Обітниці, обітниці
У нас із моєю молодшою донькою є гра, яку ми називаємо “Щипачки”. Коли вона підіймається по сходах, я наздоганяю її і намагаюся легенько вщипнути. Правила такі, що я можу її щипати, коли вона на сходах. Якщо вона на горі, то вона в безпеці. Іноді вона не в настрої грати. В таких випадках вона суворо говорить мені: “Не щипати!” А я відповідаю: “Не буду. Обіцяю”.
Моя допомога!
Десятки років відомий Бруклінський хор “Скинія” благословляв багатьох своїм євангельським співом. Одним із прикладів є їх запис під назвою “Моя допомога” , в якому висвітлюються істини Псалма 120.
Силою Духа
Що ви робите, коли на своєму шляху зустрічаєте гору? Історія Дашратх Манджхі може надихнути нас. Коли його дружина померла через те, що чоловік був не в змозі вчасно доставити її до лікарні для отримання термінової медичної допомоги, Манджхі зробив те, що здавалося неможливим. На протязі двадцяти двох років він висікав великий прохід у горі, щоб інші селяни могли дістатися до лікарні та отримати необхідну медичну допомогу. Ще за життя влада Індії відзначила його за зроблений ним внесок.
Зволікання
Збій у світовій комп’ютерній системі призводить до відміни рейсів, до залишення сотні тисяч пасажирів в скрутному становищі в аеропортах. А під час негоди взимку трапляється велика кількість автомобільних аварій, що веде до перекриття основних трас. Зволікання часто призводять до гніву та роздратування, але, будучи послідовниками Ісуса, ми маємо привілей звертатися до Нього за допомогою.
Зростаючи у вдячності
Чи хотіли б ви мати більш глибоке почуття подяки? Джордж Герберт, британський поет сімнадцятого століття, заохочує своїх читачів йти до мети, яка записана в його вірші “Вдячність”: “Хоча Ти дав мені так багато, прошу про ще одне – вдячне серце”.
Сила молитви
Одного дня, коли я була дуже стурбована добробутом однієї з моїх близьких подруг, я знайшла підбадьорення в Старому Заповіті в історії Самуїла, мудрого лідера Ізраїльтян. Читаючи, як Самуїл заступався за народ Божий, коли вони дивилися в очі проблемам, моє рішення молитися за того, кого люблю, зміцнилося.
Дотримуватися єдності
Я ріс в 1950-х роках і ніколи не піддавав сумніву питання расизму та дискримінації, які пронизували щоденне життя міста, в якому я жив. В школах, ресторанах, громадському транспорті, спальних районах люди з різними відтінками шкіри були відокремлені.
Знати й любити
“Любить Ісус мене, так вчить Біблія мене” − це істина з однієї старої християнської пісні, яку часто співають діти. Слова пісні, яку написала Анна Ворнер у 1800-х роках, ніжно стверджують про наші стосунки з Господом Ісусом Христом: ми знаємо, що ми улюблені.
Сердитий Бог?
Вивчаючи в коледжі грецьку та римську міфологію, я була дуже здивована, як швидко змінювався настрій богів, як швидко вони роздратовувались та гнівались. Життя людей, на яких був направлений їхній гнів, було понівечено через примху богів.
Вміння вписатися
Лі – старанний і надійний працівник банку. Дуже часто він почуває себе білою вороною через свою віру. Наприклад, він залишає кімнату для відпочинку, якщо хтось заводить недоречну розмову. Під час вивчення Біблії у малій групі він поділився зі своїми друзями: “Я боюся, що втрачаю можливості для свого просування на роботі через те, що я не підходжу їм”.
Що всередині?
“А ти хочеш побачити що там всередині?” – запитала мене подруга, коли я похвалила старомодну ляльку з тканини, яку своїми маленькими рученятками тримала її донька. Будучи дуже допитливою по своїй природі, я погодилася, бо мені дуже кортіло дізнатися, що ж всередині. Вона повернула ляльку обличчям вниз і розстібнула пришиту блискавку. Зсередини Емілі обережно дістала свій скарб: ляльку з тканини, яку вона мала та любила в роки свого дитинства більш ніж двадцять років тому. “Зовнішня” лялька була просто оболонкою без цього внутрішнього стержня, який надавав їй силу та форму.
Виховуючи серце слуги
Це був важкий день на роботі. Коли я приїхав додому, прийшов час почати “іншу” роботу: бути гарним батьком. Привітання дружини та дітей згодом перейшли в запитання та прохання: “Татку, що на вечерю?”, “Татку, можеш принести води?”, “Татку, ми пограємо у футбол?”
Каміння пам’яті
Інколи вранці, коли я заходжу в Інтернет, Фейсбук показує мені “нагадування” − те, що я розмістила у себе на сторінці в цей день декілька років тому. Ці спогади – фотографії з весілля мого брата, відео, як моя донька грає з бабусею – зазвичай викликають у мене усмішку. Але інколи вони мають більш глибокий емоційний ефект. Коли я бачу повідомлення щодо візиту до мого дівера в той час, як він проходив хіміотерапію, або фотографію швів на голові моєї мами після операції на її мозку три роки тому, я згадую про Божу присутність під час важких обставин. Такі спогади зі сторінки у Фейсбук наповнюють мене бажанням молитися та бути вдячною.
Прощення боргу
Я ледь стримувала сльози, переглядаючи мій медичний рахунок. Навіть оплата половини цього рахунку вимагала б багаторічних щомісячних заощаджень. Я звершила молитву перед тим, як подзвонити в офіс лікаря, щоб пояснити нашу ситуацію та попросити розділити суму на декілька платежів.
Одне Ім’я
Клеопатра, Галілей, Шекспір, Елвіс, Пеле. Всі вони настільки відомі, що потрібно лише одне їх ім’я, щоб відразу згадати цих людей. Вони залишилися видатними в історії через те, ким вони були і що вони зробили. Але є ще одне ім’я, яке набагато вище вже зазначених та інших імен!