигонув за двері, щоб бігти до школи, я запитала, чи він чистив зуби. Я запитала двічі і нагадала, що дуже важливо завжди казати правду. Незворушний моєю ласкавою настановою, син напівжартома проінформував мене, що насправді потрібно встановити у ванній кімнаті камеру спостереження – тоді, мовляв, я могла б сама перевіряти, чи він чистив зуби, а в нього не було б спокуси обманювати.
Справжня розрада
Серед сотень статей, що я написав для книги “Хліб Наш Насущний” з 1988 року, декілька закарбувались у моїй пам’яті. В одній із них, яка датується 90-ми роками, розповідається про той час, коли наші три доньки були у таборі, а ми з шестирічним Стівом залишилися в “чоловічій компанії”.
Притулок серед бурі
Коли я жив в Оклахомі, у мене був друг Джон, який “переслідував” торнадо. Він слідував за смерчами дуже обережно, користуючись радіозв’язком з іншими переслідувачами і даними місцевих радіолокаційних станцій. Він зберігав безпечну відстань, слідкуючи за торнадо, щоб попереджати про будь-які зміни в його напрямку людей, що могли опинитись на шляху цієї руйнівної сили.