Більший за наші проблеми
Якими ви уявляєте собі динозаврів, коли ті були живі? З великими зубами? Лускатою шкірою? Довгими хвостами? Художниця Карен Карр відтворює цих вимерлих створінь на фресках. Один з її розписів сягає семи метрів у висоту і двадцяти метрів у довжину. Через великий об’єм розпису його встановлювала ціла команда спеціалістів у Музеї природничої історії Сема Нобла в Оклахомі.
Мирне життя
В австралійському місті Перт є “Дім шалому”, куди по допомогу звертаються люди, які мають різні залежності. Тут ними опікується персонал, який розповідає їм про Божий шалом (що в перекладі з єврейської мови означає мир). Божа любов змінює життя, зруйноване залежністю від наркотиків, алкоголю, азартних ігор та інших згубних звичок.
Шлях віри
На відбірковому матчі Світового кубка 2017 року, в якому збірна США грала проти збірної Тринідада і Тобаго, “Воїни Сока” здивували світ, здобувши перемогу над чоловічою національною командою США – командою, яка знаходилася на п’ятдесят шість позицій вище. Через цю поразку збірна США мала пропустити Кубок світу 2018 року.
Стілець Ісуса
Познайомившись з Тамі на групі з вивчення Біблії, моя подруга Мардж побачила, що між ними мало чого спільного. Однак Мардж потоваришувала з Тамі і отримала від нової подруги цінний урок.
Турбота Отця
Бах! Я визирнула і прислухалася. Помітивши пляму на віконному склі, я оглянула веранду і побачила на землі пташку, яка ще ворушилася. У мене заболіло серце. Я прагнула допомогти слабкому пернатому створінню.
Божа сила
Лікарі сказали Ревеці і Расселу, що в них не буде дітей. Однак у Бога було інше бачення, і через десять років Ревека завагітніла. Її вагітність протікала добре, а коли почалися перейми, подружжя радісно поспішило до пологового будинку. Втім пологи виявилися тривалими і складними, і Ревека ніяк не могла народити. Врешті-решт лікарка-акушерка вирішила робити кесарів розтин. Ревека почала хвилюватися і за дитину, і за себе. Натомість лікарка спокійно її запевнила: “Я зроблю все можливе, однак спочатку помолімося Богу, бо Він може зробити більше”. Вона помолилася разом з Ревекою, і через п’ятнадцять хвилин появився на світ здоровий хлопчик Брюс.
Боже Царство
Моя мати багато чого робила у своєму житті, втім незмінним залишалося бажання знайомити дітей з Ісусом. Ті декілька випадків, коли я був свідком публічного вияву незгоди з боку моєї матері, були пов’язані з намаганнями інших людей урізати бюджет дитячого служіння на користь більш “серйозних” справ. “Я брала відпустку лише одного літа, коли була вагітна твоїм братом, і більше ніколи”, – сказала вона мені. Я порахував і виявив, що моя мати працювала з дітьми в церкві п’ятдесят п’ять років.
Він знає ваше ім’я
Після трирічної перерви ми вирішили повернутися у свою колишню церкву. Але як до нас поставляться люди? Чи радітимуть вони нашому поверненню? Любитимуть нас? Простять за те, що ми залишили церкву? Відповідь на ці питання ми отримали сонячного недільного ранку. Увійшовши до церковної будівлі, ми знову і знову чули свої імена. “Патрісія! Ден! Як ми раді вас бачити!” В одній зі своїх популярних книг дитяча письменниця Кейт Дікамілло написала: “Читачу, у цьому сумному світі немає нічого кращого, ніж почути, як той, кого ви любите, називає ваше ім’я”.
