Важливість кожного моменту
Познайомившись з Адою, я дізнався, що вона пережила всіх своїх рідних та друзів, і тепер жила в будинку для людей літнього віку. “Це найважчий період у моєму житті, коли я бачу, що всі пішли з життя, а я залишилася сама”, − сказала вона. Одного разу я запитав Аду, що підтримує її цікавість до життя і як вона проводить час. У відповідь вона процитувала мені вірш, який записаний у Посланні до филип’ян 1:21. Там апостол Павло стверджує: “Бо для мене життя − то Христос, а смерть − то надбання”. “Якщо я ще на землі, то маю щось робити, – сказала далі Ада. – Коли почуваюся добре, можу свідчити тут іншим про Ісуса. Коли ж почуваюся недобре, залишається тільки молитись”.
Хибне осудження
Раніше я була швидка на те, щоб з осудом дивитися на кожного, хто йде вулицею, втупившись у свій телефон. “Як можна бути такими необачними. Чи їм байдуже, що їх може збити машина? – бурчала я подумки. – Чому вони не цінують своїм життям?” Але одного разу я сама так занурилась у читання текстового повідомлення, що не помітила машину, яка виїжджала з провулка. На щастя, водій вчасно помітив мене й різко загальмував. Мені було дуже соромно. Моє обурення на інших тепер, наче бумеранг, повернулося до мене.
Благословення серед “халепи”
Інколи я кажу: “Сама ускочила в халепу – сама тепер і розгрібай”. Хоча я вірю у Божу благодать, проте й досі схильна поводитися так, наче Божу допомогу треба заслужити. Перша зустріч патріарха Якова з Богом чудово ілюструє всю хибність такого погляду.
Безпечне місце
Першим місцем моєї роботи був фаст-фуд ресторан. Якось в неділю ввечері один парубок довго вештався у ресторані, а потім запитав мене, коли я закінчую роботу. Мені стало не по собі. Через деякий час він замовив смажену картоплю, потім якийсь напій, щоб менеджер не мав приводу його вигнати. Хоча я жила відносно недалеко, проте мені було страшнувато йти самій додому через пустир. Опівночі я пішла до офісу, щоб зателефонувати додому. Мій тато, не вагаючись ані секунди, вискочив із теплого ліжка і за п’ять хвилин вже був біля мене, щоб відвести додому.
Як і попереджали
Якось під час відпустки ми з чоловіком записалися на самий спокійний варіант рафтингу вздовж річки Чаттахучі в штаті Джорджія. Дізнавшись, що всупереч рекламі подорож включатиме невеличкі водоспади, я лише простогнала – адже на мені були сандалі, легкий сарафан та крислатий капелюх. На щастя, з нами була пара, яка мала досвід складного рафтингу. Вони навчили нас базовим прийомам веслування, самі керували й пообіцяли благополучно доставити до місця призначення. Досягнувши берега в нижній течії річки, я швидко вистрибнула з човна і почала виливати воду зі своєї сумочки, в той час як мій чоловік віджимав краї мого мокрого сарафана. Подорож виявилася не такою, як її рекламувало туристичне агентство.
Кохана!
“Кохана!” – вигукнула моя донька, збираючись кудись одного ранку. Я відразу не зрозумів, про що вона. Донька ж пальцем постукала по своїй футболці, яка дісталась їй від кузини – на ній було великими буквами написане слово “кохана”. Я міцно обійняв її і сказав: “Ти дійсно кохана!” Вона усміхнулася з щирою радістю і побігла від мене, стрибаючи й повторюючи слово “кохана”.
Не зважайте на критику
Щорічно ми з командою влаштовуємо в нашій церкві один важливий захід. Протягом одинадцяти місяців ми обмірковуємо купу деталей: вибираємо дату та місце проведення заходу; встановлюємо вартість квитків тощо. Ми вирішуємо буквально все. Коли подія наближається, ми проводимо публічні опитування і потім даємо відповідні вказівки. Після заходу ми знову проводимо опитування, щоб знати думку людей. Наша команда вислуховує як сповнені захвату відгуки, так і неприємні дорікання. Негативні відгуки інколи так засмучують нас, що виникає бажання кинути все.
Смиренна любов
В молоді роки Бенджамін Франклін склав список із дванадцяти чеснот, які він хотів розвивати в собі протягом життя. Коли він показав цей список своєму другу, той запропонував додати до списку “смирення”. Франкліну сподобалася ця ідея. Він також додав до кожного пункту деякі рекомендації для успішного досягнення своєї мети. Коли Франклін розважав над смиренням, то прагнув наслідувати приклад Ісуса Христа.
Називає по імені
Рекламодавці дійшли висновку, що власні імена є тими словами, що привертають найбільшу увагу потенційних клієнтів. Тому один телеканал у Британії ввів персоналізовані рекламні ролики.
Порада батька
Коли мене звільнили з посади редактора, я в молитвах просила Бога допомогти мені знайти іншу роботу. Минали тижні, але мої пошуки не приносили жодних результатів. І я почала ремствувати. “Хіба Ти не знаєш, Боже, як потрібна мені робота!” – бурчала я, схрестивши руки на грудях, що було знаком протесту через відсутність відповідей на молитву.
Ласкава привітність
“Хто ж буде усіх обіймати?” Таким було одне з тих запитань, що виникли у Стіва, коли він довідався, що в нього рак. Він розумів, що на деякий час буде розлучений із церквою. Стів – добра людина, яка дружнім привітанням, теплим рукостисканням, а в деяких випадках навіть “святими обіймами” створює атмосферу щирої гостинності. Таким чином він виконує слова з Послання до римлян: “Вітайте один одного святим поцілунком” (Рим. 16:16).
Ідеальний Отець
Стоячи в магазині, я ніяк не могла знайти відповідну листівку до Дня Батька. Хоча я і примирилась із татком після багатьох років напружених стосунків, близьких відносин у нас ще не було.
Обличчя
Коли наша внучка Сара була ще малою дівчинкою, вона одного разу вирішила пояснити мені, що відбувається з людьми після смерті: “На небо йде лише твоє обличчя, а не тіло. Ти отримуєш нове тіло, а обличчя залишається те ж саме”.
В дусі та в правді
Багато років тому я побував на одному весіллі, де наречена та наречений були з різних країн. Таке поєднання культур здавалося чудовим, але весільна церемонія крім християнських традицій включала також ритуали, які відображали віру в багатьох інших богів.
Пліч-о-пліч
У стародавні часи місто зі зруйнованими мурами знаходилось у великій небезпеці. Ось чому євреї відбудували мури Єрусалима. Як? Працюючи пліч-о-пліч. Саме це слово найкраще відображає зміст 3-го розділу Книги Неемії.