Дари мудреців
Молода одружена пара мала більше любові, ніж грошей. Наближалося Різдво, обоє були стурбовані пошуками подарунка, який міг би показати, як сильно вони любили один одного. Нарешті, напередодні Різдва Делла продала своє довге по коліно волосся, щоб купити Джиму коштовний ланцюжок для годинника, якого він успадкував від свого батька та дідуся. Однак Джим щойно продав його, щоб купити набір коштовних гребінців для волосся Делли.
Так, як мій Отець
На підлозі мого кабінету лежать вкриті пилом, зношені ковбойські чоботи мого батька – щодня вони нагадують мені, ким він був.
Що кажуть експерти?
Джеф Джейкобі, редактор видання “BostonGlobe”, пише про “унікальну здібність експертів руйнівно, безнадійно, в корені невірно представляти речі”. Швидкий погляд на історію переконує нас у його правоті. Наприклад, великий винахідник Томас Едісон одного разу виголосив своє переконання, що німе кіно ніколи не буде замінено звуковим. У 1928 році Генрі Форд висловився: “Люди ніколи не розпочнуть ще одну війну, тому що стають дуже розумними”. Інші незчисленні передбачення “експертів” також виявилися далекими від реальності. Мабуть, генії також обмежені.
Захоплююча слава
Одним із задоволень в подорожі до Європи є відвідування величних соборів. Їх краса захоплює дух, тому що вони підносяться до небес. Архітектура, мистецтво та символізм цих чудових будівель дає відчуття благоговіння та величі.
Прагнення
Коли я йшов уздовж стіни офісу, в якому працюю, то був здивований, побачивши гарну квітку, що росла в тріщині асфальту. Не дивлячись на відсутність сприятливих умов, рослина знайшла місце для себе, пустила коріння в сухій щілині та розквітла. Пізніше я помітив, що якраз над рослиною знаходився блок кондиціонера, з якого протягом дня капала вода. Хоча середовище було ворожим, квітка отримувала потрібну допомогу від води згори.
Починаючи знову
Після святкування Різдва, в кінці грудня, мої думки навертаються до нового року. В період, коли мої діти на зимових канікулах, коли наш ритм життя трішки уповільнюється, я згадую, що було пережито в минулому році, розмірковую з надією над тим, куди поведе наступний рік. Ті думки інколи сповнені болем та каяттям за вчинені помилки. Але ж перспектива почати новий рік наповнює мене надією та сподіваннями. Я розумію, що маю можливість почати знову, не дивлячись на те, що було в минулому році.
Спогади, які зміцнюють віру
Увійшовши до церковної зали, де урочисто звучала музика, я озирнулася навколо, щоб подивитися на людей, які зібралися на вечірнє богослужіння, присвячене зустрічі Нового року. Я згадала події минулого року, і моє серце сповнилося радістю та надією. Ми разом журилися через заблудлих дітей, смерть дорогих нам людей, втрату деякими роботи і зруйновані стосунки. Але в той же час ми пізнали Божу благодать. Ми також святкували перемоги, весілля, успішні закінчення учбових закладів, хрещення, через які до нашої церковної родини додавалися нові члени. Ми також раділи народженню немовлят, усиновленню дітей і посвяченню маленьких дітей Господу. І ще багато чого було чудового та втішного.
Часи звершених справ
Наприкінці кожного року на нас може тиснути тягар незавершених справ. Здається, що кінця й краю немає різним обов’язкам вдома чи на роботі. Але є часи на нашому шляху віри, коли маємо зупинитись і щиро подякувати Богу за Його вірність і всі ті справи, що з Його допомогою ми змогли завершити.
Що залишається в оці
Англійською “колібрі” звучить буквально як “птах, що дзижчить” – саме такий звук відтворюють швидкі рухи цього маленького птаха. Португальською − “цілувальник квітів” ; іспанською – “летюча дорогоцінність” . Одна з моїх улюблених назв походить із Мексики. Це слово “біулу” , яке буквально означає “що залишається в оці”. Інакше кажучи, той, хто хоча б раз бачив колібрі, вже ніколи її не забуде.
Радісне серце
Завантаживши свою машину продуктами, я обережно виїжджала з місця паркування. Раптово якийсь чоловік, не помічаючи мене, кинувся через узбіччя майже під колеса автомобіля. Я різко загальмувала. Переляканий чоловік підвів очі й зустрів мій погляд. У той момент я зрозуміла, що стою перед вибором: або сердито витріщити очі від роздратування, або простити і усміхнутись. Я усміхнулась.
Щоденник подяки
Коли я тільки-но увірувала в Ісуса Христа, один духовний наставник спонукав мене вести щоденник подяки. Мій щоденник мав вигляд невеличкої записної книжечки, яку я всюди з собою носила. Часто я відразу вносила у щоденник запис, а інколи робила це аж наприкінці тижня, згадуючи прожитий час.
Незвичайний улов
Коли Ендрю Чітл загубив на пляжі свій мобільний телефон, то вже розпрощався з ним назавжди. Але через тиждень йому подзвонив рибалка Глен Керлі. Він упіймав десятикiлограмову тріску і витягнув із неї загублений телефон, який справно працював (після того як його висушили).
Традиції та Різдво
Якщо на Різдво ви будете ласувати солодкою льодяниковою тростинкою у вигляді посоху, скажіть “данке шон” німцям, тому що цей кондитерський виріб було вперше виготовлено в Кельні. Якщо ж будете в захопленні від квітки пуансеттії, скажіть “граціас” місту Мехіко, звідки вона походить. Скажіть також “мерсі боку” французам за чудові різдвяні пісні й подякуйте англійцям за різдвяну прикрасу − омелу.
Хвилююча надія
Реджинальд Фессенден багато років працював над тим, щоб винайти бездротовий радіозв’язок. Іншим його ідеї здавалися занадто радикальними і тими, що суперечать класичній науці. Мало хто вірив, що він досягне успіху. Але він довів свою правоту і 24 грудня 1906 року став першою людиною, яка передала по радіо музику.
З нами Бог
“Христос зі мною, Христос переді мною, Христос позаду мене, Христос в мені, Христос піді мною, Христос наді мною, Христос праворуч, Христос ліворуч…”, – слова цього старого кельтського гімну, написаного святим Патриком ще у п’ятому столітті, приходять мені на пам’ять, коли я читаю розповідь євангеліста Матвія про народження Ісуса Христа.