Небачене диво
У кінці свого життя місіс Гудріч почала втрачати пам’ять разом зі спогадами про непросте і водночас сповнене благодаті життя. Сидячи біля вікна і споглядаючи за водами затоки Гранд Траверс у Мічигані, вона взяла свій блокнот і написала слова, аби не забути: “Із радістю в серці я сиджу в улюбленому кріслі і бачу, як під яскравим сонячним світлом у невідомому напрямку рухається водна течія. Дякую Тобі, дорогий Небесний Отче, за Твої незліченні дари і вічну любов! Мене завжди дивує те, що я люблю Того, Кого не бачу. Як це може бути?”
Хто ви?
Ведучий відеоконференції привітався словами: “Доброго ранку!” Я відповів: “Вітаю”, однак подивився не на нього. Мою увагу привернуло власне зображення на екрані. “Невже я так виглядаю?” Я подивився на веселі обличчя інших учасників конференції. Усі вони схожі на себе. Отже, то справді був я. “Мені треба схуднути. І підстригтися”.
Рухаючись до духовної зрілості
У нещодавньому опитуванні респондентів просили назвати вік, коли вони, на їхню думку, стали дорослими. Ті, які вважали себе дорослими, вказували на особливі вчинки, як на доказ цього статусу. Найпоширенішою ознакою “дорослішання”, на думку респондентів, була можливість заробити стільки, щоб придбати собі дім. Деякі також говорили, що відчули себе дорослими, коли стали кожен день готувати вечерю і самостійно ходити до лікаря. Були й гумористичні відповіді, наприклад, їсти фаст-фуд замість повноцінного обіду чи суботніми вечорами залишатися вдома і нікуди не ходити.
Божий порятунок
Отримавши інформацію про дзвінок від стурбованого громадянина до служби 911, поліцейський поїхав уздовж залізничних колій, вдивляючись у темряву, допоки не побачив автомобіль, що застряг посеред колії. Відеореєстратор у машині патрульного зафіксував моторошну сцену, в той час як поїзд невпинно наближався. “Поїзд їхав досить швидко, – сказав поліцейський, – від п’ятдесяти до вісімдесяти миль на годину”. Не роздумуючи ані секунди, поліцейський витяг із машини непритомного чоловіка всього за декілька секунд до того, як на неї налетів поїзд.
Мудрий будівничий
Соджорнер Трут, яка при народженні отримала ім’я Ізабелла Бомфрі, народилася в рабстві в 1797 році в місті Есопус, штат Нью-Йорк. Попри те, що майже всіх її дітей продали як рабів, у 1826 році вона разом із дочкою втекла від рабства і почала жити з родиною, яка заплатила за її свободу. Не допускаючи, аби несправедлива система і далі роз’єднувала її родину, вона звернулася до суду, щоб повернути собі свого маленького сина Пітера, що було справжнім подвигом для тогочасної афроамериканської жінки. Усвідомивши свою нездатність виховувати дітей без Божої допомоги, вона повірила в Христа і пізніше змінила своє ім’я на Соджорнер Трут, показуючи, що основою її життя є Божа істина.
Наше справжнє єство
У старому фотоальбомі моїх батьків міститься фотографія маленького хлопчика. У нього кругле обличчя, веснянки та пряме світле волосся. Він любить мультики, ненавидить авокадо і має лише одну платівку групи АВВА. У фотоальбомі також є фотографії підлітка. У нього довге обличчя і хвилясте волосся. У нього немає веснянок, йому подобається авокадо, він дивиться фільми і ніколи не скаже, що в нього є платівка групи АВВА! Хлопчик та підліток мало схожі між собою. У науковому розумінні в них різна шкіра та кров, різні зуби та кістки. Втім і хлопчик, і підліток – це я. Цей парадокс спантеличував філософів. Ким ми є насправді, враховуючи, що змінюємося протягом життя?
Служіння з надією
Роджеліо був нашим офіціантом під час тижневої відпустки. Одного разу, розмовляючи з нами, він подякував Ісусу за Кейлі, свою співчутливу дружину з сильною вірою. Після народження їхньої першої дитини Бог дав їм можливість допомагати в піклуванні про племінницю з синдромом Дауна. Невдовзі постійної турботи потребувала його теща.